Справа № 22-ц-629/2012 Головуючий у I інстанції – Литвиненко І.В.
Категорія – цивільна Доповідач - Висоцька Н. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 лютого 2012 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіВисоцької Н.В.
суддів:Квача М.О., Шитченко Н.В.
при секретарі:Зіньковець О.О.
за участю:позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, представника відповідача Романенко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 25 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ПАТ „Чернігівобленерго” про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 просять скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.10.2011 року, яким в позові відмовлено, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.10.2011 року у позові ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства „Чернігівобленерго” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовлено.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду першої інстанції є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд прийняв до уваги дуже сумнівні докази, що суперечили усім іншим доказам зібраним по справі та поклав їх в обґрунтування свого рішення.
Апелянти зазначають, що 23.03.2010 року представником ПАТ „Чернігівобленерго” в квартирі позивачів було встановлено новий електролічильник № 2296130 типу СО-2142 та видано завдання № 494 на виконання робіт з однофазними лічильниками безпосереднього виключення, лічильник було встановлено без відповідної перевірки. Після встановлення лічильника, а саме 04.04.2010 року сталася пожежа в будинку, в результаті якої було знищено усе майно.
Апелянти посилаються, що через декілька днів після встановлення електролічильника представником ПАТ „Чернігівобленерго” сталася пожежа в квартирі позивачів, що потягло за собою спричинення як матеріальної, так і моральної шкоди усім проживаючим членам сім”ї.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
По справі втановлено, що позивачі є співвласниками АДРЕСА_1 (а.с. 14-15). 23 березня 2010 року у зазначеній квартирі було встановлено новий електролічильник № 2296130 типу СО-2142 та видано завдання № 494 на виконання робіт з однофазним лічильником безпосереднього включення (а.с. 17). 04.04.2010 року в квартирі позивачів, сталася пожежа, внаслідок якої було пошкоджено майно.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінивши всі докази по справі в сукупності, в тому числі і показання свідків, як це регламентовано приписами статті 212 ЦПК України, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що не доведено вини відповідача у пожежі.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду, який в своєму рішенні послався на висновок експертів № 2005/2006 11-13 від 30.08.2011 року, згідно якого осередок пожежі (місце виникнення горіння) знаходився біля стіни з права від вікна ближче до правого куту кімнати на висоті приблизно до 1 м від підлоги.
При цьому вказано детальний аналіз, чому експертами вказано осередком пожежі вказане місце та подана схема (а.с. 177). Ймовірною причиною пожежі вказується займання телевізору «LG». Також експертами зазначено, що електромережа у квартирі АДРЕСА_1 не відповідає вимогам п. 2.1.21 Правилам улаштування електроустановок у частині наявності скруток проводів, що могло сприяти збільшенню перехідного опору, з подальшим виникненням аварійного режиму електромережі, однак слідів аварійного режиму електромережі зазначеного будинку не виявлено та подається детальне дослідження та пояснення такого висновку (а.с.178). Відповідно до вказаного висновку експертів, електролічильник у квартирі АДРЕСА_1 який встановлений поза межами осередку пожежі, не міг бути причиною пожежі. Встановити чи відповідає підключення електролічильника нормативним вимогам не виявляється за можливе, оскільки лічильник не знаходився у місці осередку пожежі, то порушення, які могли бути допущені при підключенні лічильника, не могли стати причиною пожежі(а.с. 178).
За таких обставин, посилання апелянтів, що суд не вірно оцінив докази, не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом.
Суд дійшов вірного висновку, взявши до уваги висновок експертизи № 18 (Пт) від 29.10.2010 року, який визнав неповним та необґрунтованим, вказаний висновок не містить даних про зв»язок між вказаними порушеннями та пожежею, та не спростовує доказів на які постався суд першої інстанції.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків,
встановлених частиною другою цієї статті.
Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
За даних обставин є вірним по суті висновок суду першої інстанції відносно того, що шкоду завдано не з вини відповідача.
Суд прийшов до правильного висновку в частині розподілу судових витрат по справі, так як в задоволенні позову було відмовлено.
У зв’язку з наведеним, доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку щодо відсутності вини відповідача у пожежі, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.
Згідно ч. 2 ст. 293 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
З врахуванням, що позивач визначив суму завданої йому шкоди, не призначення експертизи в частині визначення матеріальної шкоди не призвело до неправильного вирішення спору, судом першої інстанції виконані всі процесуальні дії, необхідні для розгляду справи по суті.
Враховуючи вищенаведене, твердження апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції, ухваленого на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні .
Апеляційний суд приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 25 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:Судді: