Справа № 22-1512 ас\ 2006 р Головуючий 1 інстанції -Каліуш О.В.
Категорія - 12 Доповідач - Дем*яносов М.В.
УХВАЛА Іменем України
22 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецької області
в складі:
головуючого: Новікової Г.В.
суддів: Єлгазіної Л.П.,
Дем*яносова М.В.
при секретарі: Андрусь В. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну
справу по апеляційній скарзі прокурора Микитівського району м. Горлівки на
рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29
травня 2006 року в справі за позовом прокурора Микитівського району м. Горлівки
Донецької області в інтересах ОСОБА_1 до
Микитівського районного управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради про стягнення щорічної компенсації на оздоровлення,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29 травня 2006 року в задоволенні позовних вимог прокурора Микитівського району м. Горлівки який діяв в інтересах ОСОБА_1 до Микитівського районного управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради про стягнення щорічної компенсації на оздоровлення у розмірі 2863 грн.50 коп. було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду прокурор Микитівського району м. ГорлівкиДонецької області приніс апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства а саме нормам матеріального проава та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просив рішення суду скасувати і справу направити на новий с удовий розгляд .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги він посилався на те, що позивач має статус громадянина, який постраждав від наслідків Чорнобильскої катастрофи 1 категорії. Відповідно до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", йому передбачені певні пільги, зокрема отримання щорічної грошової компенсації на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних розмірів заробітної плати. Оскільки постанови Кабінету
Міністрів України, на які посилався суд першої інстанції, суперечать нормам Закону і Конституції України, то вони не можуть бути застосованими при нарахування допомоги, гарантованої йому державою.
У судовому засіданні прокурор та позивач позивач апеляційну скаргу підтримли і просили її задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, представника прокуратури та позивача позивача і представника відповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які склалися між сторонами і надав їм відповідну правову оцінку.
При розгляді справи судом було встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильскої катастрофи 1 категорії і інвалідом третьої групи, як учасник ліквідації та постраждалий при виконанні робот по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до вимог ст. 48 вищевказаного Закону, зокрема, інвалідам 3 групи віднесених до 1 категорії передбачена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Згідно постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 р. „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", Микитівське районне УПСЗН Горлівської міської ради за період 2001-2004 р виплатило ОСОБА_1 у розмірі по 21 грн. 50 коп. Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р. „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідач за 2005 р. виплатив позивачці компенсацію у розмірі 90 грн.
Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що такі виплати відповідають діючому законодавству та не суперечать Конституції України, оскільки дійсно ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачена щорічна компенсація на оздоровлення, зокрема інвалідам третьої групи у розмірі 4 мінімальних розмірів заробітної плати.
Відповідно до ст. 62 названого Закону, застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Ст. 63 зазначеного Закону, фінансування витрат, пов'язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок державного бюджету.
Вказані норми Закону не суперечать Конституції України, оскільки ст. 95 Конституції передбачено, що тільки виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби,
розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ст. 116 Основного Закону, розроблення проекту закону про Державний бюджет України віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, а відповідно до ст. 117 Конституції України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України є обов'язковими для виконання.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 987 від 20 червня 2000 р. "Про затвердження Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення" передбачено, що фінансування видатків Фонду здійснюється Державним казначейством у межах наявних фінансових ресурсів шляхом переказу коштів територіальним управлінням Державного казначейства на підставі поданого Міністерством надзвичайних ситуацій розподілу коштів Фонду. Перелік видатків на здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, що фінансується з Фонду, затверджується Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також Закони України „Про Державний бюджет України" відповідно на 2000-2005 pp., постанова суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195-196, 198 ч.І п.1, 200, 205 ч.І п.1, 207, 167 ч.4 КАС України, суд,-
У ХВ А ЛИВ:
Апеляційну скаргу прокурора Микитівського району м. Горлівки Донецької області залишити без задоволення.
Рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29 травня 2006 р. залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання чинності.