РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2025 року

м. Рівне

Справа № 564/1579/24

Провадження № 22-ц/4815/945/25

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Боймиструка С.В.,

суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.

секретар судового засідання: Маринич В.В.,

за участю: ОСОБА_1 , Дмитринська О.В., ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) учасників справи апеляційні скарги Органу опіки та піклування виконавчого комітету Костопільської міської ради, представника ОСОБА_3 – адвоката Михайлова Володимира Олександровича на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 28 квітня 2025 року у справі за заявою Органу опіки та піклування виконавчого комітету Костопільської міської ради про визнання ОСОБА_3 недієздатною, встановлення опіки,

в с т а н о в и в:

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Костопільської міської ради звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною - внаслідок психічного захворювання, призначивши опікуном останньої ОСОБА_2 .

Із поданої до суду заявником заяви вбачається, що на території громади, а саме : у АДРЕСА_1 , проживає ОСОБА_3 . Вказана особа є одинокою, близьких родичів, які б могли здійснювати за нею догляд та піклуватися про неї, не має.

ОСОБА_3 хворіє на деменцію з психотичними включеннями, внаслідок чого не здатна усвідомлювати значення своїх дій.

На момент звернення заявника із цією заявою до суду ОСОБА_3 перебуває у КП «ОПЛ с.Орлівка» РОР.

Оскільки остання за станом здоров`я не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, вона має бути визнана судом недієздатною.

Крім цього, згідно із змістом поданої заяви – ОСОБА_3 має постійне місце проживання – квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться в непридатному для життя стані, через що відносно неї має бути встановлена опіка, з метою захисту прав останньої.

Заявник просить призначити опікуном ОСОБА_3 . ОСОБА_2 , який звернувся із відповідною заявою до Костопільською міської ради, якою встановлено, що перешкод для виконання повноважень опікуна останній не має.

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 28 квітня 2025 року заяву органу опіки та піклування виконавчого комітету Костопільської міської ради, заінтересовані особи : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання ОСОБА_3 недієздатною, встановлення опіки – задоволено частково.

Визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, внаслідок психічного захворювання, строком на два роки з моменту набрання цим рішенням законної сили.

В іншій частині у задоволенні заяви – відмовлено, за безпідставністю заявлених вимог.

Покладено обов`язки опікуна над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на заклад охорони здоров`я в якому перебуває остання.

Не погоджуючись із рішенням суду Орган опіки та піклування виконавчого комітету Костопільської міської ради, представник ОСОБА_3 – адвокат Михайлов Володимир Олександрович подали апеляційні скарги. Вважають рішення незаконними та необґрунтованими, ухваленими з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги представник  ОСОБА_3 – адвокат Михайлов Володимир Олександрович зазначає, що суд неправомірно не призначив їй опікуна, попри наявне подання органу опіки і піклування. У цьому поданні чітко зазначено, що ОСОБА_3 є одинокою особою без родичів, а ОСОБА_2 – єдина особа, яка фактично здійснює за нею догляд, купує продукти, речі, регулярно відвідує та опікується нею.

Орган опіки підтвердив, що ОСОБА_2 не має протипоказань для виконання обов`язків опікуна. Попри це, суд першої інстанції необґрунтовано засумнівався у мотивах ОСОБА_2 й, посилаючись на статтю 64 ЦК України, припустив, що його інтереси можуть не відповідати інтересам підопічної — без жодних доказів чи фактичних підстав.

Крім того, суд, не проводячи судового засідання, прийняв рішення про призначення опікуном закладу охорони здоров`я, в якому, як заявляє представник апелянта, ОСОБА_3 на той момент не перебувала. Вона проживає за місцем своєї реєстрації та перебуває під наглядом саме ОСОБА_2 . Таким чином, суд поклав обов`язки опікуна на невизначений суб`єкт, що є прямим порушенням статті 60 ЦК України та фактичним залишенням недієздатної особи без опіки.

Апелянт також вказує, що суд не надав оцінки поданню органу опіки, яке є обов`язковим джерелом інформації для вирішення питання про призначення опікуна відповідно до ЦК та ЦПК України. Відсутність вмотивованої відмови суду, проведеного засідання, та ігнорування фактичних обставин справи є достатніми підставами для скасування рішення.

З огляду на викладене, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у призначенні ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_3 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити подання органу опіки в повному обсязі.

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Костопільської міської ради у своїй апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції помилково визначив опікуном заклад охорони здоров`я, оскільки з 07.02.2025 року ОСОБА_3 не перебувала та не перебуває на лікуванні у будь-якому медичному чи спеціалізованому закладі охорони здоров`я.

Також апелянт вказує на необґрунтоване відхилення судом подання ООП про доцільність призначення ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_3 . Водночас у поданні визначено відсутність родичів та інших осіб, які можуть бути опікунами, підтверджується факт піклування ОСОБА_2 , його здатність виконувати обов`язки опікуна та відсутність для цього будь-яких перешкод.

Зазначає, що суд посилаючись на ст. 64 ЦК України, не провівши жодного засідання, припустив, що інтереси ОСОБА_2 можуть не відповідати інтересам підопічної — без жодних доказів чи фактичних підстав.

Крім того, суд навіть не встановив місце перебування недієздатної особи та всупереч ст.ст. 41, 60 ЦК України ігноруючи подання призначив опікуном невизначений медичний заклад.

З огляду на викладене, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у призначенні ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_3 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити подання органу опіки в повному обсязі.

Відзиви на апеляційні скарги не надходили.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду оскаржується лише в частині щодо призначення опікуна, а тому в іншій частині не переглядається.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає.

Так, відмовивши у задоволення заяви Органу опіки та піклування виконавчого комітету Костопільської міської ради в частині призначення ОСОБА_2 опікуном недієздатної ОСОБА_3 , суд вирішив покласти обов`язки опікуна над ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на заклад охорони здоров`я в якому перебуває остання.

Частиною першою статті 300 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Частиною 1 статті 60 ЦК України встановлено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до частини 1 статті 65 ЦК України, до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.

У статті 66 ЦК України зазначено, що якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров`я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.

З аналізу викладених норм колегія суддів дійшла висновку, що до встановлення опіки або піклування та призначення опікуна чи піклувальника у встановленому законом порядку, здійснення відповідних обов`язків покладається на орган опіки та піклування або заклад, у якому перебуває особа. З огляду на це, судове визначення медичного закладу як опікуна є юридично безпідставним, оскільки такий обов`язок визначений за ним безпосередньо в силу закону. Також, з урахуванням того, що перебування особи в конкретному закладі не зажди є сталим, відсутня доцільність у призначенні установи опікуном шляхом окремих судових рішень кожного разу при зміні обставин.

Відтак слід погодитись з доводами апеляційних скарг про помилковість рішення суду в частині визначення медичного закладу опікуном ОСОБА_3 та в цій частині змінити рішення місцевого суду відповідно до статті 65 ЦК України.

Що ж до вимог апелянтів про призначення опікуном ОСОБА_2 , то колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відмову в задоволенні цієї вимоги.

Із поданої до суду заяви вбачається, що бажання бути опікуном ОСОБА_3 виявив ОСОБА_2 , подавши відповідну письмову заяву до органу опіки та піклування Костопільської міської ради.

До заяви долучені Витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», висновок про стан здоров`я та довідка про доходи №135 від 09 квітня 2024 року, згідно із якими ОСОБА_2 станом на 08 квітня 2024 року до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої та непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває, хронічних захворювань, які б могли бути перешкодою для виконання обов`язків опікуна також не має, є працевлаштованим та отримує дохід.

Орган опіки та піклування Костопільської міської ради, відповідно до наданого подання, пропонує призначити опікуном ОСОБА_3 ОСОБА_2 .

В обґрунтування прийнятого рішення Орган опіки та піклування вказує, що ОСОБА_3 проживає одиноко, близьких родичів не має.

В ході розгляду даного питання встановлено, що бажання опікуватись ОСОБА_3 виявив лише ОСОБА_2 , який не має жодних перешкод для виконання відповідних повноважень, крім цього, протягом тривалого часу опікується ОСОБА_3 , навідуючи її по місцю лікування, купуючи їй речі та продукти харчування.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За частиною першою статті 40 ЦК України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Відповідно до статті 41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Відповідно до статті 62 ЦК України, опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 63 ЦК України, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Згідно п. 3.1 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року №34/166/131/88 для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20).

Даючи оцінку змісту подання органу опіки та піклування, колегія суддів звертає увагу, що ООП обмежився характеристикою житлових умов ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проте у поданні відсутні висновки, що майбутнім опікуном забезпечено відповідні побутові умови для проживання підопічного, належного догляду та лікування. Не визначено місце перебування, за яким буде здійснюватись опіка. Відсутня характеристика особистого ставлення ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , що з врахуванням відсутності між ними родинного зв`язку має важливе значення.

Щодо обґрунтованості наявного подання колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу і на такий аспект.

Згідно довідки про доходи ОСОБА_2 займає посаду інструктора в ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто є військовослужбовцем.

Загальновідомою обставиною є широкомасштабне вторгнення Росії в Україну з 24 лютого 2022 року та запровадження військового стану, який діє по теперішній час.

Згідно статей 17 та 65 Конституції України, захист Батьківщини є конституційним обовязком громадян, тим більше військовослужбовця ОСОБА_2 , і над цим обовязком під час воєнного стану не можуть превалювати будь-які інші.

У постановах Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 742/887/23 та від 24 грудня 2024 року у справі № 716/662/24 колегія суддів виходила з того, що проходження особою військової служби унеможливлює фактичне виконання ним обов`язків опікуна.

В постанові Верховного Суду від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.

Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 встановлює, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (пункт 1 Положення).

Враховуючи такі обставини та правові позиції щодо необхідності зваженого підходу до призначення опікуном осіб, які залучені або можуть бути залучені до діяльності в оборонному секторі, апеляційний суд дійшов висновку, що орган опіки та піклування був зобов`язаний врахувати місце роботи майбутнього опікуна — ОСОБА_2 , який обіймає посаду інструктора в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

За таких умов орган опіки повинен був обґрунтовано оцінити, чи дозволяє характер виконуваних заявником обов`язків суміщення з функціями опікуна та чи існує об`єктивна необхідність призначення саме цієї особи, з урахуванням балансу між приватним інтересом недієздатної особи на отримання особистої опіки та публічним інтересом щодо забезпечення обороноздатності держави.

Зважаючи на відсутність такої оцінки, колегія суддів вважає, що подання ООП не відповідає критеріям повноти та обґрунтованості, тому вимога про призначення ОСОБА_2 опікуном недієздатної ОСОБА_3 не підлягає до задоволення.

Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 28 квітня 2025 року у даній справі слід змінити в частині визначення опікуна у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права ст. ст. 63, 66 ЦК України, а апеляційні скарги задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги Органу опіки та піклування виконавчого комітету Костопільської міської ради та представника ОСОБА_3 – адвоката Михайлова Володимира Олександровича задовольнити частково.

Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 28 квітня 2025 року змінити.

Четвертий абзац резолютивної частини зазначеного рішення змінити та викласти в наступній редакції: «До встановлення опіки і призначення опікуна над ОСОБА_3 передати її під опіку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Костопільської міської ради».

В решті рішення без змін.

Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений 26 червня 2025 року.

Судді:                                                                        Боймиструк С.В.

                                                                               Гордійчук С.О.

                                                                               Ковальчук Н.М.