РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

м. Вінниця

25 червня 2025 р.                                 Справа № 120/4164/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 19 жовтня 2022 року його визнано непридатним до військової служби на підставі довідки військово-лікарської комісії №185/21972 від 19 жовтня 2022 року та виключено з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

26 лютого 2025 року через застосунок "Дія" ОСОБА_1 отримав військово-обліковий документ в електронній формі, в якому відсутні відомості про те, що позивач виключений з військового обліку на підставі довідки військово-лікарської комісії №185/21972 від 19 жовтня 2022 року.

У зв`язку із зазначеним позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, у якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про його непридатність до військової служби та інформацію про виключення з військового обліку.

Проте, листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22 березня 2025 року відповідач відмовив у внесенні відомостей про виключення з військового обліку, оскільки в порушення вимог нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку військовозобов`язаних, зокрема пункту 2.5.3 "Організаційно-методичних вказівок щодо особливостей ведення військового обліку військовозобов`язаних в органах військового управління, військових частинах та у військових комісаріатах" (мобілізаційна директива Генерального штабу Збройних Сил України від 18 червня 2018 року № 321/1168 ОКП), позивача безпідставно виключено з військового обліку військовозобов`язаних офіцерського складу. Відмова мотивована тим, що свідоцтво про хворобу ОСОБА_1 , яке було направлено для затвердження 11 регіональною військово-лікарською комісією повернуто на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 без затвердження про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку та необхідністю контрольного обстеження та медичного огляду позаштатною постійно-діючою військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач не погодився із таким рішенням та бездіяльністю відповідача, а тому звернувся до суду з цим позовом з вимогою зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та інформацію про виключення його з військового обліку на підставі довідки військово-лікарської комісії №185/21972 від 19 жовтня 2022 року.

Ухвалою від 02 квітня 2025 року відкрито провадження в адміністративний справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

28 травня 2025 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 18 червня 2018 року № 321/1167 (дск) прийнято відповідні організаційно-методичні вказівки щодо визначення особливостей ведення військового обліку військовозобов`язаних рядового, сержантського та старшинського складу запасу у військових комісаріатах.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 2.7.2 пункту 2.7 розділу ІІІ організаційно-методичних вказівок підставами для виключення військовозобов`язаних з військового обліку у Р(М)ВК є: для військовозобов`язаних, які визнані ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, - постанови ВЛК. Згідно з підпунктом 2.7.3 пункту 2.7 розділу ІІІ організаційно-методичних вказівок у ході виключення  військовозобов`язаних з військового обліку посадові особи Р(М)ВК зобов`язані: перевірити підстави для виключення з військового обліку персонально для кожного військовозобов`язаного, які визначені в підпункті 2.7.2 пункту 2.7 розділу ІІІ; вилучити алфавітні картки з картотеки алфавітних карток та знищити їх без складання акта; оформити військово-облікові документи (заповнити відповідний розділ військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов`язаних, підписати у військового комісара Р(М)ВК та завірити гербовою печаткою); відібрати облікові картки військовозобов`язаних та встановити їх до розділу виключених з військового обліку картотеки облікових карток; повернути військово-облікові документи їх власникам або закласти їх на архівне зберігання.

За приписами підпункту 2.7.5 пункту 2.7 розділу ІІІ організаційно-методичних вказівок у ході виключення з військового обліку військовозобов`язаних, які визнані ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку посадові особи Р(М)ВК, крім заходів, визначених у підпункті 2.7.3 пункту 2.7 розділу ІІІ, зобов`язані вилучити постанови ВЛК та долучити їх до справи, яка зберігається встановленим порядком. Відтак, як зазначає представник відповідача, виключення з військового обліку військовозобов`язаного має чітко визначений алгоритм дій.

Так, відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 19 жовтня 2022 року № 185/21972 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, проте в порушення вимог нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку військовозобов`язаних зокрема пункту 2.5.3 організаційно-методичних вказівок ОСОБА_1 було безпідставно виключено ІНФОРМАЦІЯ_3 з військового обліку військовозобов`язаних офіцерського складу.

За таких обставин, на думку представника відповідача, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

28 травня 2025 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій додатково наведені аргументи щодо задоволення позову.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 від 04 грудня 2002 року ОСОБА_1 звільнений у запас за пунктом 65 підпункту "б" та пункту 67 підпункту "д" (за власним бажанням) на підставі наказу начальника Управління Служби безпеки України у Вінницькій області.

У військовому квитку також зазначено, що позивач з 04 грудня 2022 року прийнятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 (нині - ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

19 жовтня 2022 року військово-лікарською комісією складено довідку № 185/21972, відповідно до якої на підставі статті 52а, 39в графи ІІІ Розкладу хвороб ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

На підставі згадуваної вище довідки у графі 19 військового квитка серії НОМЕР_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 проставлено відмітку про виключення ОСОБА_1 з військового обліку з 19 жовтня 2022 року.

Водночас відповідно до військово-облікового документа в електронній формі (номер в реєстрі оберіг 040320240693371300022) ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, а відомості про виключення його із військового обліку відсутні.

26 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, у якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність до військової служби та інформацію про виключення з військового обліку.

Проте, листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22 березня 2025 року вих. № 2606 заявнику відмовлено у внесенні відомостей про виключення з військового обліку, оскільки в порушення вимог нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку військовозобов`язаних, зокрема пункту 2.5.3 "Організаційно-методичних вказівок щодо особливостей ведення військового обліку військовозобов`язаних в органах військового управління, військових частинах та у військових комісаріатах" (мобілізаційна директива Генерального штабу Збройних Сил України від 18 червня 2018 року № 321/1168 ОКП), позивача безпідставно виключено з військового обліку військовозобов`язаних офіцерського складу. При цьому пунктом 22.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року (в редакції станом на 19 жовтня 2022 року), визначено, що свідоцтво про хворобу у воєнний час складається на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. Пунктом 22.6 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року (в редакції станом на 19 жовтня 2022 року), передбачено, що свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню у воєнний час на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів ВЛК регіону.

Тобто, відмова мотивована тим, що свідоцтво про хворобу ОСОБА_1 , яке було направлено на затвердження до 11 регіональної військово-лікарської комісії, повернуто на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 без затвердження про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку та необхідністю контрольного обстеження та медичного огляду позаштатною постійно-діючою військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 1 статті 2 Закону № 2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави є військовозобов`язаними (частина 9 статті 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з частиною 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Пунктом 11 статті 38 Закону № 2232-XII визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

Відповідно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць визначені в Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).

Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України (стаття 1 Закону №1951-VІІІ).

Згідно зі статтею 2 Закону № 1951-VІІІ основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону № 1951-VІІІ визначено, що основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1951-VІІІ держателем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. Адміністратор Реєстру обробляє відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів від імені держателя Реєстру. Для цього із складу підпорядкованих йому органів визначаються органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру (частина третя         статті 5 Закону № 1951-VІІІ).

Згідно з частиною п`ятою статті 5 Закону № 1951-VІІІ органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина восьма  статті 5 Закону № 1951-VІІІ).

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону № 1951-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1951-VІІІ до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VІІІ визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Статтею 9 Закону № 1951-VІІІ передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому розпорядником Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

Згідно з частиною третьою статті 12 Закону № 1951-VIII персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису - сукупності всіх даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.

Відповідно до частин другої-третьої статті 13 Закону № 1951-VIII відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, знищуються суб`єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру.

До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Пунктом 2 частини першої статті 14 Закону № 1951-VIII визначено, що ведення Реєстру включає: внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами.

Відповідно до положень частини третьої статті 14 Закону № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від: 1) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, - відомості, зазначені у пунктах 1-5, 8, 8-1, 10, 11 частини першої статті 7 цього Закону; 2) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 21, 26 частини першої статті 7 цього Закону; 3) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - відомості, зазначені у пунктах 12 і 13 частини першої статті 7 цього Закону; 4) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - відомості, зазначені у пунктах 15 і 15-1 частини першої статті 7 цього Закону; 5) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, - відомості, зазначені у пунктах 16 і 16-1 частини першої статті 7 цього Закону; 7) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, - відомості, зазначені у пунктах 12, 16-2, 17 частини першої статті 7 цього Закону; 8) органу прокуратури вищого рівня, що організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, - відомості, зазначені у пункті 18частини першої статті 7 цього Закону; 9) Державної судової адміністрації України - відомості, зазначені у пунктах 11, 19 частини першої статті 7 цього Закону; 10) Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 15, 15-1, 20, 20-1, 21, 24, 26, 27, 32 частини першої статті 7 цього Закону; 11) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, з питань утримання військовополонених, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації; забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - відомості, зазначені у пункті 31 частини першої статті 7 цього Закону; 12) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей ветеранів та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - відомості, зазначені у пункті 22 частини першої статті 7 цього Закону; 13) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, - відомості, зазначені в пункті 29 частини першої статті 7 цього Закону; 14) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації, - відомості, зазначені у пункті 30частини першої статті 7 цього Закону; 15) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, - відомості, зазначені у пунктах 7, 7-1, 8, 8-1, 11, 17, 33 частини першої статті 7 цього Закону; 16) центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, - відомості, зазначені у пункті 28 частини першої статті 7 цього Закону; 17) централізованої системи державних установ, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття, відомості, зазначені у пунктах 1-4, 7, 13, 16-2, 25 частини першої статті 7 цього Закону; 18) інших державних органів - держателів (розпорядників, адміністраторів) інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз (банків) даних, крім тих, що містять відомості, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової, контррозвідувальної та розвідувальної діяльності, - відомості, зазначені у частині першій статті 7 та у частині першій статті 8 цього Закону.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Із системного аналізу наведених вище норм слідує, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа (далі - Порядок № 559).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа”.

Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559. Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ (пункт 2 Порядку № 559).

Як визначено пунктом 8 Порядку № 559, військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності):

1) прізвище;

2) власне ім`я (усі власні імена);

3) по батькові (за наявності);

4) дата народження;

5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку;

8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів;

9) військове звання (для військовозобов`язаних та резервістів);

10) військово-облікова спеціальність;

11) відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку);

12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку);

13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення;

14) адреса місця проживання;

15) номери засобів зв`язку;

16) адреси електронної пошти (за наявності);

17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов`язаним та резервістом;

18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 Порядку № 559 у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Таким чином, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними.

В ході судового розгляду встановлено, що за результатами медичного обстеження позивача військово-лікарською комісією його визнано непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 52а, 39в, графи ІІІ Розладу хвороб.

Вказане підтверджується довідкою військово-лікарської комісією від 19 жовтня 2022 року № 185/21972.

На підставі згадуваної вище довідки до військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 внесено запис про виключення позивача з військового обліку з 19 жовтня 2022 року.

Із наведеного слідує, що з 19 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби та виключено з військового обліку.

Таким чином, з огляду на наявні в матеріалах справи докази слід дійти висновку, що процедура виключення ОСОБА_1 з військового обліку фактично відбулась, а процедура повторного взяття на військовий облік раніше виключених з військового обліку осіб на момент виникнення спірних правовідносин чинним законодавством не передбачена.

З огляду на те, що позивач виключений з військового обліку 26 лютого 2025 року він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, у якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність до військової служби та інформацію про виключення з військового обліку.

Проте, листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22 березня 2025 року вих. № 2606 відповідач відмовив ОСОБА_1 у внесенні відомостей про виключення з військового обліку.

У такому листі йдеться про те, що пунктом 22.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року (в редакції станом на 19 жовтня 2022 року), визначено, що свідоцтво про хворобу у воєнний час складається на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. Пунктом 22.6 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року (в редакції станом на 19 жовтня 2022 року), передбачено, що свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню у воєнний час на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів ВЛК регіону.

Відтак відмова відповідача мотивована тим, що свідоцтво про хворобу ОСОБА_1 , яке було направлено на затвердження до 11 регіональної військово-лікарської комісії, повернуто на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 без затвердження про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку та необхідністю контрольного обстеження та медичного огляду позаштатною постійно-діючою військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тобто, відповідач у згадуваному вище листі фактично вказує на те, що при виключенні ОСОБА_1 з військового обліку саме посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 було не дотримано процедуру виключення.

Разом із тим суд зазначає, що можливе недотримання процедури виключення особи з військового обліку у разі такого виключення уповноваженим на те суб`єктом владних повноважень та проставлення відповідної відмітки про таке виключення у військовому квитку військовозобов`язаного не може ставитися у провину особі, яку виключено з військового обліку, оскільки такі обставини не залежать від її волі.

При цьому, як вже зазначалося вище, факт виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби підтверджується відповідним військовим квитком позивача серії НОМЕР_1 , у графі 19 якого міститься запис (дослівно): "19 жовтня 2022 року виключений з обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки визнаний військово-лікарською комісією непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 52а, 39в графи ІІІ наказу Міністерства оборони України № 402-2008, пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

При цьому саме на відповідача покладаються повноваження щодо внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а тому після отримання від позивача відповідної заяви відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має внести зміни до Реєстру.

На переконання суду, в даному випадку позивач виконав усі необхідні та залежні від нього дії, які вимагалися нормами чинного законодавства як на час проходження ним військово-лікарської комісії (пройшов медичний огляд, подав відповідачу військово-обліковий документ для внесення відповідних записів), так і протягом часу до звернення з позовом до суду (письмово звернувся до відповідача із заявою про внесення актуальних даних до Реєстру) та очікував від відповідача вчинення всіх необхідних і передбачених законодавством дій.

Проте, всупереч наведеним вище законодавчим приписам відомості про непридатність ОСОБА_1 до військової служби з виключенням з військового обліку, що зазначені у військовому квитку в паперовій формі, відповідачем не внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У цьому контексті важливою є реалізація принципу належного урядування, сформульованого Європейським судом з прав людини у рішеннях у справах "Рисовський проти України" (заява № 29979/04, від 20 жовтня 2011 року), Краєва проти України (заява № 72858/13, від 13 січня 2022 року) та інші.

Європейський суд з прав людини сформував сталу практику щодо розуміння принципу належного урядування та визначив такі основні його складові елементи: 1) покладення на суб`єктів владних повноважень зобов`язання запроваджувати внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок; 2) якщо діяльність суб`єкта владних повноважень впливає на основоположні права людини, такі суб`єкти повинні діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб; 3) ризик будь-якої помилки суб`єкта владних повноважень повинен покладатися на такого суб`єкта, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються; 4) застосування принципу належного урядування, як правило, не повинно перешкоджати суб`єкту владних повноважень виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість; 5) потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій суб`єкта владних повноважень.

Врахувавши наведені вище складові елементи принципу належного урядування, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання позивача непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку є протиправними.

Водночас вимога позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача  задоволенню не підлягає, адже бездіяльність має прояв пасивної поведінки відповідного суб`єкта. Натомість, відповідач листом від 22 березня 2025 року відмовив у внесенні відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що й слугувало підставою для звернення позивача до суду із позовом.

При цьому згадуваний вище лист не є рішенням в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому вимога про визнання протиправним та скасування такого рішення не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги зобов`язального характеру, то тут слід врахувати наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Наведені вище приписи узгоджуються із положеннями пункту 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача необхідно керуватись принципом верховенства права як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави та, виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулася за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Оскільки відповідачем протиправно відмовлено у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відомостей щодо позивача, тому, виходячи з обставин цієї справи, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в розмірі 960 гривень, що підтверджується квитанцією від 27 березня 2025 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак з огляду на те, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 968,96 гривень, а тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути 484,48 гривень.

Визначаючись з приводу розміру судових витрат, які належить стягнути на користь позивача, суд зважає на те, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами, які співвідносяться між собою як основна та похідна, сплативши при цьому судовий збір в розмірі 968,96 гривень як за звернення до суду з позовом з однією немайновою вимогою.

А тому, задовольняючи позов частково, суд вважає, що половина від суми сплаченого судового збору і є пропорційною до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву   ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривень 48 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 )

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_3 )

Повний текст рішення суду складено 25.06.2025

Суддя                                                                             Яремчук Костянтин Олександрович