РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульсні Дистриб'юційні

                              Системи»

До                    Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

Про                        стягнення 23 319,18 грн.

                                                                                              Суддя В.В. Палій

                                                                                                                 Секретар Н.С. Молочна

Представники:

Від позивача      Голодненко В.О.- предст. (дов. від 10.04.2006р.)

Від відповідача  ОСОБА_2.- предст. (дов. від 26.07.2006р.)

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості в сумі 23319,18 грн. (20559,07 грн. - основний борг, 760,11 грн. -пеня,  2000,00грн.-штрафу), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання за договором №НОМЕР_1 купівлі-продажу від 10.11.2004р.

Відповідач у судове засідання 22.05.2006р. не з'явився, відзиву на позов не надав.

          22.05.2006р. судом одержано телеграму від позивача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю бути присутнім представника позивача у судовому засіданні.

          У судовому засіданні 22.05.2006р. клопотання судом не задоволено, як необґрунтоване.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін, розгляд справи 22.05.2006р. відкладено.

07.06.2006р. судове засідання перенесено, у зв'язку з хворобою судді.

У судове засіданні 16.06.2006р. оголошено перерву до 22.06.2006р.

У  зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи 22.06.2006р. відкладено.

06.07.2006р. судом одержано заяву від відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою відповідача.

У судовому засіданні 07.07.2006р. судом клопотання не задоволено, як необґрунтоване. Крім того, відповідач не позбавлений права направити у судове засідання повноважного представника відповідача.

З метою витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи 07.07.2006р. відкладено.

У судовому засіданні 26.07.2006р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд визнати її неналежним відповідачем та припинити провадження у справі. Відзив обґрунтовано тим, що відповідач товар за спірними накладними не одержувала, відповідальну особу, якій було надане доручення суворої звітності або генеральне доручення не призначала. 25.10.2005р. відповідачем видано довіреність на ім'я  ОСОБА_3 бути представником відповідача, проте у довіреності не зазначено надання права ОСОБА_3. отримувати товаро - матеріальні цінності. Таким чином, відповідач вважає себе неналежним відповідачем.

26.07.2006р. у судовому засіданні оголошено перерву до 03.08.2006р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.

Ознайомившись з матеріалами справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, - 

                                               В С Т А Н О В И В :

          Між сторонами укладено договір №НОМЕР_1 купівлі-продажу від 10.11.2004р.,  відповідно до умов якого позивач  (продавець)  продає відповідачу (покупець) товар в асортименті, кількості і за цінами, вказаних у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

          Відповідно до п. 4.1 договору продавець, зокрема,  зобов'язаний продати покупцю товар згідно накладних по кількості, відповідно сертифікатам якості та завірити екземпляр накладної покупця підписом та печаткою (штампом) відповідальної особи.

          Згідно з п. 4.2 договору покупець, зокрема, зобов'язаний прийняти товар згідно накладних по кількості, відповідно сертифікатам якості та завірити екземпляр накладної продавця підписом та печаткою (штампом) відповідальної особи та надати доручення суворої звітності або генеральне доручення (п. 11 даного Договору), що підтверджують повноваження відповідної особи на право одержання товару, які є доповненням до цього договору.

          Як вбачається з п. 11 договору, у відповідності з Інструкцією про порядок виданих, повернутих та використаних доручень на одержання матеріальних цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99 п. 13.3 покупець засвідчив відтиск печатки (штампу) і особистий підписи особи, якій доручено одержання товарно-матеріальних цінностей (продуктів харчування) згідно з товарно-транспортними накладними або накладними: ОСОБА_1.

          Як зазначено у вищезазначеній Інструкції, її дія  поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємство). Проте, оскільки сторони у договорі №НОМЕР_1 купівлі-продажу визначили обов'язковим застосування вказаної Інструкції до договірних відносин між ними за договором №НОМЕР_1 купівлі-продажу, відповідно сторони зобов'язані  додержуватись вимог зазначеної Інструкції при передачі/одержанні товаро -матеріальних цінностей.

Позивач посилається на те, що у відповідності до договору №НОМЕР_1 купівлі-продажу позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується накладними, копії яких містяться у матеріалах справи. Всього передано товару на суму 25122,88грн.

Відповідно до п. 5.1 договору розрахунки за товар проводяться з визначених цін на умовах передоплати або відстрочки платежу протягом 21 календарних днів з моменту поставки товару.

          Відповідач порушив умови договору, вартість одержаного товару оплатив частково у сумі 4563,81грн.

В усних поясненнях представник позивача не заперечив проти того, що товаро - матеріальні цінності за неоплаченими накладними одержувались не СПД- фізичною особою ОСОБА_1, а ОСОБА_3, який діяв від імені відповідача на підставі довіреності від 05.10.2005р. реєстраційний №НОМЕР_2.

Дослідивши довіреність від 05.10.2005р. реєстраційний №НОМЕР_2, копія якої міститься у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що вона не може вважатися довіреністю на одержання товарно-матеріальних цінностей, вимоги до якої містяться у  Інструкції про порядок виданих, повернутих та використаних доручень на одержання матеріальних цінностей (далі-Інчтрукція).

Так, відповідно до п. 4 Інструкції довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві. Довіреність особам, що не працюють на даному підприємстві, може бути видана з дозволу керівника підприємства, якщо підприємство, де працює дана особа, видало їй довіреність на одержання тих самих цінностей і такої ж кількості з цього підприємства. Позивач не надав суду доказів того, що ОСОБА_3. знаходиться із відповідачем у трудових відносинах.

Згідно із ч. 3 п. 6 Інструкції при виписуванні довіреності перелік цінностей, які належить отримати по ній (графа "Найменування цінностей" у бланку довіреності), наводиться обов'язково із зазначенням назви і кількості цінностей для одержання, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей. Незаповнені рядки довіреності прокреслюються. У довіреності від 05.10.2005р. не містяться відомості про товарно-матеріальні цінності, які ОСОБА_3. уповноважений одержувати від позивача.

Забороняється видавати довіреності, які повністю або частково не заповнені, не мають зразків підпису осіб, на ім'я яких вони виписані. (п. 7 Інструкції). У свою чергу довіреність від 05.10.2005р. реєстровий №НОМЕР_2 не містить зразку підпису ОСОБА_3.

При централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей (п. 13 Інструкції).

У п. 11 договору №НОМЕР_1 купівлі-продажу відповідач повідомив позивача лише про одну особу, яка уповноважена на одержання товарно-матеріальних цінностей, а саме, ОСОБА_4.

Таким чином, відповідач не повідомляв позивача у встановленому порядку про будь-яких інших осіб, які уповноважені на одержання товарно-матеріальних цінностей від позивача.

У зв'язку з тим, що позивачем не доведено факту одержання відповідачем товарно-матеріальних цінностей за неоплаченими накладними, суд приходить до висновку про необґрунтованість  позовних вимог та відмовляє у їх задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.

Суддя                                                                                                                     В.В. Палій