АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
===================================================================
справа № 22- 2690/2848/12 Головуючий у 1 інстанції: Колесник О.М.
Доповідач: Поліщук Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2012 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючого судді: Поліщук Н.В.
Суддів : Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І.
при секретарі: Василевському Я.П.
за участю представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 29 серпня 2011 року у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною, зобов’язання спростувати неправдиві відомості,-
ВСТАНОВИЛА :
В серпні 2010 року позивач ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною, зобов’язання спростувати неправдиві відомості.
В обґрунтування вимог, зазначила, що вона працює на посаді головного спеціаліста відділу імміграційної роботи Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України з 2003 року. 18.06.2010 року відповідачка ОСОБА_2 направила лист на ім'я Міністра Внутрішніх справ України, в якому поширила інформацію стосовно неї. В даному листі відповідачка зазначила, що „...працівниця Держдепартаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС" України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, людина без честі, без совісті, яка використовуючи свої службові можливості, своїми протиправними діями, нахабними діями, вчинила страшний непоправний злочин проти цієї сім'ї..."; „...паспорт на ім'я ОСОБА_4 НОМЕР_1 від 18 квітня 2006 року був зроблений ОСОБА_3 за 3 дні..."; „...зловживаючи своїм службовим положенням, ОСОБА_3, як той крокодил, гризла цю сім'ю, розвалювала разом із ОСОБА_4, все дальше і дальше поглинаючи його і вириваючи з сім'ї..."; „...вона нахабно влізла в нашу сімейну спільну квартиру, спровокувала багато конфліктів, в яких була побита ОСОБА_4 на очах дітей"; „...ОСОБА_3, яка опосередковано впливає на працівників Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві"; „...яка, використовуючи своє службове положення, „розплакалась" перед впливовими особами, які її і прикрили, що її чоловіка сажають в тюрму, а ті - вказівку слідчому ОСОБА_36 - закрити..."; „...при наявності біля 20 ДТП, вона добросовісно через когось ліквідувала всі порушення - злочини з інформаційно- пошукової бази, в т.ч. і смертельний випадок в XI 2002 року, що дуже нашкодило судовому провадженню і слідству...". Дана інформація не відповідає дійсності, є недостовірною, тому що такі слова, що вона людина без совісті та честі ганьбить її як людину, вона не вчиняла будь-якого злочину, є несудимою особою і відносно неї не порушувались кримінальні справи. Вона не робила паспорт на ім'я ОСОБА_4 за три дні, не має до нього ніякого відношення, оскільки ця ділянка роботи не відноситься до її повноважень. Позивачка не влізала в будь-яку сім'ю, не розбивала її, зловживаючи службовим становищем, і ніколи не била ОСОБА_4 Вона ніяким чином не впливала на працівників Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, так як не має до них ніякого доступу, нікого не просила, що закрили кримінальну справу, а також не ліквідовувала сама або через інших осіб злочини з інформаційно-пошукової бази, в т.ч. і смертельний випадок в листопаді 2002 року.
Просила зобов'язати відповідачку в 10-денний термін після вступу рішення в законну силу спростувати недостовірну інформацію, що не відповідає дійсності, порочить її честь, гідність і ділову репутацію, що були нею поширені у листі від 18.06.2010 року на ім'я Міністра Внутрішніх справ України шляхом направлення міністру заяви, в якій повідомити, що інформація, що міститься у заяві ОСОБА_2 від 18.06.2010 року і стосується ОСОБА_3 є надуманою і не відповідає дійсності.
Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 29 серпня 2011 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною, зобов’язання спростувати неправдиві відомості задоволено.
Визнано такими, що не підлягають дійсності, порочать честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 відомості, що містяться у заяві ОСОБА_2, яка надійшла на адресу Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_5 за № Б-141, № Б- 1991 від 18.06.2010 року.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Апелянт посилається на те, що викладена у листі інформація, не може вважатися поширенням відомостей, які порочать честь та гідність чи ділову репутацію, оскільки метою її звернення була перевірка уповноваженими на це органами викладеної інформації
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги в повному обсязі.
У судове засідання позивач та відповідач не з'явились, будучи повідомленими про місце і час розгляду справи (про що свідчить розписка), а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність згідно ст. 305 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи та установлено судом, позивач ОСОБА_3 працює на посаді головного спеціаліста відділу імміграційної роботи Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України з 2003 року.
18.06.2010 року відповідач ОСОБА_2 направила лист на ім’я Міністра Внутрішніх справ України, в якому поширила інформацію стосовно ОСОБА_3
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висловлювання відповідача в сукупності, що містяться у заяві на ім»я Міністра Внутрішніх справ України від 18.06.2010 року не знайшли свого підтвердження, також, не було доведено, що викладена в заяві інформація, відповідає дійсності, а за своїм змістом вона порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача, як головного спеціаліста відділу імміграційної роботи Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України.
Такі висновки суду ґрунтуються на вимогах закону та зібраних у справі доказах, яким дана належна правова оцінка.
Відповідно до ч.1 ст.68 Конституції України кожен зобов’язаний додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Частина четверта ст. 32 Конституції гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім»ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Так, статтею 297 ЦК України передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутись до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Крім того п.1 ст.299 ЦК України вказує, що фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації.
Частина третя ст. 277 ЦК України установлює, що негативна інформація поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа яка її поширила не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Згідно ч.7 ст.277 ЦПК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про інформацію» під інформацією цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. В силу ст. 47-1 цього Закону ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумаченні як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Доводи апелянта в тій частині, що її дії не є розповсюдженням інформації, а є зверненням до компетентних органів про перевірку діяльності ОСОБА_3, колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.
Відповідно, до ст.3 Закону України від 02.10.1996 р. «Про звернення громадян» під зверненням громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заявою визнається звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про звернення громадян» у звернені має бути викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Надавши заяву ОСОБА_2, зареєстровану у МВС України на ім»я міністра, позивач довела про поширення відносно неї негативної інформації.
Як убачається з матеріалів справи, лист ОСОБА_2 не підпадає під ознаки звернень громадян, оскільки в ньому не повідомляються жодні фактичні дані, що так чи інакше стосуються службової діяльності ОСОБА_3, або свідчать про протиправну поведінку останньої, не носять прохання вжити будь-яких заходів по результатам розгляду свого звернення.
Тобто, жодної інформації, яку б можна було б перевірити, заява не містить, про що ОСОБА_2 було роз’яснено у відповіді ДДСГІРФО МВС України від 15.07.2010 р.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що висловлена у листі інформація має характер оціночних суджень, колегія відхиляє, оскільки висловлювання в листі викладені у формі прямих тверджень, тому, відповідно до вищенаведених норм, суд правомірно визнав їх недостовірними.
Оцінюючи встановлені факти, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в даному випадку мало місце поширення неправдивих відомостей, оскільки форма висловлювань та характер висловлених мовних засобів не може вважатись зверненням до правоохоронних органів про захист своїх прав від неправомірних дій інших осіб.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Посилання апеляційної скарги на те, що було допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та матеріалах справи.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права з урахуванням доказів та заперечень, які надавалися сторонами у ході розгляду справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, немає.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 305, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м.Києва від 29 серпня 2011 року, залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :