Справа № 202/2046/24

Провадження № 1-кс/202/4658/2025

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

У Х В А Л А

19 червня 2025 року                                                                                м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів, учинених дітьми, слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, яка має вищу освіту, заміжня, має дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює комплектувальником ТОВ «VIF», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 4 ст. 301-1 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Старший слідчий відділу розслідування злочинів, учинених дітьми, слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 звернулася у кримінальному провадженні № 12024040000000010 від 04.01.2024 з погодженим із прокурором клопотанням, в якому зазначає, що 19 червня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 4 ст. 301-1 КК України, а саме у вчинені  насильницьких дій сексуального характеру, непов`язаних із проникненням в тіло іншої особи (сексуальне насильство), вчинених щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, а також у виготовленні дитячої порнографії, вчинених групою осіб; у примушуванні малолітньої особи до участі у створенні дитячої порнографії.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується протоколом обшуку, висновками судово-мистецтвознавчої експертизи, комплексної комп`ютерно-технічної експертизи, судової портретної експертизи, протоколами проведення огляду, речовими доказами тощо.

Слідчий вважає наявними ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вона підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев`яти до п`ятнадцяти років, проживає разом із малолітньою потерпілою однією сім`єю, може впливати на неї з метою надання недостовірних показань або продовжити кримінальне правопорушення, оскільки вчиняла стосовно своєї малолітньої дитини кримінальні правопорушення протягом тривалого часу (з 2017 року).

За цих підстав слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення застави.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала.

Підозрювана та її захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Слідчим суддею установлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024040000000010 від 04.01.2024, в якому 19 червня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 4 ст. 301-1 КК України.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя виходить із того, що відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною першої статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Визначаючи обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, слідчий суддя враховує, що обґрунтована підозра – це такий стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення або навіть винесення вироку.

Так, у рішенні у справі «Нечипорук і И?онкало проти Украі?ни» від 21.04.2011 Європейський суд з прав людини зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостеи?, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою. Підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.

Тож на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

На переконання слідчого судді, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень підтверджується протоколом обшуку, під час якого були вилучені носії інформації, які згідно з протоколами огляду фото-, відеозаписів та висновками експерта містять дитячу порнографію, та на яких зображена саме підозрювана разом із своєю малолітньою дочкою та чоловіком ОСОБА_7 , якому також повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 4 ст. 301-1 КК України.

Отже, незалежно від подальшої доведеності підозри ОСОБА_4 на сьогодні є достатні підстави вважати, що вона може бути причетною до кримінальних правопорушень, в яких її підозрюють, так як на вилучених за місцем її мешкання носіях інформації були виявлені файли порнографічного характеру з зображенням її та її малолітньої дитини.

Також слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до п`ятнадцяти років, щодо своєї малолітньої дочки, з якою проживає однією сім`єю, а, отже, вона як мати має можливість здійснювати на неї вплив із метою невикриття її та/або її чоловіка у вчиненні злочину або продовжити кримінальне правопорушення, так як згідно з протоколом огляду вилучених носіїв інформації протиправні дії носили тривалий систематичний характер. При цьому ОСОБА_4 не вчиняла будь-яких дій, направлених на припинення злочину щодо своєї дитини, навпаки приймала в ньому участь.

При вирішенні питання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати її у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою, а також дані про особу підозрюваної, характер і обставини злочинів, в яких вона обґрунтовано підозрюється, та вважає, що застосування до підозрюваної запобіжного заходу, непов`язаного з триманням під вартою, зокрема у вигляді домашнього арешту, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, оскільки вона не буде обмежена у свободі пересування та комунікації з іншими особами, в тому числі своєю дочкою, яка є потерпілою від злочину, до такого ступеня, який би гарантував її належну процесуальну поведінку.

Тому слідчий суддя вважає, що тримання підозрюваної ОСОБА_4 під вартою протягом певного строку під час досудового розслідування є виправданим.

Отже, оцінюючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Тобто визначення розміру застави особі, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення із застосування насильства або погрозою його застосування, є правом слідчого судді, яке реалізується із урахуванням ступеня обґрунтованості підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, встановлених ризиків, що визначенні у статті 177 КПК України, а також тяжкості покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, її віку, стану здоров`я, міцності соціальних зв`язків, наявності постійного місця роботи або навчання, репутації та майнового стану, розміру майнової шкоди, завданої правопорушення, можливості продовження чи повторення протиправної поведінки тощо.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4  підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину із застосування насильства щодо своєї малолітньої дитини, такі протиправні дії носили систематичний тривалий характер.

З огляду на наведене, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення підозрюваній на цьому етапі досудового розслідування застави, так як вона не зможе забезпечити її належну процесуальну поведінку.

Керуючись ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196-197 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 4 ст. 301-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали слідчого судді до 17 серпня 2025 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя                                                             ОСОБА_8