Справа № 1-9 2007р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року травня 31 дня Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді Яременка О.Д.
Судді Перетятька В.О.
народних засідателів ОСОБА_1,
ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарях Трач М.М., Мазур-Іванько Ж.В.
з участю прокурора Ходачкевича Ю.І. '
з участю захисника - адвоката ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_6
який народився АДРЕСА_30в селі
Рудники Миколаївського району Львівської
області, українця, громадянина України, з
середньою освітою, не одруженого,
проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого: 1). 17 грудня 1998 року Миколаївським районним судом Львівської області за ст. 140 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, 2) 10 грудня 1999 року Миколаївським районним судом Львівської області за ст.ст.140ч.2, 140ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна,
3). 10 грудня 2002 року Миколаївським районним судом Львівської області за ст.ст. 15,185 ч.2; 185 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України.
Судовим слідством суд , -
встановив:
ОСОБА_6 08 вересня 2006 року приблизно о 15 годині, перебуваючи з потерпілою ОСОБА_7, 1957 року народження, обоє в стані алкогольного сп'яніння, знаходились разом в будинку закинутого поштового відділення АДРЕСА_1 неподалік будинку, в якому ОСОБА_6 проживає і за згодою між собою вступали в статеві зносини.
В процесі статевих зносин ОСОБА_6 шляхом введення руки в піхву ОСОБА_7 умисно вчинив розрив статевих та внутрішніх органів потерпілої, а саме розрив склепіння піхви, петлі та брижі тонкого кишківника, тобто умисно заподіяв потерпілій ОСОБА_7 тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
В той же день в 17 годині 45 хвилин потерпіла ОСОБА_7 була доставлена в реанімаційне відділення Миколаївської центральної районної лікарні, де, не проходячи до свідомості, померла від травматичних розривів склепіння піхви, петлі та брижі тонкого кишківника із гострою кровотечею, які ускладнились травматичним шоком.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину в пред'явленому звинуваченні визнав повністю, про обставини вчинення злочину дав покази, аналогічні викладеному в описовій частині вироку. При цьому він пояснив, що приблизно в 15 годині 08 вересня 2006 року домовився з ОСОБА_7, на пропозицію останньої, вжити спиртні напої. З цією метою вони вдвох розмістились в приміщенні закинутого поштового відділення в селі Рудники Миколаївського району, де і вживали спиртне. Після того, як обоє сп'яніли, вони, на пропозицію ОСОБА_7, вступили в статеві зносини. Однак, із - за сильного алкогольного сп'яніння він не зміг завершити статевий акт у природний спосіб. Тоді на прохання ОСОБА_7 він почав вводити свою руку у її статевий орган. Оскільки це приносило ОСОБА_7 задоволення, то він щоразу вводив руку все глибше. Коли останній раз витягував руку, то розірвав і витягнув із статевого органу ОСОБА_7 якийсь внутрішній орган ОСОБА_7, намагався вставити його на місце, однак зробити цього не зміг. Зразу після цього він пішов додому, приніс води, щоб помити ОСОБА_7, оскільки вона була в крові, а так як ОСОБА_7 на його слова не реагувала, то він знову повернувся додому і попросив свою матір викликати для ОСОБА_7 машину швидкої медичної допомоги. ОСОБА_6 також пояснив, що розумів, що розірвані ним статеві і внутрішні органи ОСОБА_7 є життєвоважливими і без надання ОСОБА_7 медичної допомоги ці тілесні ушкодження призводять до смерті.
Крім особистого визнання ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні злочину, його вина підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Потерпілий ОСОБА_5 - чоловік ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що після 16 години 08 вересня 2006 року він від сусідів дізнався, що його дружину ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6 бачили в будинку закинутого поштового відділення села і з дружиною щось сталось. Прибувши до цього будинку, він побачив в підвалі роздягнуту дружину, з її статевого органу виступали внутрішні органи, вона була в крові і не подавала ознак життя. Через деякий час приїхала машина швидкої медичної допомоги та забрала дружину в Миколаївську ЦРЛ, де вона того ж дня померла. Потерпілий ОСОБА_5 також пояснив, що не має до ОСОБА_6 ніяких матеріальних чи моральних претензій.
Свідок ОСОБА_8 - мати підсудного, в судовому засіданні показала, що приблизно в 15 годині 08 вересня 2006 року до них додому прийшла ОСОБА_7 і вони вдвох з сином ОСОБА_6 пішли до приміщення закинутого поштового відділення села, яке знаходиться неподалік їхнього будинку. Приблизно в 16
годині ОСОБА_6 повернувся додому, мив руки від крові та носив воду до пошти, а повернувшись вдруге, попросив її викликати для ОСОБА_7 швидку медичну допомогу, оскільки тій стало погано.
Як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 - співмешканець матері підсудного, приблизно з 15 години 08 вересня 2006 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 знаходились вдвох в приміщенні закинутого поштового відділення села. Біля 16 години ОСОБА_6 повернувся додому, мив руки від крові, носив воду до пошти, а повернувшись вдруге, попросив матір викликати для ОСОБА_7 швидку медичну допомогу. Після цього він, ОСОБА_9, пішов до будинку пошти та побачив там в підвальному приміщенні роздягнуту ОСОБА_7, на її тілі була кров, із статевого органу виступали внутрішні органи. На його пропозицію до ОСОБА_7 піднятись вона не реагувала. Пізніше ОСОБА_7 забрала машина швидкої медичної допомоги.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що приблизно в 16 годині 08 вересня 2006 року він, проходячи біля будинку закинутого поштового відділення села Рудники Миколаївського району, побачив в підвальному приміщенні будинку ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Руки у ОСОБА_6 були в крові, ОСОБА_7 була повністю роздягнута, ОСОБА_6 хотів її помити. На його, ОСОБА_10, пропозицію розійтись, Левицький пішов додому, а ОСОБА_7 сказала, що відпочине і також піде додому. ОСОБА_7 ніяких скарг на ОСОБА_6 не пред'являла.
Як показали в судовому засіданні свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 - працівники Миколаївського РВ УМВСУ у Львівській області, приблизно в 16 годині 08 вересня 2006 року вони отримали з Миколаївської ЦРЛ повідомлення про заподіяння тілесних ушкоджень мешканці села Рудники ОСОБА_7 За підозрою у вчиненні цього злочину того ж дні був затриманий мешканець цього ж села ОСОБА_6 Останній розповів, що розпивав з ОСОБА_7 спиртні напої та вступав з нею в статеві зносини. При цьому він засовував ОСОБА_7 руку в статевий орган та розірвав їй внутрішні органи.
Відповідно до протоколу огляду місця події місцем події являється будівля колишньої пошти АДРЕСА_1. В її підвальному приміщенні виявлено плями крові, ковдру пропитану кров'ю, светер та колготи, також заплямовані кров'ю ( а.с. 6 - 9).
Як видно з висновку судово - медичного експерта №235 при судово -медичній експертизі трупа ОСОБА_7 виявлено розрив склепіння піхви, розрив петлі та брижі тонкого кишківника з крововиливами довкола розривів - тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. Ці ушкодження ймовірно утворились в результаті введення руки в піхву потерпілої з проривом піхви та послідуючим захопленням пальцями руки петлі тонкого кишківника і насильним вириванням її на зовні через піхву. Смерть ОСОБА_7 настала в результаті травматичних розривів склепіння піхви і петлі тонкого кишківника із гострою кровотечею, які ускладнились травматичним шоком. При судово -токсикологічній експертизі крові з трупа ОСОБА_7 виявлено етиловий алкоголь в кількості 2,27%( проміле), що відповідає сильному сп'янінню ( а.с. 34 - 36).
Допитаний в судовому засіданні судово - медичний експерт Мелень Л.М. підтвердив свій висновок №235 щодо причини настання смерті ОСОБА_7 та заподіяних їй тілесних ушкоджень. При цьому він пояснив, що категорично висловитись про кількість рухів, які привели до пошкодження внутрішніх органів ОСОБА_7, не можливо. Видимих слідів про неодноразове проникнення в піхву під час експертизи трупа виявлено не було. Кількість алкоголю в крові ОСОБА_7 могла зменшувати загальне відчуття болю. Життя потерпілої можна було б врятувати, якщо б її відразу доставили в медичний заклад.
Відповідно до висновку № 2956/06 - т судово - медичного експерта при судово - токсикологічній експертизі крові з трупа ОСОБА_7 виявлено етиловий спирт в кількості 2,27% ( проміле) ( а.с. 37 - 38).
Згідно з висновком судово - медичного експерта №201/2006 ц кров ОСОБА_7 відноситься до групи ,,0(І)". При судово - медичних дослідженнях фрагмента речовини біологічного походження, вилученої в підвальному приміщенні закинутої будівлі колишньої пошти в селі Рудники Миколаївського району, встановлено, що він відноситься до м"язевих волокон особи жіночої генетичної статі з жировими включеннями. При серологічному його дослідженні виявлено антиген Н ізосероЛогічної системи АВО. Не виключається можливість походження цього фрагменту від потерпілої ОСОБА_7 ( а.с. 187 - 190).
Як видно із висновку експерта №410/2006 - 1м кров ОСОБА_7 відноситься до групи О(І). Кров ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти - В. На речах ОСОБА_6 ( светрі, футболці, штанах) виявлена кров людини і антиген Н, що не виключає можливості походження крові від потерпілої ОСОБА_5 ( а.с. 195 - 202).
Вина ОСОБА_6 у вчиненні злочину підтверджується також протоколом відтворення обстановки та обставин події, проведеним з його участю, в ході якого він про обставини вчинення злочину дав покази, що відповідають його показам в судовому засіданні та викладеному судом у вироку ( а.с. 21 - 27).
Згідно з протоколом медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння від 09 вересня 2006 року ОСОБА_6 під час вчинення злочину 08 вересня 2006 року перебував в стані алкогольного сп'яніння (а.с. 14).
Відповідно до заключения експертів - психіатрів, що проводили відносно ОСОБА_6 стаціонарну судово - психіатричну експертизу, ОСОБА_6 хронічним психічним захворюванням не страждає. Він виявляє ознаки легкої розумової відсталості у формі олігофренії в степені легкої дебільності з психопатизацією особи. Наявні у нього психічні розлади не досягають рівня психічного захворювання чи недоумства і не позбавляють його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих ОСОБА_6 дій він психічним захворюванням також не страждав і не виявляв будь - якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує ( а.с. 100 - 102).
Оцінюючи це заключения експертів - психіатрів в сукупності з іншими медичними документами ОСОБА_6 та даними щодо його особи, суд визнає ОСОБА_6 осудним.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_6 08 вересня 2006 року заподіяв потерпілій ОСОБА_7 умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, яке спричинило смерть ОСОБА_7 Ці дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ст. 121 ч. 2 КК України.
Призначаючи підсудному ОСОБА_6 вид і розмір покарання, суд в якості обставин, що пом'якшують його покарання, враховує те, що він свою вину у вчиненні злочину визнав і у вчиненому розкаявся та стан здоров'я ОСОБА_6, який виявляє ознаки легкої розумової відсталості у формі олігофренії в степені легкої дебільності.
Разом з тим, суд в якості обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6, визнає те, що він вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння та вчинив його повторно.
Суд приймає до уваги, що ОСОБА_6 вже тричі був судимий, але належних висновків із цього для себе не зробив, характеризується негативно, в тому числі і під час відбування покарання за попередні злочини.
Тому суд вважає необхідним призначити ОСОБА_6 покарання, близьке до максимального, передбаченого санкцією ст.. 121 ч.2 КК України.
Вирішуючи долю речових доказів по справі, суд вважає, що відповідно до вимог ст.. 81 КПК України частина із них, а саме: одяг ОСОБА_6 - штани, светер, футболка - підлягає поверненню засудженому, а решта: ковдра, клейонка, салфетка - як такі, що не мають ніякої цінності і не можуть бути використані, підлягають знищенню.
Керуючись ст..ст.323, 324 КПК України, колегія суддів
засудила:
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України, на підставі якої позбавити його волі у кримінально-виконавчій установі строком на 9 (дев'ять) років.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 відраховувати з часу його затримання - з 10 вересня 2006 року.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_6 залишити без зміни - взяття під варту.
Після набрання вироком законної сили речові докази по справі:
-штани, светер, футболку - повернути засудженому ОСОБА_6;
-ковдру, клейонку, салфетку - знищити, як такі, що не мають ніякої цінності і не можуть бути використані.
Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.