Судове рішення #2184019
Справа № 11a-547/2007

Справа № 11a-547/2007                                                          Головуючий у І інстанції: Микитчин І.М.

Категорія ст.ст 187 ч.2 КК України                                       Доповідач: Макойда 3-М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 червня 2007 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого                        - Макойди З.М.,

суддів                                    - Ревера В.В., Литвинова О.М.,

з участю прокурора       - Білінської Н.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2та засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4, на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області  від 26 січня 2007 року, -

встановила:

Цим вироком:

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, непрацюючий, неодружений, невійськовозобов"язаний, раніше судимий:

вироком Стрийського міськрайонного суду

Львівської області від 05.12.2001 року за ст.

185 ч.3 КК України на три роки позбавлення

волі,  звільнений              02.09.2003               року

Миколаївським районним судом Львівської області відповідно до Закону " Про амністію ", в скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України;

засуджений за ст. 187 ч.2 КК України до 8 ( восьми ) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому по праві приватної власності майна. Строк відбуття покарання рахується з 21.12.2005 року. Міру запобіжного - тримання під варотю - залишино без змін.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженець та дитель АДРЕСА_2, українець, громадянин України, розлучений, невійськовозобов"язаний, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, інвалід III групи, раніше судимий :

 

- вироком Стрийського міськрайонним судом Львівської області від 29.01.2001 року за ст. 102 КК України ( в редакції 1961 року ) на 1 ( один ) рік позбавлення волі, звільнений 08.08.2001 року відповідно до Закону України " Про амністію ", в скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, не судимий у відповідності до ст. 89 КК України;

засуджений за ст. 187 ч.2 КК України до 7 ( семи ) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.

Засудженому обрана міра запобіжного заходу тримання під вартою і він звятий під варту із залу суду, а строк відбуття покарання рахується з 26 січня 2007 року.

По справі вирішено питання цивільного позову потерпілого ОСОБА_5; речових доказів та стягнуті судові витрати.

Вироком суду ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за те, що 25.11.2005 року близько 23 год. на території ВПУ-35, що по вулиці Львівській в м. Стрию, вступили в злочинний зговір між собою з метою нападу на потерпілого ОСОБА_5 та заволодіння його майном. Реалізуючи свій намір, вони підійшли до ОСОБА_5, який впав, намагаючись підвестись з землі, тоді ОСОБА_2 каменем наніс йому удар в ділянку голови ззаду, який був небезпечний для життя та здоров"я в момент заподіяння, від чого потерпілий впав на землю і втратив свідомість. Після цього ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 заволоділи майном ОСОБА_5, а саме : газовим пістолетом вартістю 470 грн., курткою вартістю 150 грн., сумкою вартістю 45 грн., гаманець вартістю 6 грн., грошима в сумі 8 грн., рукавицями вартістю 6 грн., ліхтариком вартістю 12 грн., окулярами вартістю 15 грн., калькулятором вартістю 10 грн., машинкою для стрижки волосся вартістю 65 грн., кепкою вартістю 10 грн., рулеткою вартістю 3 грн., а всього на загальну суму 800 грн., з яким з місця події втекли, розділивши його між собою.

В своїй апеляції адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2просить вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 січні 2007 року змінити, перекваліфікувати дії засудженого з ст. 187 ч.2 КК України на ст. 186 ч. 2 КК України, врахувати як виключну та пом"якшуючі обставини справи те, що останній являється учасником воєнних дій в Авганістані, жертва чужої війни, внаслідок якої втратив зір на одне око, став інвалідом, щиро та чистосердечно розкаюється у скоєному, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та обрати йому мінімальне покарання згідно санкції ст. 186 ч. 2 КК України.

Вважає, що вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області підлягає зміні з наступних підстав : невідповідність висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи.

Державний обвинувач прокурор у справі Іванков О.В. подав заперечення на апеляцію адвоката ОСОБА_1 в якій просить відхилити її апеляцію, а вирок суду залишити без змін, оскільки вважає, що дана апеляція не відповідає фактичним обставинам зібраним по справі і підлягає відхиленню з наступниз підстав : в своїй апеляції адвокат заперечує на причетність до злочину ОСОБА_2, в свою чергу просить змінити кваліфікацію, тим самим вказує на скоєння злочину засудженим.

В апеляційній скарзі та доповненні до неї засуджений ОСОБА_3 зазначає, що вирок не грунтується на законі і підлягає скасуванню. Вважає, що органами дізнання

 

і слідства була проведена не об"єктивна робота, в ході слідства було допущено ряд порушень процедури слідства і їх законність. Не дослідивши усіх доказів по справі, слідчі органи, а також суд, дали не вірну юридичну оцінку. Як вбачається з матеріалів кримінальної справи і протоколу судового засідання, було допущено халатність, фальсифікація матеріалів по справі. Не допитано свідка ОСОБА_6, не було надано йому останнього слова.

Просить встановити істину та справедливість, виправити наслідки порушень закону на досудовому та судовому слідстві.

В своїй апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2 зазначає, що жодних злочинів не вчиняв, а справа є сфальсифікована працівниками Стрийського міського райвідділу м. Стрия  і підлягає скасуванню.

Просить вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 січня 2007 року скасувати, а саправу направити для проведення додаткового розслідування.

Вислухавши доповідача, виступи обох засуджених, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали кримінальної справи та дослідивши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що такі не підлягають задоволенню.

Перевіряючи вирок у визначених в апеляціях межах, колегія суддів вважає, що покарання засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визначено з врахуванням відомостей про їх особи та обставини справи, які пом"якшують покарання.

Так, у судовому засіданні засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 свою вину у вчиненні розбою визнали частково, пояснили, що 25.11.2005 року близько 23 год. на території ВПУ-35, що по вул. Львівській в м. Стрию, вони побачили ОСОБА_5, який сидів на землі і не міг піднятися. Коли вони підійшли до нього, то ОСОБА_5 почав погрожувати їм газовим пістолетом. На пропозицію ОСОБА_2вони вирішили пограбувати ОСОБА_5 З цією метою він, ОСОБА_3, почав обходити ОСОБА_5 ззаду, а ОСОБА_2 в цей час вдарив потерпілого каменем по голові, від чого той знову впав. Після цього вони обоє обшукали його та викрали газовий пістолет, гаманець та куртку. Решти речей не викрадали.

Обоє засуджені в своїх виступах уточнили апеляційні вимоги і просили подані ними апеляції задовольнити, а кримінальну справу щодо них повернути для проведення додаткового розслідування.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 25.11.2005 року на території ВПУ-35, що по вул. Львівській в м. Стрию, він впав і не міг піднятися. До нього підійшли ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які піднявши його, повели в протилежний бік. Між ними почалася бійка, в ході якої він став погрожувати газовим пістолетом, що зупинило їх. Після цього відчув удар по голові, впав на землю і втратив свідомість. У нього було викрадено газовий пістолет та особисте майно на загальну суму 800 грн.

Згодом цей газовий пістолет був вилучений, що підтверджує факт нападу.

З показів свідків ОСОБА_6 ( а.с. 231 т.1 ) та ОСОБА_6 ( а.с. 232 т.1 ), даних ними на судовому слідстві та оголошених у судовому засіданні, вбачається, що 26.11.2005 року близько 2 год. ночі до нього, ОСОБА_6, приходили ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та розповідали, як вони побили і пограбували невідомого мужчину та забрали газовий пістолет. В кінці листопада 2005 року він, ОСОБА_6, купив у ОСОБА_3 газовий пістолет за 100 грн., який був вилучений у нього працівниками міліції.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина засуджених доведена повністю.

 

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина засуджених доведена повністю.

Суд критично оцінює покази засуджених в частині невизнання ними кількості викрадених ними речей та суми викраденого, оскільки вони спростовуються показами потерпілого ОСОБА_5, протоколом з"явлення із зізнання ОСОБА_3, які є послідовними та об"єктивно доповнюють одні одних, а тому суд надає віри показам потерпілого ОСОБА_5

Обираючи міру та вид покарання засудженому ОСОБА_3, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, його особу, який раніше судимий, не працює, неодружений, характеризується позитивно, а тому вважає, що йому слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Обираючи міру та вид покарання засудженому ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, його особу, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не працює, розлучений інвалід III групи, позитивно характеризується, а тому вважає, що йому слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Отже, вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 січня 2007 року є законний та обґрунтований.

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК Кураїни, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок        Стрийського              міськрайонного        суду        Львівської        області

від 26 січня 2007 року відносно засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити - без змін, а апеляції засуджених і адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2-без задоволення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація