Справа № 22- 953\06 Категорія 33

Головуючий у 1 інстанції Яковенко М. М

___                           Доповідач Кучерява В. Ф.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2006 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Донецького апеляційного суду у складі:

Головуючого Баркової Л. Л

Суддів Ігнатоля Т. Г.Кучерявої В. Ф.

При секретарі Берліній Є.С. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання перенести гараж на відстань, щоб мати можливість вільно використовувати та обслуговувати літню кухню, відшкодування моральної шкоди, стягнення понесених судових витрат за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Володарського районного суду Донецької області від 14 липня 2006 року.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 14 липня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання перенести гараж на відстань, з тим, щоб мати можливість вільно використовувати та обслуговувати літню кухню, відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 гривень та стягнення судових витрат задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_2  перенести гараж, що знаходиться в АДРЕСА_1 на відстань 55 см. від літньої кухні ОСОБА_1, що знаходиться в АДРЕСА_2.

Стягнуто з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у сумі 280 грн.

В задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн. відмовлено у повному обсязі.

З рішенням суду не згодний ОСОБА_1  в частині відмови йому у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, посилаючись в апеляційній скарзі на те, що діями позивачки йому причинено моральну шкоду в розмірі 1000 грн, а також вважає, що суд неправильно стягнув на його користь судові витрати.

Заслухавши суддю- доповідача, пояснення апелянта та його представника, які просили рішення суду скасувати в частині відшкодування моральної шкоди та стягнення судових витрат, та задовольнити вимоги позивача в цій частині, заперечення відповідачки та її представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності із ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що оскаржує рішення суду, в частині відмови в задоволенні його позову про відшкодування моральної шкоди і вважає, що суд безпідставно відмовив йому в задоволенні цього позову.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25. 05.2001 року відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд , зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями ( бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Обґрунтовуючи позов про відшкодування моральної шкоди, позивач посилався на те, що вентиляційний отвір із його літньої кухні виходить у гараж відповідачки, внаслідок чого вихлопні гази потрапляють до його жилого приміщення, а також він не має можливості обслуговувати свою літню кухню в зв'язку із тим, що гараж пристроєно до його літньої кухні.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що доказів того, що відповідачка порушила права позивача та з її боку були протиправні та винні дії, чим завдала позивачу моральної шкоди, не надано.

Судом встановлено, що понад тридцять років тому позивач збудував- літню кухню, а пізніше чоловік відповідачки прибудував до літньої кухні гараж. Будівництво проводилось за згодою як чоловіка відповідачки, так і позивача, про що свідчать пояснення свідків, а також та обставина, що на протязі тридцяти років ніяких спорів між сусідами не виникало, відносини були нормальні, добросусідські, що не заперечує і позивач. При цьому дозволу на будівництво як позивач, так і чоловік відповідачки не брали, обидві будови збудовано без додержання будівельних норм.

Не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що відповідачка тримає в гаражі машину, вихлопні гази якої через вентиляційний отвір у спільній стіні проникають до його літньої кухні і він ними дихає, оскільки свідки підтвердили, що після смерті чоловіка відповідачка позбулась автомобіля, а сам позивач не заперечує, що у нього в літній кухні є інший вентиляційний отвір, який виходить не в гараж , а з фасадної сторони літньої кухні. Доказів того, що відповідачка не дає можливості позивачу обслуговувати літню кухню, також не надано.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди не вбачається.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд врахував те, що позивач сплатив 51 грн. судового збору, за надання юридичної допомоги 300 грн, витрати на проїзд до суду у розмірі 179 грн, витрати на інформаційно- технічне забезпечення 30 грн, всього 560 грн.

У відповідності із ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що позовні вимоги було задоволено частково, суд стягнув з відповідачки на користь позивача половину понесених витрат, а саме 280 грн.

Тому підстав для зміни рішення в цій частині не вбачається.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не розглянув позовні вимоги про відшкодування шкоди неспроможні, оскільки ухвалою суду від 3 липня 2006 року ОСОБА_1 відмовлено в об'єднанні справ в одне провадження і повернуто позовну заяву про відшкодування матеріальної шкоди. Ухвала набрала законної чинності.

Керуючись ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Володарського районного суду Донецької області від 14 липня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Судді: