Справа № 22-ц-736/2012 Головуючий у I інстанції –Чурупченко М.І.
Категорія –цивільна Доповідач - Висоцька Н. В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 березня 2012 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіВисоцької Н.В.
суддів:Квача М.О., Бойко О.В.
при секретарі:Зіньковець О.О.,
за участю:відповідача ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 07 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_7 в інтересах дитини до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини у зв”язку з її навчанням та додаткових витрат по її утриманню
в с т а н о в и в:
19.01.2012 року ОСОБА_7 звернулась до Корюківського районного суду Чернігівської області з позовною заявою до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на повнолітню доньку. В позовній заяві позивач просила стягнути з відповідача аліменти на користь доньки – ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, 1/3 частину доходів до закінчення навчання доньки в Сосницькому сільськогосподарському технікуму бухгалтерського обліку, починаючи з дня подання позову до суду та до закінчення навчання - 01.07.2013 року, також позивач просила суд першої інстанції стягнути з відповідача додаткові фактичні витрати в сумі 400 грн. За річне навчання доньки в Сосницькій музичній школі імені Півторацького.
Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 07 лютого 2012 року позов ОСОБА_7 в інтересах дитини до ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 аліменти у розмірі – 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно (але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму), починаючи з 19 січня 2012 року і до закінчення дитиною навчання, тобто до 30 червня 2013 року. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 1/2 частину фактично понесених додаткових витрат, що викликані розвитком здібностей дитини, тобто в розмірі 202 грн. 50 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення Корюківського районного суду від 07 лютого 2012 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на повнолітню дитину – відмовити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду, на думку апелянта, є необґрунтованим та незаконним в силу неповного з”ясування обставин, що мають значення для справи, так як він не може надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці, будь-яких грошових коштів не отримує, він знаходиться в скрутному матеріальному становищі, не має постійної роботи, не має власного житла, після продажу своєї власності, надав кошти для дитини на які позивачка повинна була утримувати та навчати дочку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляція підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції це обгрунтував тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну дитину – дочку, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка досягла повноліття. Шлюб між сторонами розірваний. Повнолітня дочка сторін на даний час є студенткою ІІ курсу Сосницького сільськогосподарського технікуму бухгалтерського обліку, денної форми навчання, а також навчається в Сосницькій дитячій музичній школі ім. М.Ф. Півторацького, на платній формі навчання, що підтверджується матеріалами справи, тому потребує матеріальної допомоги і фактично знаходиться на утриманні позивача, що підтверджується довідкою Корюківської міської ради (а.с.8). Позивач на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною 3-х річного віку. Суд послався в своєму рішенні, що батько може надавати своїй дитині утримання та повинен нести витрати викликані розвитком дитини та визначив розмір аліментів, з врахуванням принципу розумності та справедливості.
Згідно ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача 1/4 частину з усіх видів його заробітної плати і доходів, та стягуючи додаткові витрати суд посилався на норми Сімейного кодексу України, однак, судом першої інстанції не було враховано всіх обставин, які враховуються при визначенні розміру аліментів, передбачені ст.ст. 182, 199, 200 СК України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, повнолітня донька, яка продовжує навчання, проживає з матір’ю та потребує матеріальної допомоги.
Проте, як вказує відповідач ОСОБА_5, на даний час він втратив роботу, власного житла не має та має поганий стан здоров”я, а тому, перебуваючи в скрутному матеріальному становищі, не має можливості сплачувати аліменти.
В матеріалах справи, маються відомості, а саме довідка про те, що відповідач особистого житла не має, що підтверджується довідкою № 6820 від 27.09.2011 року, виданою виконавчим комітетом Корюківської міської ради, та довідкою, на підтвердження стану здоров”я відповідача про те, що він знаходиться на „Д” обліку в Корюківській ЦРЛ з діагнозом „Гіпертонічна хвороба ІІ ступеня”, що підтверджується довідкою Корюківської ЦРЛ від 02.02.2012 року.
Враховуючи стан здоров”я відповідача, його матеріальне становище відсутність можливості працевлаштування відповідача, апеляційний суд вважає, що рішення в частині визначення розміру аліментів підлягає зміні, а саме, зменшенню підлягає розмір стягнутих аліментів з 1/4 до 1/6 частини всіх видів доходів щомісячно.
Також судом першої інстанції безпідставно зазначено в резолютивній частині про те, що розмір аліментів, що стягується з відповідача, не може бути меншим ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки дане обмеження застосується при визначенні розміру аліментів на неповнолітню дитину, за таких обставин слід виключити з абзацу 2 резолютивної частини рішення слова: „не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму”.
В порушення норм матеріального права суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення додаткових витрат на повнолітню дочку.
Ст.. 6 СК України визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття, що виключає можливість застосування до вказаних правовідносин ч. 2 ст. 182 СК України.
Сімейним кодексом України обов’язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які навчаються встановлено главою 16 СК України, зокрема ст. 199 цього кодексу. Відповідно до ст. 201 СК України до відносин між батьками та дочкою, сином, щодо надання їм утримання застосовуються норми статей ст.ст. 187, 189-192 і 194-197 цього кодексу, які не передбачають зобов’язання батьків нести участь у додаткових витратах на повнолітніх дочку чи сина.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 198, 200 СК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Корюківського районного суду від 07 лютого 2012 року в частині визначення розміру аліментів змінити, зменшивши розмір аліментів до 1/6 частини всіх видів доходів щомісячно.
Виключити з абзацу 2 резолютивної частини рішення слова: „не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму”.
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 фактично понесених додаткових витрат, що викликані розвитком здібностей дитини, в розмірі 202 грн. 50 копійок – скасувати, в задоволенні цих вимог відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: