АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22- 3265\2006 Головуючий 1 інстанції Мельник В.В.
Категорія 17U Доповідач Лаченкова О.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗО серпня 2006 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Петренко 1.0.
суддів Болтунової Л.М., Лаченкової О.В.
при секретарі Худолій НА.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2005 року позивач звернувся до суду і просив рішенням суду стягнути з відповідача на свою користь 66400 грн. моральної шкоди в зв'язку з втратою працездатності від професійного захворювання . Вказує на те , що в період з 11 березня 1983 року по 03 травня 1983 року працював на шахті «Самарська» та в період з 19 липня 2001 року по 04 грудня 2003 року працював на шахті ім. Героїв Космосу - дочірнього підприємства ВАТ «Павлоградвугілля» у важких підземних умовах вугільної промисловості. Під час роботи на шахтах він отримав професійні захворювання -радікулопатія шийна і поперекова-крижова, рецидивуючий перебіг з вираженими статико-динамічними порушеннями зі стійким больовим та периферичним нейроваскулярним синдромом, нейродістрофія у вигляді двостороннього плечолопаточного періартроза, деформуючий артроз ліктьових та колінних суглобів, гіпотрофія м'язів плечового поясу. За висновком МСЕК від 03.12.2003 року позивачу встановлено 60% втрати професійної працездатності та він визнаний інвалідом 3 групи безстроково.
В судовому засіданні позивач змінив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача страхові виплати за моральну шкоду, з урахуванням мінімальної заробітної плати, яка на сьогоднішній день становить 350 грн., у розмірі 70 000 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнавав .
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 06 березня 2006 року позовні вимоги задоволені частково і на відшкодування моральної шкоди з відповідача стягнуто 42 000 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить зменшити страхові виплати за спричинену моральну шкоду за рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 06 березня 2006 року до 2500.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги , заявлених вимог та наданих сторонами доказів ,
колегія суддів вважає можливим задовольнити апеляційну скаргу частково, а рішення суду змінити, знизивши суму стягнутих з відповідача на користь позивача сум .
_ Так, встановлено, що позивач в період з 11 березня 1983 року по 03 травня
1983 року працював на шахті «Самарська» та в період з 19 липня 2001 року по 04 грудня 2003 року працював на шахті ім. Героїв Космосу - дочірнього підприємства ВАТ «Павлоградвугілля» у важких підземних умовах вугільної промисловості. Під час роботи на шахтах, він отримав професійні захворювання - радікулопатія шийна і поперекова-крижова, рецидивуючий перебіг з вираженими статико-динамічними порушеннями зі стійким больовим та периферичним нейроваскулярним синдромом, нейродістрофія у вигляді двостороннього плечолопаточного періартроза, деформуючий артроз ліктьових та колінних суглобів, гіпотрофія м'язів плечового поясу. За висновком МСЕК від 03.12.2003 року позивачу встановлено 60% втрати професійної працездатності та він визнаний інвалідом З групи безстроково (а.с. 15).
Внаслідок отриманої травми позивач змушений прикладати додаткові зусилля для впорядкування свого життя, постійно проходити курс лікування, зазнавати фізичну біль.
При викладених обставинах суд обгрунтовано та згідно до вимог ст.ст. 21 , 28 закону України „ Про загальнообов'язкове страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" стягнув з відповідача суми на відшкодування моральної шкоди.
Але розмір моральної шкоди суд визначив без врахування характеру і обсягу страждань, яких зазнав позивач. Тому колегія суддів вважає можливим виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також- розміру встановленої МСЕК втрати професійної придатності позивача встановити розмір суми, яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 15 000 грн.
Доводи наведені в апеляційній скарзі про компенсування моральної шкоди одноразовою страховою виплатою та щомісячними страховими виплатами, суперечать вимогам діючого законодавства, яким передбачені виплати саме на відшкодування спричиненої моральної шкоди. А доводи апеляційної скарги про не врахування судом факту введення мораторію на виплату моральної шкоди в законодавстві щодо державного бюджету стосуються порядку виконання стягнень та виплат.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити та постановити нове рішення про стягнення вище вказаних сум. Керуючись ст.ст. 303,307,309, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді - задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2006 року змінити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 15 000 грн. В решті позовних вимог відмовити .
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення , але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.