ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Справа № 1-13/2008 рік

    30 січня 2008 року                                                                    Козівський районний суд

                                                                                                        Тернопільської області

в складі: головуючого судді             Вирста М.М.

                        при секретарі:            Фещак Г.М.

              з участю прокурора:            Нестора М.М.

                           підсуднього             ОСОБА_1

                             потерпілих             ОСОБА_2

                                                           ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козова справу про обвинувачення: ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Ценів Козівського району, мешканця с. Вибудів, Козівського району, не працюючого, освітою середньою, розлученого, раніше не судимого, 

         за ч. 1ст. 296 , ч.1 ст.129 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2007 року близько 17.00 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до будинку ОСОБА_2, який знаходиться в с. Вибудів, Козівського району, де вхідні двері будинку перед ним закрила його колишня дружина ОСОБА_3. , яка не хотіла пускати його в будинок де вона проживає разом з батьком та дітьми. ОСОБА_1 з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно виражаючись нецензурними словами в адресу колишньої дружини ОСОБА_3., почав кидати камінням у вікно будинку, внаслідок чого розбив скло у вікні. Почав вибивати вхідні двері, на яких теж розбив скло. Побачивши, що йому не вдасться проникнути в будинок через вхідні двері, він взяв з приміщення літньої кухні кухонний ніж, просунувши руку в коридор через вікно дверей, наніс декілька ударів ножем в сторону ОСОБА_3. та сина ОСОБА_4, які притримували двері. У результаті даних дій ОСОБА_1 було спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_3., які виразились у синці та рані правого плеча, рані 4 пальця правої кисті, які утворились від дії гострого предмета, синець лівого передпліччя - від дії тупого предмета, які згідно судово-медичної експертизи №171 від 18 грудня 2007 року за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Крім того, ОСОБА_4 від ударів було спричинено крововилив та садно на передній поверхні ясен дещо вище третього верхнього правого зуба, які були утворені від дії ножа, що згідно судово-медичної експертизи №180 від 18 грудня 2007 року дані тілесні ушкодження за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень. Продовжуючи свої дії ОСОБА_1 відчинив двері в будинок звідки втекли ОСОБА_3. та ОСОБА_4

ОСОБА_1 перебуваючи в будинку, тримаючи в руках кухонного ножа почав розмахувати ним біля грудей колишнього тестя ОСОБА_2 реально погрожуючи йому вбивством наніс боковий удар в сторону грудей, спричинивши йому тілесні ушкодження які виразились у рані та синці передньої поверхні грудної клітки. Згідно судово-медичної експертизи № 175 від 18.12.2007 року  дані тілесні ушкодження утворились від дії гострого предмета і за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.  ОСОБА_2 реально сприйнявши погрози ОСОБА_1 вбити його та родичів з метою особистої безпеки та побоюючись за безпеку своїх рідних захищаючи особисте життя, наніс декілька ударів палицею по тілі ОСОБА_1, чим було спричинено ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді рани тьмяно - потиличної ділянки, чола, 2 пальця лівої руки, синці обох плечей. Згідно висновку експерта № 172 від 12 грудня 2007 року дані тілесні ушкодження за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Після цього ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік.

Підсудній ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні вказаного злочину визнав повністю і пояснив, що він проживає в с. Ценів Козівського району, разом зі своїми батьками. У 2002 році  з ініціативи ОСОБА_3. вони розірвали шлюб. У 2005 році вони знову зійшлися, але офіційного цього не реєстрували. Вони разом будували будинок, обробляли город, але жили окремо, деколи начували разом. У жовтні 2007 року вони знов почали конфліктувати, через те що ОСОБА_3. хотіла, щоб він поїхав закордон на заробітки. З того часу колишня дружина перестала з ним спілкуватися, постійно закривала перед ним двері у будинок і не пускала його до дітей . 19 жовтня 2007 року  біля 17 год. 30 хв. він прийшов на подвір'я господарства сім'ї ОСОБА_2 з метою  побачити колишню дружину та дітей . Десь за годину до того як він  туди прийшов, він, перебуваючи у своєму будинку в с. Вибудів випив  біля 200  грам горілки, тому що його болів зуб. На той момент на подвір'ї нікого не було і він підійшов до вхідних дверей у будинок, постукав у двері, які були закриті. Коли йому ніхто не відкрив, він почав  гримати по дверях, внаслідок чого вибив вхідні двері, які ведуть у веранду. Він вибив вхідні двері через те, що  хотів дізнатися як справи у його дітей, чи вони не хворіють. Проникнувши у веранду, де стояла його колишня дружина ОСОБА_3 та її батько ОСОБА_2. Після цього ОСОБА_2 якимось предметом завдав йому два удари по голові: по лобі та в затилочну частину голови. Після ударів ОСОБА_1 впав на підлогу, в будинку зав'язалася бійка, він не може згадати нічого конкретного. Пам'ятає, що підчас бійки ОСОБА_3. завдала йому удар ножем по руці, а її батько ОСОБА_2 після того як вдарив його по голові кудись вибігав і прибіг з вилами, але ОСОБА_1 вирвав їх у нього з рук. Також він вказує, що не бив ОСОБА_2 ножем і не хотів його вбивати, словесно він йому теж не погрожував. Він взагалі не мав ножа, на подвір'я до ОСОБА_2 точно прийшов без нічого.

Потерпіла ОСОБА_3 Степанівна в судовому засіданні пояснила, що проживає в с. Вибудів Козівського району разом зі своїми батьками та двома дітьми, ніде не працює, оскільки доглядає за сином-інвалідом. З ОСОБА_1 вони розлучились з її ініціативи, оскільки він постійно дебоширив, бив її та її батьків. Після розлучення ОСОБА_1 неодноразово приходив до ОСОБА_3., бив її та її батька ОСОБА_2 та погрожував їх вбити. 19 жовтня 2007 року біля 17 години ОСОБА_1 знову прийшов до них на подвір'я. Вхідні двері в будинок були закриті і ОСОБА_1 почав кидати камінням у вікно спальні внаслідок чого розбив вікно. Після того ОСОБА_1 повернувся до вхідних дверей та вибив їх. Коли ОСОБА_1 пройшов у веранду, ОСОБА_3. разом з сином ОСОБА_4 притримували двері, які ведуть з кімнати у веранду, але ОСОБА_1 розбив шибку в дверях та завдав ОСОБА_3. ножем ударів по руках, а сину в обличчя. Після завданих ОСОБА_3. ушкоджень, вона відпустила двері і ОСОБА_1 зайшов в кімнату. В кімнаті ОСОБА_1 напав з ножем на ОСОБА_2, якого напевне хотів вбити, як погрожував раніше, бо замахнувся йому ножем у груди, але у нього нічого не вийшло, бо батько був у піджаку і ніж зламався. За той час, поки ОСОБА_1 був з ОСОБА_2, ОСОБА_3. втекла до сусідки - ОСОБА_5. ОСОБА_1 побіг за нею. ОСОБА_3. забігла до літньої кухні та підперла двері. ОСОБА_1 розбив вікно і хотів проникнути в літню кухню, але на подвір'ї зібралося багато людей і ОСОБА_1 втік. Просить суворо не карати підсуднього, цивільного позову не заявляли. 

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він проживає в с. Вибудів Козівського району разом з дружиною, дочкою та двома внуками. 19 жовтня 2007 року біля 17 години до нього на подвір”я прийшов колишній зять ОСОБА_1 Вхідні двері будинку були закриті, вони постійно їх закривають, бо бояться що прийде ОСОБА_1. Він уже неодноразово приходив до них, бив його та його дочку. Дочка розлучилася з ОСОБА_1 ще у 2000 році. ОСОБА_1 подивився, що ніхто з ОСОБА_2 не збирається відкривати йому двері почав кидати камінням у вікно, розбив його, почав гримати у вхідні двері, йому вдалося вибити вхідні двері. Почувши, що ОСОБА_1 вибив вхідні двері в веранду його дочка ОСОБА_3. з старшим сином ОСОБА_4, молодший на той момент ще не прийшов зі школи, защепнули зсередини двері, які ведуть з веранди в кімнату на гачок, але ОСОБА_1 розбив шибку у дверях. Після цього ОСОБА_1 повернувся у літню кухню, взяв  ножа. Коли вони побачили що ОСОБА_1 повертається з ножем, ОСОБА_3. з старшим сином почали притримувати двері з веранди в кімнату, але ОСОБА_1 через розбиту шибку в дверях наніс ножем ушкодження по руках його дочці та внукові. Після отриманих ушкоджень вони не могли більше притримувати двері і ОСОБА_1 проник у кімнату. Він злякався, побачивши його розлюченого з ножем в руках. Дочка з внуком втекли. Він залишився з ОСОБА_1 наодинці. ОСОБА_1, погрожуючи вбити його та нецензурно виражаючись замахнув ножем, який тримав у  правій руці, у груди. Він зрозумів, що зараз ОСОБА_1 вб'є його. ОСОБА_1 вдарив його ножем, але ніж зламався, схопивши кусок труби, він вдарив нею ОСОБА_1 по голові. В той час коли ОСОБА_1 наносив йому тілесні ушкодження, його дочка разом з старшим внуком втекли до сусідів ОСОБА_5. Коли ОСОБА_1 побачив, що вони втікають побіг за ними. Просить суворо не карати підсуднього, цивільного позову не заявляли. 

Крім повного визнання підсуднім своєї вини у вчинені вказаного злочину, підсудній повністю погодився зі всіма доказами по справі, які були зібрані в ході досудового слідства та підтверджували його винність у вчиненні злочину згідно пред'явленого обвинувачення відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, проаналізувавши зібрані по справі докази, приходить до висновку, що дії ОСОБА_1  слід кваліфікувати за ч.1 ст. 296  КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та за ч.1 ст.129 КК України, погроза вбивством, якщо були реальні підстави  побоюватися  здійснення цієї погрози.

Приймаючи до уваги вказані обставини, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсуднього можливе без ізоляції від суспільства, і йому слід призначити покарання за вчинені злочини у вигляді обмеження волі, застосувавши ст. 75 КК України звільнити його  від відбування покарання з випробуванням.

Разом з тим, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки підсуднього ОСОБА_1в період дії випробувального терміну відповідно до п.п. 2, 3,4 ч. 1 ст. 76 КК України на нього слід покласти обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації  в органи кримінально-виконавчої системи.

Питання речових доказів вирішується судом у відповідності до ст. 81 КПК України.

Потерпілим по справі ОСОБА_3. та ОСОБА_2 в судовому засіданні роз'яснено, що оскільки ними на досудовому слідстві та під час судового розгляду не заявлялися позови про стягнення моральної та матеріальної шкоди спричиненої злочином з підсудного, вони мають право заявити позови у порядку цивільного судочинства.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 129 КК України і обрати покарання:

-     за ч. 1 ст. 296 КК України у вигляді обмеження волі строком на два (два) роки;

-     за ч. 1 ст. 129 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточну міру покарання ОСОБА_1 обрати у вигляді 2 (два) роки обмеження волі.

На  підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до вимог п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_1  залишити попередній - підписку про не виїзд.

Речові докази по справі: два металеві предмети з ознаками леза, два осколки прозорого скла, віконну тюль та два камені, які знаходяться у камері зберігання речових доказів Козівського РВ УМВСУ - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Тернопільської області через Козівський районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.

                     Головуючий: