Справа № 22-ц-285/2012 Головуючий у I інстанції –Маслюк Н.В.
Категорія –цивільна Доповідач - Висоцька Н. В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 лютого 2012 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіВисоцької Н.В.
суддів:Смаглюк Р.І., Квача М.О.,
при секретарі:Зіньковець О.О.
за участю:представників сторін ОСОБА_5, ОСОБА_6,
прокурора Копистко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 листопада 2011 року у справі за позовом Першого заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Чернігові до ОСОБА_8, ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої злочином,
в с т а н о в и в:
У червні 2011 року перший заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Чернігові звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої злочином в сумі 728 763 гривні, посилаючись на те, що ТОВ «АКБ-Сервіс», директором якого був ОСОБА_8, а власником ОСОБА_7, використовували в податковому обліку товариства завідомо неправдиві документи в результаті чого неправомірно завищено податковий кредит з ПДВ та включено його до податкових декларацій з ПДВ, які надавались до ДПІ, і тим самим зменшено податкові зобов»язання з ПДВ, що підлягали сплаті до бюджету, тобто ухилялись від сплати податків. Так як на даний час юридична особа ТОВ «АКБ-Сервіс» припинена, в порядку ст. 1166 ЦК України позов було пред’явлено до відповідачів про відшкодування матеріальної шкоди.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 листопада 2011 року позовні вимоги Першого заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Чернігові до ОСОБА_8, ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої злочином задоволені повністю, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_8, ОСОБА_7 на користь держави 728 763 гривні у відшкодування шкоди завданої злочином, також з відповідачів стягнуто судовий збір по 1 411 гривень 50 копійок з кожного на користь державного бюджету.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Доводи скарги зводяться до того, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а також норми спеціального законодавства, що регулює відносини в сфері сплати податків.
Апелянт посилається, що податок на додану вартість, тобто податкове забов»язання виникло у юридичної особи, а не у нього як фізичної особи. На даний час ТОВ «АКБ-Сервіс» ліквідовано, як юридичну особу. У зв»язку з відсутністю активів у банкрута вимоги кредиторів, серед яких є і Державна податкова інспекція в м. Чернігові, вважаються погашеними. Вважає, що наявні всі підстави для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову.
Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню, з відмовою в задоволенні позову з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, виходив із того, що факт та розмір завданої державі шкоди під час закриття провадження по кримінальній справі відповідачами не оспорювався, провадження по кримінальній справі відносно відповідачів закрито з нереабілітуючих підстав, тому позов підлягає задоволенню на підставі ч. 1 ст. 1166 ЦК України.
Проте погодитись із таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Встановлено, що ОСОБА_8, являвся директором ТОВ «Компанія „АКБ-Сервіс» (т.16 а.с.55 74 кримінальної справи № 1-72/11), виконавчим органом товариства є директор, який здійснював оперативне управління Товариством, організовував його виробничо-господарську діяльність, вирішував усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції зборів учасників.
ОСОБА_8 приступив до виконання обов’язків директора ТОВ «Компанія „АКБ-Сервіс» за сумісництвом з 01.04.2008 року, що підтверджується наказом ТОВ «Компанія „АКБ-Сервіс» № 1 від 01.04.2008 року(т.2 а.с.96 кримінальної справи № 1-72/11).
Як встановлено 30.12.2009 року працівниками ДПІ у м.Чернігові на підставі ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.90 проведено невиїзну документальну перевірку. За результатами перевірки складено акт від 30.12.2009 №1040/23/35779999 (т.22 а.с.21-40 кримінальної справи № 1-72/11).
Перевіркою встановлені порушення ТОВ «Компанія «АКБ-Сервіс» п.1.32 ст.1, п.3.1 ст.3, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 чим занижено податок на прибуток всього в сумі 922 258,00 грн. та п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість», чим занижено податок на додану вартість в сумі 728 764,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м.Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення №00000942320/0 від 13 січня 2010 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1383387,00 грн. (в т.ч. 922258,00 грн. основного платежу та 461129,00 грн. штрафних фінансових санкцій) та № 0000042320/0 (а.с.76) щодо визначення ТОВ «Компанія «АКБ-Сервіс» суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 1093146,00 грн. (в т.ч. 728764,00 грн. податкового зобов’язання та 364382,00 грн. штрафних фінансових санкцій) (т.22 а.с.41 кримінальної справи № 1-72/11).
Вироком Новозаводського районного суду м.Чернігова від 27.05.2011 року (а.с.4-12), який набрав законної сили, встановлено, що ОСОБА_7 будучи протягом періоду з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року, фактичним власником ТОВ «Компанія «АКБ-Сервіс» та фактично займаючись фінансово-господарською діяльністю вказаного товариства, використовував у податковому обліку ТОВ «Компанія «АКБ-Сервіс» завідомо неправдиві документи, в результаті чого неправомірно завищено податковий кредит з ПДВ та включено його до податкових декларацій з ПДВ, які надавались до ДПІ м.Чернігова, і тим самим зменшено податкові зобов’язання з ПДВ, що підлягали сплаті до бюджету на загальну суму 728 763 грн., а тому в силу ч.3 ст.61 ЦПК України вищевказані обставини не підлягають доказуванню.
Крім того, згідно висновку № 1501/1502-к від 01.12.2009 року судово-економічної експертизи у кримінальній справі (т.19 а.с.69-79 кримінальної справи № 1-72/11) загальна сума податку на додану вартість за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року, яка підлягала сплаті ТОВ «Компанія «АКБ-Сервіс» до бюджету становить 728 763 грн.
Постановами Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13.04.2011 року (а.с.13) та від 23.05.2011 року (а.с.71-72) кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч.1 ст.212 КК України та по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.3 ст.27, ч.1 ст.212 КК України на підставі ст. 49 КК провадженням закрито та звільнено ОСОБА_8, ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв’язку з збігом строків давності.
За результатами розгляду справи, досліджені матеріали цивільної та кримінальної справи, встановлено, що ТОВ «Компанія «АКБ-Сервіс» не сплатило державі податки в сумі 728 763 грн. з вини його фактичного власника та директора, відповідачів по справі.
Тобто податкове зобов»язання в сумі 728 763 грн., яке є предметом позову, не являється матеріальною шкодою в розумінні 1166 ЦК України.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 31 серпня 2011 року затверджено ліквідзвіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу ТОВ «Компанія «АКБ-Сервіс». У зв’язку з відсутністю активів у банкрута вимоги всіх кредиторів вважати такими, що погашені (а.с.96-97).
Згідно відомостей Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», ТОВ «Компанія «АКБ-Сервіс», ідентифікаційний код № 35779999 припинено (а.с.137).
Як убачається з матеріалів справи, позов був пред’явлений у порядку ст. 1166 ЦК України й суд при вирішенні спору виходив із того, що завдана шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, однак дана норма встановлює загальні правила відшкодування завданої шкоди.
Проте суд не врахував, що якщо мають місце спеціальні підстави, які надають можливість застосовувати до правовідносин положення інших статей параграфа 1 глави 82 ЦК України, потрібно застосовувати спеціальні норми.
Склад злочину, передбачений ст. 212 КК України, має спеціальний суб’єкт, яким можуть бути, зокрема, посадові особи підприємства, установи, організації. Тобто працівники юридичних осіб під час виконання ними своїх посадових обов’язків, пов’язаних з веденням бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно шкода державі у вигляді фактичного ненадходження коштів у бюджет внаслідок ухилення від сплати податків завдається посадовою особою підприємства під час виконання нею своїх службових обов’язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.
Згідно з роз’ясненнями, викладеними в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» при розгляді справ про відшкодування шкоди за ст. 441 ЦК УРСР суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст. 440 ЦК УРСР (аналогічна ст. 1166 ЦК України), відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв’язку з виконанням трудових (службових) обов’язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.
Також п. 58.4. ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов’язаний визначити податкові зобов’язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов’язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов’язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.
Таким чином, стягнення коштів, які не надійшли до бюджету в результаті скоєння злочину, передбаченого ст. 212 КК України, відбувається не з особи, винної у скоєнні цього злочину, а винятково з платника податків, податкові зобов’язання якого не були сплачені, а таким платником податків було товариство.
За таких обставин ухвалене у справі судове рішення не може вважатись законним й обґрунтованим, тому відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким в задоволенні позову слід відмовити.
В зв»язку з відмовою в позові судовий збір сплачений при подачі апеляції в сумі 705 грн. 50 копійок підлягає стягненню на користь ОСОБА_7
Керуючись ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316-317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 листопада 2011 року скасувати.
В задоволенні позову Першого заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Чернігові до ОСОБА_8, ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої злочином, відмовити.
Стягнути з Державної податкової інспекції в м. Чернігові в повернення судових витрат на користь ОСОБА_7 705 (сімсот п”ять) гривень 75 копійок.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: