Справа № 22-979 Категорія 5
Головуючий у 1 інстанції Гімон М. М.
Доповідач Кучерява В. Ф.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
З жовтня 2006 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Донецького апеляційного суду у складі:
Головуючого Ігнатоля т. Г.
Суддів Цикал А. С. Кучерявої В. Ф.
При секретарі Лепеха А. С. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до колективного підприємства «Фірма «Азовбудматеріали» про стягнення вартості вкладу у колективній власності за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 24 липня 2006 року
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 24 липня 2006 року позов ОСОБА_1 до колективного підприємства «Фірма «Азовбудматеріали» про стягнення вартості вкладу у колективній власності задоволено частково.
Стягнуто з колективного підприємства «Фірма «Азовбудматеріали» на користь ОСОБА_1 вартість вкладу у колективній власності в сумі 807,35 грн.
З рішенням суду не згодна ОСОБА_1, посилаючись в апеляційній скарзі на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, задовольнивши її позовні вимоги, стягнувши з відповідача вартість вкладу, виходячи із вартості всього майна колективного підприємства на час її звільнення з роботи.
Заслухавши суддю- доповідача, пояснення апелянта та її представника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, заперечення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того , що позивачка має право на одержання вартості вкладу, який складає 1,984 % від розміру статутного фонду підприємства з урахуванням її трудової участі в діяльності підприємства, а також участі у збільшенні майна колективного підприємства після його створення, що становить 807,35 грн.
З таким висновком суду неможна не погодитись.
З матеріалів справи вбачається, що організація орендарів орендного підприємства Азовського заводу будматеріалів 3 липня 1994 року викупила в порядку приватизації державного майна Азовський завод будматеріалів і створило колективне підприємство «Фірма «Азовбудматеріали», 21 квітня 2000 року на загальних зборах членів колективного підприємства було затверджено статут підприємства, НОМЕР_1 колективне підприємство було зареєстровано виконавчим комітетом Маріупольської міської ради.
Згідно положення статей 20,23 Закону України «Про власність», суб'єктом права колективної власності є колективне підприємство, а не члени його колективу. У власності
колективного підприємства є вироблена продукція, одержані доходи, а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом. У майні колективного підприємства визначаються вклади його працівників. Розмір вкладу працівника у майні колективного підприємства визначається залежно від його трудової участі в діяльності орендного підприємства а також участі у збільшенні майна колективного підприємства після його створення.
На вклад працівника колективного підприємства нараховуються і виплачуються проценти в розмірі, що визначається трудовим колективом, виходячи з результатів господарської діяльності підприємства.
Працівникові, який припинив трудові відносини з підприємством, а також спадкоємцям померлого працівника, виплачується вартість вкладу.
Отже, відповідно до законодавства, колективне підприємство є власником належного йому майна, яке становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства
Таким чином, член колективного підприємства, який припинив трудові відносини з ним, має право на одержання вартості визначеного вкладу, а не частки в майні підприємства.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про власність» право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника ( загальні збори, конференції, тощо ), які можуть покладати окремі функції по управлінню колективним майном на створені ним органи, встановлення засад визначення вкладу працівника колективного підприємства у майні підприємства належить до компетенції зазначених органів.
Особливості порядку виходу із складу колективного підприємства, виплати вартості вкладу, визначаються також Статутом підприємства та положенням «Про дольову участь у власності»
Згідно п. 32 Статуту колективного підприємства «Фірма «Азовбудматеріали», відносини співвласників майна фірми та інші питання власності регулюються внутрішнім положенням «Про дольову участь у власності»
Пунктом 1.3 Положення про дольову участь у власності», затвердженого 21 квітня 2000 року встановлено, що загальна сума долей членів колективу, які мають долю в колективній власності, відповідає розміру уставного фонду 40692, 25 грн. Пунктом 2.1 передбачено, що вартість вкладу (долі), а не вартість всього майна підприємства, виплачується членам трудового колективу, які вибули.
Судом встановлено, що з урахуванням джерел формування вкладу, ОСОБА_1 на час звільнення має 1,984 % від загальної суми в колективній власності
Позивачка не заперечує, що на час створення колективного підприємства її доля в колективній власності складала 1,2700 % , звільнена була 6 червня 2005 року в зв'язку з уходом на пенсію, під час роботи отримувала дивіденди
Вартість вкладу позивачки, визначеного судом, складає : вартість долі, нарахована за рахунок прибутку напрацьованого на оренді на час створення підприємства - 419,44 грн, вартість внесених сертифікатів 21, 00 грн, збільшення долі за рахунок прибутку в 1996 році- 76, 33 грн, збільшення долі за рахунок прибутку у 1998 році- 92, 23 грн, кошти внесені згідно приходних ордерів у 2001 , 2002, 2003 та 2004 роках - 84,96 грн, 23.00 грн, 74,34 грн, 17,74 грн, повернуто 1,69 грн, всього складає 807,35 грн, що в процентному вираженні складає 1,9840 % від загальної суми в колективній власності.
Як вбачається з розрахунку, при визначенні суми вкладу позивачки враховано результати господарської діяльності підприємства та її участь у збільшенні майна підприємства.
Доказів того, що нарахування було здійснено з порушенням положень ст. 23 Закону України «Про власність», «Положення про дольову участь у власності» підприємства, Статуту підприємства позивачка не надала, як суду першої інстанції, так і апеляційному суду.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що розмір вкладу позивачки складає 807,35 грн.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що розмір вкладу позивачки в майні підприємства повинен визначатись від розміру всього майна , а не статутного фонду, суперечить діючому законодавству.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду , рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 303, 307,308 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 24 липня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді: