Справа №22-844/2006                                 Головуючий у 1 інстанції Попова С.А.

Категорія 39                                                                Доповідач Баркова Л.Л.

УХВАЛА Іменем України

17 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Баркової Л.Л.

суддів Власенко Л.І, Трушкова М.М.

при секретарі Дмитрієвій К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1   до   Відкритого   акціонерного   товариства   „Металургійний   комбінат "Азовсталь"   про визнання незаконним наказу   про оголошення догани та позбавлення премії, відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою позивачки на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 24 березня 2006 року,

встановила:

У серпні 2005 року ОСОБА_1  звернулася до суду з позовними вимогами про визнання незаконним наказу НОМЕР_1 про оголошення догани та позбавлення премії. У вересні 2005 року та лютому 2006 року доповнила позов і просила зобов"язати відповідача повернути премію та у відшкодування моральної шкоди стягнути 15000 гривень.

Вказувала    на те, що порушень трудової дисципліни у період навчання в учбово-виробничому центрі комбінату не допускала

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 6 червня 2006 року ОСОБА_1  в задоволенні позовів відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить рішення скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та положенням матеріального і процесуального закону.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_1, яка підтримала доводи апеляційної скарги, представника відповідача ОСОБА_2, яка просила рішення суду залишити без зміни, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд прийшов до висновку про те, що розпорядження про позбавлення позивачки премії за наслідками роботи за червень 2005 року є законним і обгрунтованим , що порушення позивачкою Правил внутрішнього трудового розпорядку доведено.

З таким висновком не можна не погодитись.

Згідно зі ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з ч.2ст.140 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу ті виборного органу первинної профспілкової організації на основі типових правил.

У відповідності з п.п 5.2, 7.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ВАТ „МК Азовсталь", які розповсюджуються на працівників і під час проходження навчання в учбово-виробничому центрі, працівники зобов"язані разом з чесним і добросовісним відношенням до праці не допускати дій, що перешкоджають іншим працівникам виконувати їх трудові обов"язки. Грубість, образи з боку працівників, лайки свари та хуліганські дії, що порушують процес праці, розглядаються як дисциплінарний проступок. Додержуватися встановленої тривалості робочого часу.

У відповідності з п.13 та додатком НОМЕР_2  Загального положення про оплату праці і преміювання з фонду оплати праці робітників ВАТ „МК Азовсталь", робітники, які допустили порушення правил внутрішнього трудового розпорядку керівником підрозділу можуть позбавлятися премії.

Як вбачається із п.1.2 розпорядження начальника ТЕЦ ВАТ „МК Азовсталь", де працювала позивачка, остання позбавлена премії у червні 2005 року за порушення п.п.5.2, 7.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку в період навчання в УВЦ з 30 травня 2005 року до 8 червня 2005 року.

Посилання позивачки на те, що вона не мала запізнень на заняття, не допускала порушень правил трудової дисципліни в період їх проведення, за що її позбавили премії, спростовуються матеріалами справи, актами та доповідними про допущені порушення, поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, із яких вбачається, що позивачка запізнювалась на лекції, порушувала встановлений режим роботи, перешкоджала викладачам виконувати свої обов"язки щодо начитання лекцій, допускала образи.

З пояснень самої позивачки вбачається, що вона була знайома з графіком проведення учбових занят, що під час проведення лекцій, маючи вищу юридичну освіту, вступала у сперечання з викладачами, які неякісно їх проводили.

Доводи апеляційної скарги про те, що оспорюваним розпорядженням їй оголошено догану, знято категорію та переведено на іншу роботу, що перед виданням розпорядження відповідач не витребував у неї пояснення, спростовуються розпорядженням за НОМЕР_1 та її пояснювальним листом позивачки від 10 червня 2005 року./а.с.6, 79/

Рішенням КТС від 10 серпня 2005 року в задоволенні заяви ОСОБА_1  про визнання недійсним оскаржуваного розпорядження відмовлено.

Доказів про те, що порушень Правил трудового розпорядку позивачка не допускала, останньою не надано і апеляційному суду.

Враховуючи встановлене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про обгрунтованість прийнятого розпорядження щодо позбавлення позивачки премії за червень 2005 року і відсутності підстав для визнання його недійсним.

В апеляційній скарзі позивачкою не приведені нові доводи, які б не були предметом дослідження суду першої інстанції, або які б вплинули на правильність його висновків чи належали б до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов"язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення..

З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 11,57,60, 213-215 ЦПК України і положенням ст.ст. 139,140, 147-149, 237-1 КЗпП України, підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст.303,307-309 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 6 червня 2006 року залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_1  витрати з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 7 грн.50 коп. ( утримувач: Державне підприємство "Судовий інформаційний центр", код ЄДРПОУ: 30045370; розрахунковий рахунок: 26001014180002; банк: Відкрите акціонерне товариство "Банк Універсальний" м.Львів; МФО банку: 325707).

Ухвала набирає чинності з дня проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий   підпис

Судді     підітаси