Справа № 2-1459/08
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.05. 2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді: Супрун Г.Б.,
при секретарі: Демченко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України, 3-тя особа: ОСОБА_2., про визнання незаконним нормативно-правового акту про звільнення з роботи, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати пункт 3 наказу начальника ЦСБУ Міністерства оборонги України від 27.02.2004р. №31. Мотивує позов тим, що цим наказом його звільнено з посади керівника ДП Міністерства оборони України "703 Металообробний завод котельного обладнання" за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України і на цю посаду призначений ОСОБА_2. Вважає наказ не законним, тому начальник Центрального спеціалізованого управління Міністерства оборони України ГБУ МОУ не мав повноважень щодо звільнення з роботи та призначення тимчасово виконуючого обов'язки на посаду керівника підприємства відповідно до Положення "Про центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове)", яке затверджено наказом Міністерства оборони України від 12.04.2002 р., тому просить його скасувати.
Представник позивача ОСОБА_3. в судовому засіданні позов підтримав повністю. Пояснив, що оскільки ДП МОУ "703 МОЗКО" не є структурним підрозділом ЦСБУ МОУ, а є окремим господарюючим суб'єктом, призначення керівника можливо лише за рішенням (наказом) засновника - Міністерства оборони України. На такі дії відповідача позивач образився.
Представник відповідача Опанасенко О.В. позов не визнала. Пояснила, що начальник Центрального спеціалізованого будівельного управління діяв в межах своїх повноважень відповідно до Положення, на яке посилається позивач, а також йому делеговані повноваження Міністерством оборони України відповідно до наказів Міністра оборони України.
Вислухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 тимчасово виконував обов»язки керівника державного підприємства Міністерства оборони України "703 металообробний завод котельного обладнання" та 27.02.2004р. його звільнено з займаної посади згідно до наказу №31 начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України ( а.с.9).
Наказом Міністра оборони України № 329 від 14.09.2001 р. державне підприємство Міністерства оборони України "703 металообробний завод" перейменовано у державне підприємство Міністерства оборони України "703 металообробний завод котельного обладнання".
Наказом Міністра оборони України за №129 від 12.04.2002р. затверджено Положення про Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове), згідно якого в пунктах 16, 17 зазначено, що начальник Управління відповідно до законодавства про працю призначає на посади і звільняє з посад працівників Управління. (а.с.68-74)
ЦСБУ - це державна госпрозрахункова установа, яка заснована на державній власності, підзвітна і підконтрольна Міністерству оборони України. Управління в своїй діяльності керується Конституцією України, законами, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Міністра оборони України.
Відповідно до наказу Міністра оборони України №212 від 14.07.1999р. зі змінами та доповненнями від 12.01.2000р. та від 25.01.2002р. ДП «703 металообробний завод котельного обладнання» підпорядковувався Центральному спеціалізованому будівельному управлінню Міністерства оборони України. Аналогічний наказ Міністра оборони України був 05.05.2004р. за №149, згідно до якого начальникам Центрального спеціалізованого будівельного управління делеговано здійснення оперативного функціонального управління державними підприємствами.
З наведеного вбачається, що начальник Центрального спеціалізованого будівельного управління мав повноваження видавати накази, тобто діяв в межах своїх повноважень.
Згідно вимог ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Представник позивача не довів суду які неправомірні наслідки оскаржуваного наказу про його звільнення від 27.02.2001р. та яким чином порушуються права позивача тим, що призначений на посаду тимчасово виконуючого обов'язки начальника ЦСБУ ОСОБА_2не має повного обсягу повноважень щодо здійснення керівництва підприємством та з ним не укладено контракт як із керівником підприємства.
Крім того, з огляду на те, що між сторонами виник спір з приводу трудових правовідносин, тому слід враховувати вимоги ст.233 КЗпП України, якою передбачено тримісячний строк звернення до суду про вирішення трудового спору з дня коли особа дізналася про порушення свого права.
Позивач був звільнений 27.02.2004року і підставою для звільення була його заява. Тому йому стало відомо про звільнення на підставі цього наказу в цей день. Інших доводів з цього приводу суду не наведено взагалі.
На підставі викладеного, оцінюючи докази в їх сукупності, а також враховуючи, що позивач пропустив встановлені строки звернення до суду, в позові слід відмовити.
Керуючись ст.233 КЗпП України, ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, суд,-
Вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України, 3-тя особа: ОСОБА_2., про визнання незаконним нормативно-правового акту про звільнення з роботи відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються в Апеляційний суд м. Києва через Печерський районний суд м. Києва. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя :