Справа № 308/17255/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2025 року                                                                 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючої-судді - Шумило Н.Б.

з участю секретаря – Дуб В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Шепетко Ірини Олександрівни від розгляду цивільної справи № 308/17255/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває справа № №308/17255/24 за ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

Головуючим суддею з розгляду даної справи є ОСОБА_3 .

24.06.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» на адресу суду від відповідачки надійшла заява про відвід судді Шепетко І.О. від розгляду зазначеної цивільної справи.

В обґрунтування поданої заяви відповідачка ОСОБА_1 зазначила, що з відкритих джерел Єдиного державного реєстру судових рішень відповідачці стало відомо, що суддя Шепетко І.О. також розглядає іншу кримінальну справу №308/624/22, з обвинувальним актом за ч. 1 ст. 122 КК України, де позивач ОСОБА_2 є особою, яка обвинувачується у нанесенні тілесних ушкоджень середньої тяжкості. В зв`язку з чим вважає, що існує процесуальна взаємозалежність: одна й та сама особа є стороною в обох справах, що розглядаються одним і тим самим суддею.

Крім того зазначила, що під час попереднього судового засідання у справі про стягнення аліментів суддя надала категоричні роз`яснення щодо того, що є предметом доказування у таких категоріях справ про стягнення аліментів, що на думку відповідачки, суперечить принципу комплексного врахування усіх обставин справи та інтересів дітей, передбаченому чинним законодавством. Адже аліменти – це не просто грошові кошти, а інструмент забезпечення потреб дитини, і вони тісно пов`язані з контекстом сімейних відносин, поведінкою батьків та їх участю у вихованні. Зазначила, що позивач, у свою чергу, приховує свій реальний матеріальний стан, зловживає процесуальними правами та фактично намагається перекласти подвійне фінансове навантаження на відповідача, попри те, що одна зі спільних дітей проживає з нею.

Вважає, що усе це створює обґрунтовані сумніви у неупередженості судді у цій справі. Суддя, яка вже має сформовану процесуальну взаємодію з позивачем в іншій справі, може свідомо або несвідомо мати сформовану думку, що ставить під сумнів її об`єктивність.

За таких обставин керуючись ст.36, 37 ЦПК України просила відвести суддю Шепетко І.О. від розгляду справи №308/17255/24.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2025 року заява про відвід судді Шепетко І.О. передана на розгляд судді Шумило Н.Б.

Частиною 7 ст.40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Згідно ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

У відповідності до положень ч.8 ст.40 ЦПК України питання про відвід розглянуто судом без повідомлення учасників справи.

У зв`язку із розглядом справи за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяву про відвід, перевіривши її доводи, дослідивши матеріали справи № 308/17255/24 що стосуються вирішення вказаної заяви, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.9 Конституції України кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (ст.129 Конституції України, ч.1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Порядок вирішення заявленого відводу судді визначений статтею 40 ЦПК України.

За змістом ч.1 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Частиною другою статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Підстави для відводу судді визначені статтями 36, 37 ЦПК України.

Згідно частини першої ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У заяві про відвід ОСОБА_1 посилається на те, що існують передбачені п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України підстави для відводу головуючого судді.

Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд з прав людини також вказує, що необхідно перевірити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).

Як вбачається із заяви про відвід, підставою для відводу судді є сумніви в об`єктивності і неупередженості судді, які полягають в незгоді ОСОБА_1 з діями судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О. під час підготовчого судового засідання у справі № 308/17255/24.

Заявлений ОСОБА_1 відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді у вирішенні справи, оскільки наведені особою, яка заявила відвід, обставини, не свідчать про упередженість, яка визначена п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, а є лише власними припущеннями та фактично вказують на незгоду з діями судді під час розгляду справи.

Так, у відповідності до п.5 ч.2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи.

Окрім того, суд зазначає, що непогодження з процесуальними діями судді в інших справах не є підставою для його відводу, передбаченою п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України. Сторона вправі не погоджуватись із прийнятими рішеннями, однак така позиція не може бути визначальною в оцінці об`єктивності та неупередженості дій судді під час розгляду скарги.

Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.

Заявлений відвід не містить фактів прояву суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О. поведінки, яка б свідчила про його упередженість чи небезсторонність у розгляді справи, в межах якої подано заяву про відвід. Будь-яких інших визначених законом підстав для відводу судді в ході розгляду заяви про відвід, судом встановлено не було.

На підставі наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки ОСОБА_1 не наведено підстав, визначених ст.36 ЦПК України для відводу судді, будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді у результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді при розгляді цієї справи, з доводів заяви про відвід не вбачається, та такий, на переконання суду, ґрунтується лише на припущеннях та суб`єктивній думці заявника, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про відвід судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О. слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 36, 37, 40, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Шепетко Ірини Олександрівни від розгляду цивільної справи № 308/17255/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило