Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #2188868390

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ


27 червня 2025 року                             м. Черкаси                    Справа № 925/354/25


Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження  без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Черкаської міської ради до Приватного підприємства «Гуд Маркет Деманд» про стягнення   24108 грн. 30 коп.,                                                     


ВСТАНОВИВ:


Позивач – Черкаська міська рада   звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Приватного підприємства «Гуд Маркет Деманд» (далі – відповідач) про стягнення безпідставно набутих грошових коштів за час фактичного користування земельною ділянкою кадастровий номер 7110136400:01:009:0101 розташованою за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна), 2, площею 0,0306 га у розмірі 24108 грн. 30 коп., та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано тим, що відповідач є власником вбудовано-прибудинкового приміщення магазин площею 217,9 кв.м, за адресою: м. Черкаси, по вул. Нижня Горова, 2, фактично, без оформлення правовстановлюючих документів, користувався земельною  ділянкою площею 0,0306 га з  кадастровим номером 7110136400:01:009:0101, плату за землю за період з 14.03.2024 по 26.02.2025 року не здійснював.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.04.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/354/25 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, без виклику, запропоновано учасникам справи у встановлені строки подати суду заяви по суті справи, клопотання з процесуальних питань (за їх наявності) у відповідності до норм ст.ст. 165-167 ГПК України.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав, належним чином повідомлений щодо провадження у справі,  відповідно до даних довідки суду про доставку електронного листа з ухвалою сулу від 08.05.2025 року до його електронного кабінету (а.с. 38).

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні у справі № 925/354/25 письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

Позивач - Черкаська міська рада в силу положень п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.09.2012  року №5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» є власником земельної ділянки загальною площею 0,0306 га, кадастровий номер: 7110136400:01:009:0101, що знаходиться у м. Черкаси по вул. Нижня Горова, 2.

Згідно із Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.12.2024 №НВ-9958440652024 (а.с. 18-21), додатку до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.12.2024 №НВ-9958440652024 "Кадастровий план земельної ділянки" (а.с. 21 на звороті-23) та Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку  від 06.12.2024 (а.с. 24) 27.09.2021 Управлінням з питань державної реєстрації Черкаської міської ради зареєстровано земельну ділянку кадастровий номер 7110136400:01:009:0101, що знаходиться у м. Черкаси по вул.  (Калініна) Нижня Горова, 2, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, які використовуються під  існуючі магазини, існуючий дошкільний заклад "Казка" та існуючий адмінбудинок; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; форма власності: комунальна, площа земельної ділянки 0,0309 га.

Із  Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №413956320 від 18.02.2025 (а.с. 12) вбачається, що за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова, 2, знаходиться нерухоме майно - вбудовано-прибудинкове приміщення магазин площею 217,9 кв.м, яке належить відповідачу Приватному підприємству "Гуд Маркет Деманд" на праві приватної власності на підставі договору  купівлі – продажу від 12.12.2018, посвідченого приватним нотаріусом Алексєєвим М.Ю. та 12.12.2018 право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 29405366, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1655823171101.

Рішенням Черкаської міської ради від 21.10.2021 №12-101 "Про припинення Черкаській обласній спілці споживчих товариств" права користування земельною ділянкою площею 0,0306 по вул. Нижня Горова, 2" (а.с. 25) припинено право користування земельною ділянкою по вул. Нижня Горова, 2, площею 0,0309 га кадастровий номер: 7110136400:01:009:0101 (п.1).

У зв`язку з несплатою відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136400:01:009:0101 площею 0,0306 кв. м у період з 21.10.2021 (дата припинення права користування попереднім землекористувачем) по 13.03.2024 у м. Черкаси по вул. Нижня Горова, 2, на якій розташований об`єкт нерухомого, що належить відповідачу, без укладення договору оренди позивач звертався до Господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення 52561 грн 10 коп. безпідставно утримуваних коштів.

Вказані вище обставини також були встановлені у рішенні Господарського суду Черкаської області від 29.04.2024 року у справі  № 925/455/24, що набрало законної сили 22.05.2024 року,  яким позовні вимоги Черкаської міської ради задоволено повністю, стягнено з  Приватного підприємства «Гуд Маркет Деманд» на користь міського бюджету м. Черкаси (рахунок UA608999980314000611000023759; Банк: Казначейство України (ЕАП); одержувач платежу: ГУК у Черк.обл./тг м. Черкаси; код ЄДРПОУ: 37930566; пкод бюджетної класифікації: 24062200 призначення платежу – безпідставно утримувані кошти) 52561 грн. 10 коп.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили (правовий висновок колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду в ухвалі від 26.03.2019 року у справі № 910/13862/15).

Оскільки відповідач, продовжуючи користуватись земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136400:01:009:0101 площею 0,0306 кв у період 14.03.2024-26.02.2025 року, свого обов`язку щодо укладення договору оренди та своєчасної сплати орендної плати не виконав, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до розрахунку позивача, з урахуванням рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010 №5-656 "Про затвердження показників грошової оцінки земель м, Черкаси (а.с. 25), рішення від 13.05.2010 №5-657 "Про плату за оренду землі", від 27.06.2019 №2-4690 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси", рішення Черкаської міської ради від 24.12.2024 № 70-3 "Про бюджет Черкаської міської територіальної громади на 2025 рік (23576000000)", постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок", інформаційних довідок з ДРРП від 18.02.2025 №413953320, витягу з технічної документації  про нормативну грошову оцінку  земельної ділянки  від 19.01.2024 №289/42-24, рішення Господарського суду Черкаської області від 29.04.2024 у справі № 925/455/24 (а.с. 31) заборгованість відповідача за використання ним земельної ділянки за кадастровим номером 7110136400:01:009:0101 площею 0,0306 кв. м за період з 14.03.2024) по 26.02.2025 року становить 24108 грн. 30 коп., з якої:

з 14.03.2024 по 31.12.2024 року – 19785грн. 54 коп.;

з 01.01.2025 по 26.02.2025 року – 4322 грн. 76 коп.

Розмір грошової оцінки земельної ділянки в 2024 році - 823834 грн. 62 коп., в 2025 році - 922694 грн. 77 коп.  

Таким чином, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача до відповідача про стягнення 24108 грн. 30 коп. безпідставно утриманих коштів за фактичне користування земельною ділянкою.

Спірні правовідносини сторін перебувають у сфері дії Земельного і Податкового кодексів України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про оцінку земель», які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.

Згідно ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною 1 статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами 1, 2 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного Кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Положеннями статей 116, 125 Земельного Кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ст. 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Оскільки відповідач не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, то і не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Проте, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. 4 ч.1 ст.123 Земельного Кодексу України надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно з абз. 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;

розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Відповідно до абз. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Абзацом 1 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Згідно з п.п. 289.1.-282.2. Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З огляду на викладені обставини справи суд вбачає, що на підставі договору купівлі –продажу  від 12.12.2018, відповідач – Приватне підприємство «Гуд Маркет Деманд» набув право власності на вбудовано-прибудинкове приміщення магазину площею 217,9 кв.м», що знаходиться в м. Черкаси по вул. вул. Нижня Горова, 2.

Вказане  нежитлове приміщення розташоване на земельній ділянці площею 0,0306 га з кадастровим номером 7110136400:01:009:0101, що  перебуває у комунальній власності міста.

Земельна ділянка є сформованою та може бути об`єктом    цивільних прав.

У зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, однак, договір оренди земельної ділянки  відповідач не уклав і після  21.10.2021 року – моменту припинення Черкаській обласній спілці споживчих товариств права користування земельною ділянкою по вул. Нижня Горова, 2, орендну плату за період з 14.03.2024 року  по 26.02.2025  року у розмірі 24108 грн. 30 коп. не сплатив.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, (провадження № 14-77цс18), а також від 13.02.2019 справа № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) викладено правовий висновок про те, що за змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних – приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (див. також висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/3412/17 Провадження № 12-182гс18).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.          

Отже, у разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене Приватне підприємство «Гуд Маркет Деманд»  є належним відповідачем у даній справі про стягнення 24108 грн. 30 коп. безпідставно збережених коштів на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року  у справі №917/1739/17), наявність зобов`язань відповідача позивачем доведені належними, достатніми та допустимими доказами,  а тому підлягає до стягнення в судовому порядку.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства, суд позовні вимоги позивача про стягнення 24108 грн. 30 коп. безпідставно утриманих коштів за фактичне користування землею – задовольняє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн.


Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256  ГПК України, господарський суд


ВИРІШИВ:


Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Гуд Маркет Деманд», ідентифікаційний код юридичної особи 41793115, місцезнаходження: 04112 м. Київ,  вул. Парково-Сирецька, буд. 15 А на користь Черкаської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 25212542, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36 - 24108 грн. 30 коп. безпідставно утриманих коштів для зарахування до міського бюджету м. Черкаси (рахунок: UA608999980314000611000023759; одержувач платежу: ГУК у Черк.облю/тг м. Черкаси, код ЄДРПОУ: 37930566; Банк: Казначейство України (ЕАП); код бюджетної класифікації 24062200).

Стягнути з Приватного підприємства «Гуд Маркет Деманд», ідентифікаційний код юридичної особи 41793115, місцезнаходження: 04112 м. Київ,  вул. Парково-Сирецька, буд. 15 А на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 38715770, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36 - 3028 грн. судових витрат із зарахуванням на рахунок UA868201720344250014000086302, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.


Повний текст рішення складено 27.06.2025 року.



         Суддя                                                                                         В.М. Грачов


 

















Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація