Справа № 22ц-899/2006 Головуючий у 1 інстанції Кузьмін О.В.
Категорія 19 Доповідач БарковаЛ.Л.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого БарковоїЛ.Л. суддів Ігнатолі Т.Г., Кучерявої В.Ф. при секретарі : Горбань К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та зустрічному позову про відшкодування матеріальної і моральної шкоди
за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 за основним позовом- ОСОБА_4 на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 13 червня 2006 року
встановила: У травні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, посилаючись на те, що 8 травня
2005 року відповідач ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ-2107, державний
номер НОМЕР_1 з несправною фарою в районі села Бугас Волноваського
району, порушивши правила проїзду перехресть, зіткнувся з його автомобілем
ДАЕУОО-ЛАНОС", державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5.
Просив стягнути у відшкодування матеріальної шкоди 4730 грн., моральної 5000
грн. та судові витрати. В процесі розгляду справи змінив позовні вимоги, просив
стягнути у відшкодування матеріальної шкоди 7679грн.72коп.
У червні 2005' року ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом про відшкодування з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 матеріальної шкоди в розмірі 2238 грн.22 коп., моральної по 5000 грн. кожному і судових витрат 751 грн. Зазначав, що винним в дорожньо транспортній пригоді є ОСОБА_1, який керуючи автомобілем у п'яному виді виїхав на смугу зустрічного руху і його син не мав можливості запобігти зіткнення автомобілів.
Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 13 червня
2006 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування
матеріальної шкоди стягнуто 5761 грн.22 коп. В позові ОСОБА_1 про
відшкодування моральної шкоди і судових витрат відмовлено. Відмовлено у
задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про
відшкодування матеріальної, моральної шкоди та судових витрат.
В апеляційній скарзі представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_2 Посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, містять протиріччя, неповноту, винність ОСОБА_3 у порушенні Правил дорожнього руху не доведена, порушено норми матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_4, який просив задовольнити апеляційну скаргу, ОСОБА_1, який просив про її відхилення, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди з таких підстав.
Вирішуючи справу, суд виходив з того, що дорожньо транспортна пригода сталася з вини обох водіїв, що порушення ними Правил дорожнього руху знаходиться у причинному зв"язку з її наслідками і з урахуванням розміру спричиненої кожному із власників автомобілів шкоди підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5761 грн.22 коп. /7607.49-1846.27/
Відповідно до вимог п.Зст.309 ЦПК України, судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення або зміни рішення якщо висновки суду не відповідають обставинам справи.
Згідно з положеннями п.З ч.І ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Як встановлено судом, 8 травня 2005 року в темний час доби на вулиці Талаха в селі Бугас зіткнулися автомобілі ДАЕУОО-ЛАНОС під управлінням ОСОБА_5 і ВАЗ-2107 під управлінням неповнолітнього ОСОБА_3, які рухались на зустріч один одному. Власниками зазначених автомобілів є ОСОБА_1, та ОСОБА_2. В час зіткнення останні знаходились в салоні автомобілів.
Транспортні засоби рухалися на дорозі із двостороннім рухом, без зазначення лінії дорожньої розмітки.
Перед зіткненням автомобілі не гальмували і сторонами це не заперечується.
Відповідно до складеної працівниками ДАІ схеми ДТП визначити місце зіткнення як геометричну точку не можливо, оскільки в схемі не зафіксовані інформаційні признаки.
Із пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні вбачається, що зіткнення автомобілів сталося на смузі руху автомобіля ДАЕУОО-ЛАНОС, неповнолітній ОСОБА_3 рухався з несправною фарою, не справився з управлінням.
Із зустрічної позовної заяви і пояснень представника ОСОБА_4 вбачається, що він оспорює вину ОСОБА_3 в скоєні дорожньо-транспортної пригоди і посилається на те, що водій автомобіля ДАЕУОО-ЛАНОС управляв автомобілем в нетверезому стані і виїхав на полосу зустрічного руху.
Відповідно до висновків судової авто технічної експертизи №3709/18 від 21 вересня 2005 року пояснення водіїв та власників автомобілів з технічної точки зору є спроможними і виходячи з них, кожний водій мав можливість запобігги зіткнення у разі виконання вимог п.11.3 Правил дорожнього руху. Невиконання вимог п.11.3 Правил дорожнього руху знаходиться у причинному зв"язку з наслідками пригоди.
Посилання представника ОСОБА_4 на те, що винність водія ОСОБА_3 спростовується адміністративним матеріалом відносно ОСОБА_5 за ст. 124 КоАП , схемою пригоди, складеної до протоколу про адмінпорушення та поясненнями водія ОСОБА_5 є неспроможними, оскільки не відповідають наданим апеляційному суду матеріалам про адмінправопорушення.
Доводи апеляційної скарги про наявність протиріч в поясненнях ОСОБА_1 не спростовують висновків авто технічної експертизи щодо спроможності їх пояснень з технічної точки зору.
Посилання представника ОСОБА_4 на пояснення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, як очевидців зіткнення автомобілів на смузі руху автомобіля ВАЗ не можуть бути покладені в основу рішення, оскільки вони знайомі з сім"єю ОСОБА_2, про що не заперечував ОСОБА_4 і заінтересовані у вирішенні спору на їх стороні.
Інші наведені в апеляційній скарзі доводи не належать до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов"язує можливість її задоволення.
Доказів про те, що зіткнення автомобілів мало місце на смузі руху автомобіля ВАЗ-2107, що водій ОСОБА_3 не порушував Правила дорожнього руху не надано і апеляційному суду.
З урахуванням зазначеного, встановлених обставин справи, неможливості встановлення місця зіткнення автомобілів, наявності зафіксованих на автомобілях з лівої сторони технічних пошкоджень колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те що дорожньо транспортна пригода сталася з вини обох водіїв, що порушення ними п.11.3 Правил дорожнього руху знаходиться у причинному зв"язку з її наслідками, а тому заявлені позови сторін про відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню з урахуванням ступеню вини обох водіїв, який слід визначити в рівних долях.
Проте, з висновком суду щодо розміру відшкодування матеріальної шкоди погодитися не можна , оскільки судом допущено помилку при її розрахунку .
Як вбачається із висновків автотоварознавчої експертизи №2871/26 від 25 жовтня 2005 року Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, вартість відновлюваного ремонту автомобіля ДАЕУОО-ЛАНОС складає 7514 грн. 18коп.
Відповідно до висновків експертно - оцінювальної компанії „Євротест" від 16 червня 2005 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля ВАЗ-2107 складає 2238грн.22 коп.
Проти висновків експертиз щодо розміру вартості ремонту автомобілів сторони не заперечують.
Таким чином, з урахуванням ступеню вини водіїв, у відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_1 слід стягнути з ОСОБА_2 3757грн.09 коп./7514.18 : 2/, а на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 1119грн.11 коп./2238.22:2/ Провести залік стягнутих сум і остаточно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1дві тисячі шістсот тридцять сім гривень 98 копійок.
Керуючись ст. ст.303, 307, 309,314 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 13 червня 2006 року в частині відмови ОСОБА_2, ОСОБА_3 в позові до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди та відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_1 скасувати.
Позов ОСОБА_1про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 3757 грн.09 коп.
Позов ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 1119 грн.11 коп.
Провести залік стягнутих сум і остаточно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1дві тисячі шістсот тридцять сім гривень 98 копійок.
В решті частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення суду набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді