|
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.06.06 м. Київ 49/108-А
За позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
До Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи
ОСОБА_1
Про стягнення 2220, 00 грн.
Суддя Митрохіна А.В.
Секретар с. з. Дмитрук О.В.
Представники:
від позивача: Коренюк К.С. -держ. под. інспектор (дов. в справі)
від відповідача: не з'явились
13.06.2006 року о 12 год. 10 хв. в судовому засіданні, на підставі пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
обставини справи:
Позивач -Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва -звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути податковий борг з відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 в розмірі 2220, 00 грн. на користь Державного бюджету України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем були проведені перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. За результатами перевірок складені акти від 11.12.2003 р. № НОМЕР_1, від 03.01.2004 р. № НОМЕР_2, від 04.05.2004 р. № НОМЕР_3, якими встановлено порушення п.1 п.2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій” від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ, п.1 ст. 3 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996 р. №98/96 ВР, а саме торгівельна діяльність без придбання відповідного торгового патенту та продаж товару без використання реєстратора розрахункових операцій та без видачі розрахункового документа.
На підставі вказаних атів перевірки позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення по стягненню штрафних санкцій від НОМЕР_4 на суму 492,00 грн.; від НОМЕР_5 на суму 288,00 грн.; від НОМЕР_6 на суму 1440,00 грн.
Відповідачеві були виставлені податкові вимоги на суму штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм, що регулюють обіг готівки, та застосування реєстраторів розрахункових операцій: перша податкова вимога від НОМЕР_7 на суму 780,00 грн. та друга податкова вимога від НОМЕР_8 на суму 780,00 грн.
Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду у справі № 49/108-А не виконав, в судове засідання представники відповідача не з'явилися. Ухвали суду направлені відповідачу за адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві та в довідці Головного управління статистики в м. Києві. Відповідно до частини 8 статті 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Відповідно до частини 1 статті 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою. Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, в судове засідання не з'явився, про зміну адреси суд не повідомив, заперечень на позовну заяву не надав.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1, зареєстрована 19.08.1996 року Ленінградською районною державною адміністрацією м. Києва за адресою: м. Київ, вул. АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер суб'єкта підприємницької діяльності у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_9.
Позивачем були проведені перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за наслідками яких складено акт від 11.12.2003 р. № НОМЕР_1, акт від 03.01.2004 р. № НОМЕР_2, акт від 04.05.2004 р. № НОМЕР_3, якими встановлено порушення відповідачем п.1 п.2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій” від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ - не використання при розрахунках реєстраторів розрахункових операцій; п.1 ст. 3 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996 р. №98/96 ВР - торгівельна діяльність без придбання відповідного торгового патенту.
На підставі вказаних вище актів перевірки позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від НОМЕР_4 на суму 492,00 грн.; від НОМЕР_5 на суму 288,00 грн.; від НОМЕР_6 на суму 1440,00 грн., якими відповідачу визначено податкове зобов'язання у вигляді штрафної (фінансової) санкції за порушення податкового законодавства.
Вказані вище податкові повідомлення -рішення були направлені відповідачеві рекомендованою кореспонденцією та в зв'язку з неможливістю вручення були розміщені на дошці податкових оголошень.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року відповідачу була виставлена перша № НОМЕР_7 податкова вимога на суму 780, 00 грн., яка була направлена відповідачу поштою та повернена без вручення.
ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було складено акт про неможливість вручення вказаної вище податкової вимоги та розміщення її на дошці податкових оголошень 28.04.2004 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року відповідачу була виставлена друга № НОМЕР_8 податкова вимога на суму 780,00 грн., яка була направлена відповідачу поштою та повернена без вручення.
21.06.2004 року під № НОМЕР_10 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було складено акт про неможливість вручення вказаної вище податкової вимоги та розміщення її на дошці податкових оголошень 21.06.2004 року.
Відповідно до облікової картки платника податку сума штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу, станом на 19.04.2006 року складає 2220, 00 грн.
Позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно із преамбулою Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Отже, цей Закон не є законом про оподаткування.
В преамбулі Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Отже, як вбачається з преамбули Закону, він не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.
Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” передбачено, що фінансові санкції застосовуються на підставі рішення відповідного органу, тобто визначена форма реагування державного органу та назва акта, який він приймає в межах своєї компетенції -рішення. Прийняття податкового повідомлення-рішення Законом України “Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” не передбачено.
Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачений вичерпний перелік випадків, коли органи державної податкової служби як контролюючий орган можуть визначити податкове зобов'язання платнику податків (п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4), а саме:
платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;
дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання; камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;
згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Нарахування відповідачеві штрафних санкцій на підставі Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не є визначенням зобов'язань, пов'язаних з оподаткуванням. За таких обставин у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не було підстав визначати штрафні санкції як податкове зобов'язання та податковий борг.
Разом з тим, відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Статтею 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції:
- здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів;
- забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;
- подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачена відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за порушення норм цього закону. За такі порушення за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у встановлених цим Законом розмірах.
Такі санкції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а також Бюджетного кодексу України зараховуються до бюджетів, незважаючи на те, що за класифікацією бюджетних доходів вони відносяться до неподаткових надходжень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що визначення відповідачеві фінансових санкцій здійснено податковим органом правомірно і в межах компетенції контролюючого органу, встановленої законами України, в т. ч. спеціальним законодавством, зокрема Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій та патентування в розмірі 2220,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Господарський суд міста Києва,
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Київ, вул. АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер суб'єкта підприємницької діяльності у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_9) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даної постанови на користь Державного бюджету (рахунок 31112104600, КЕКД 23030100, одержувач: ВДК у Шевченківському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077968, банк одержувача: УДК у м. Києві МФО 8200019) суму заборгованості у розмірі 2220, 00 грн.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя А.В. Митрохіна
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 18.06.2006 року