Справа № 2-12/2008

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

10 квітня 2008 року                                                                                            м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі головуючого - Ітріна  М.В., при секретарі Андрусенко В.А., за участю представника позивача Павловського І.І., відповідача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, розглянувши цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Автомобіліст» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди та збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2007 р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 28.02.2007 р. о 17.30 год. ОСОБА_1. керуючи належним йому автомобілем ВАЗ-2109 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по другорядній дорозі вул. Іпатенка у м. Нова Одеса Миколаївської області і під'їжджаючи до перехрестя вул. Леніна, у порушення вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та пункту 16.10 Правил дорожнього руху не уступив дорогу мікроавтобусу ГАЗ-32213 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить позивачу, під керуванням ОСОБА_3, що рухався по вул. Леніна. Внаслідок цих дій сталося зіткнення автомобілів, яким завдані технічні ушкодження. Просили стягнути з відповідача  матеріальну шкоду заподіяну ушкодженням автомобіля в сумі 16983,27 грн, матеріальні збитки у виді упущеної вигоди в сумі 53601,01 грн, посилаючись на те, що мікроавтобус працював на міському маршруті та судові витрати по справі.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач вимоги позивача не визнав мотивуючи тим, що під час виникнення ДТП перебував без свідомості.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи, і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до статей 1166, 1187, 1188 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що 28 лютого 2007 р. о 17.30 год. на перехресті вулиць Леніна - Іпатенка у місті Нова Одеса Миколаївської області ОСОБА_1., на правовій підставі керуючи автомобілем «ВАЗ-2109» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у порушення вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та пункту 16.10 ПДР України рухаючись по вул. Іпатенка по другорядній дорозі, під'їжджаючи до вул. Леніна не надав переваги у русі автомобілю ГАЗ-32213 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить позивачу, під керуванням ОСОБА_3, що рухався по головній дорозі, внаслідок чого сталося зіткнення автомобілів, які отримали механічні ушкодження.

Постановою судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 14.05.2007 р. ОСОБА_1. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а справу провадженням закрито у зв'язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення.

Зазначену постанову суду відповідач не оскаржував.

За правилами ч. 4 ст. 61  ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанова суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, в діях водія вбачаються технічні невідповідності вимогам пункту 16.10 і дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України, а тому суд дійшов висновку про винність ОСОБА_1 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Зі змісту акта № 103 автотоварознавчого  дослідження  від 06.04.2007 р. випливає, що вартість відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ-3221 3 з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складає 12830,85 грн, а ринкова вартість цього автомобіля на момент ДТП становила 21491,07 грн.

Згідно з п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства  юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142, вартість матеріального збитку, завданого власнику дорожнього транспортного засобу, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості дорожнього транспортного засобу на момент пошкодження, зокрема за умови, якщо сума вартості відновлювального ремонту не є меншою за ринкову вартість дорожнього транспортного засобу.

Таким чином, оскільки ринкова вартість автомобіля більше вартості відновлювального ремонту, стягненню підлягає матеріальна шкода в сумі 12830,85 грн.

Судом встановлено, що мікроавтобус працював на міському маршруті і його щоденна виручка складала 161,45 грн.

Огляд автомобіля позивача, який проводився за участю представника відповідача, під час проведення автотоварознавчого дослідження, здійснено 13 березня 2007 року. 

Суд вважає, що з вказаного часу до 01.04.2007 р. позивач мав можливість здійснити ремонт автомобіля для подальшого використання його за призначенням, а тому з відповідача підлягає стягненню матеріальна шкода у виді упущеної вигоди в розмірі 5004,85 грн (31 день * 161,45).

Суд не бере до уваги твердження відповідача про відсутність його вини у дорожньо-транспортній пригоді з тієї обставини, що під час пригоди він знаходився у не притомленому стані. Ця обставина спростовується актом судово-медичного дослідження (№ 2983 від 30.11.2007 р.) зі змісту якого видно, що ОСОБА_1. контролював свій стан під час руху автомобіля і в цей період часу вірогідно міг зупинити рух свого автомобіля.

З відповідача на підставі ст. 88 ЦПК України слід стягнути на користь позивача судові витрати по справі в розмірі 366,80 грн за сплачене державне мито, 30 грн за інформаційно-технічне забезпечення судового засідання.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

            Позов ВАТ «Автомобіліст» задовольнити частково.

            Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Автомобіліст» заподіяну матеріальну шкоду в сумі 12830,85 грн, збитки у виді упущеної вигоди в розмірі 5004,85 грн і судові витрати по справі пов'язані з оплатою позову державним митом у розмірі 366,80 грн та 30 грн за інформаційно-технічне забезпечення судового засідання, а всього 18232,50 (вісімнадцять тисяч двісті тридцять дві гривень 50 коп.) гривень.

            В решті позовних вимог - відмовити. 

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі в 10 -ти денний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

                                                           Головуючий