Судове рішення #21888368

  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


20 березня 2012 року    Справа № 2а/0370/615/12


Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                       Смокович В.І.,

при секретарі                                                Литвиненко І.П.,

з участю позивача                                        ОСОБА_1,

представника відповідача                           Прокопчука С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ Ковельського МВ УМВС України у Волинській області в особі начальника Селівончика Анатолія Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ковельська міська рада про визнання протиправним та скасування рішення і зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ВДАІ Ковельського МВ УМВС України у Волинській області в особі начальника Селівончика Анатолія Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ковельська міська рада про визнання протиправною і скасувати рішення – відмову начальника відділу ДАІ Ковельського МВ УМВС України у Волинській області майора міліції Селівончика А.М. від 08 лютого 2012 року №383 у наданні погодження проектної документації на розміщення торгівельно-зупинкового комплексу по вулиці Відродження (АПК-3) в місті Ковелі Волинської області  та зобов’язати відділ ДАІ Ковельського МВ УМВС України у Волинській області надати таке погодження.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 01 лютого 2012 року він звернувся із заявою до начальника відділу ДАІ Ковельського МВ УМВС України у Волинській області майора міліції Селівончика А.М. про погодження розміщення торгівельно-зупинкового комплексу по вулиці Відродження (АПК-3) в місті Ковелі з додатком проектної документації щодо розміщення торгівельно-зупинкового комплексу. На його заяву ВДАІ Ковельського МВ УМВС України у Волинській області направило повідомлення про те, що йому буде відмовлено в погодженні на розміщення торгівельно-зупинкового комплексу, мотивуючи положенням пункту 35 постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198 про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони: «забороняється розміщувати малі архітектурні форми на зупинці громадського транспорту на відстані ближче ніж 20 метрів в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знака, що її позначає». Вважає такі дії відповідача протиправними, просить суд скасувати дане рішення (повідомлення) та зобов’язати відділ ДАІ Ковельського МВ УМВС України у Волинській області надати погодження на розміщення торгівельно-зупинкового комплексу по вулиці Відродження (АПК-3) в місті Ковелі.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов з підстав викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач, суб’єкт владних повноважень в судовому засіданні заявлений позов не визнав та пояснив, що позивач звернувся до ВДАІ із заявою про надання йому погодження на розміщення малої архітектурної споруди по вулиці Відродження  (АПК-3) в м. Ковелі. На його заяву ВДАІ Ковельського МВ УМВС України у Волинській області направило повідомлення про те, що йому буде відмовлено в погодженні на розміщення торгівельно-зупинкового комплексу, з посиланням на нормативно-правові акти, які регламентують порядок надання такого погодження. Просив відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомляв. Подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, заперечення щодо заявленого позову з боку Ковельської міської ради відсутні, розгляд справи провести з урахуванням поданих документів.  

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.          

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Судом при розгляді справи встановлено, що 01 лютого 2012 року позивач звернувся із письмовою заявою до начальника ВДАІ Ковельського МВ УМВС України у Волинській області Селівончика А.М. (а.с. 8). У своїй заяві просить надати йому погодження на розміщення торгівельно-зупинкового комплексу по вулиці Відродження  (АПК-3) в м. Ковелі. Про прийняте рішення просить повідомити письмово.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов’язані об’єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов’язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов’язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Також судом встановлено, що ВДАІ Ковельського МВ УМВС України у Волинській області за № 383 від 08.02.2012 року направив на адресу позивача повідомлення (а.с. 9) за підписом начальника ВДАІ Ковельського МВ УМВС України у Волинській області Селівончика А.М. У повідомленні ВДАІ Ковельського МВ УМВС України у Волинській області повідомило позивачу про розгляд його заяви, що в погодженні на розміщення  торгівельно-зупинкового комплексу по вулиці Відродження  (АПК-3) в м. Ковелі буде відмовлено у відповідності до положень п. 35 Постанови КМУ від 30 березня 1994 року № 198. При цьому будь-якого рішення ВДАІ Ковельського МВ УМВС України у Волинській області з цього приводу не приймалось і цього не заперечувалось представником відповідача.  

Статтею 2 цього кодексу встановлено, що, здійснюю чи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інте реси юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, дер жавні та суспільні інтереси в спосіб, що визначений законами.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених, на його думку, прав з боку відповідача. При цьому відповідачем рішення про відмову позивачу у задоволенні його заяви не приймалось, а лише було направлено повідомлення про те, що йому буде відмовлено у майбутньому у погодженні на на розміщення  торгівельно-зупинкового комплексу по вулиці Відродження  (АПК-3) в м. Ковелі . Таким чином  у справі відсутній предмет позову. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про звернення громадян», суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні  адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу державної автомобільної інспекції Ковельського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області в особі начальника - майора міліції Селівончика Анатолія Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ковельська міська рада про визнання протиправним та скасування рішення і зобов’язання вчинити дії  відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.  


Суддя                                                                                                                В. І. Смокович


Повний текст постанови буде виготовлено 23 березня 2012 року.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація