Справа № 2-2331/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.09.2011 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого -судді Журавель В.А.

при секретарі -Абдюшевій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду, посилаючись на те, що нею за власні кошти була виконана реконструкція існуючих та будівництво нових приміщень житлового будинку та господарських будівель домоволодіння АДРЕСА_1. Реконструкція та будівництво були виконані без розробки проекту та отримання дозволу на початок будівельних робіт, оскільки правовстановлюючі документи на спірне домоволодіння не оформлені, але позивачка постійно проживає та зареєстрована в спірному домоволодінні. За даними технічної інвентаризації, яка була проведена на замовлення позивача 05 квітня 2011 року, загальна площа приміщень першого поверху №№ 1-2, 1-3, 1-4, 1-6, 1-7 житлового будинку літ. «А-1»складає 44,6 кв. м., з яких житлова площа 18,6 кв. м., допоміжна -26,0 кв. м. Також на території домоволодіння було побудовано : сарай літ. «Б», літню кухню літ. «В», сіні літ. «в», сарай літ. «Г», льох літ. «Е», навіс літ. «Ж», літній душ літ. «И», вбиральню літ. «К», хвіртку № 2, ворота № 4, огорожу № 5, огорожу № 6. Відповідно до технічного висновку, виконаного ТОВ «Харківреконструкція»всі основні будівельні конструкції житлового будинку та надвірних будівель на момент обстеження наявних деформацій не мають, знаходяться у задовільному технічному стані та відповідають умовам міцності та сталості і придатні для подальшої експлуатації. Враховуючи, що реконструкція та будівництво були виконані за власні кошти позивачки, вона просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок літ. «А-1», , який складається з приміщень 1-2, 1-3, 1-4, 1-6, 1-7 загальною площею 44,6 кв. м., з яких житлова площа 18,6 кв. м., допоміжна -26,0 кв. м. , а також надвірні будівлі - сарай літ. «Б», літню кухню літ. «В», сіні літ. «в», сарай літ. «Г», льох літ. «Е», навіс літ. «Ж», літній душ літ. «И», вбиральню літ. «К», хвіртку № 2, ворота № 4, огорожу № 5, огорожу № 6, які розташовані в АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, надав судові аналогічні пояснення. Додатково представник позивача пояснив, що будинок літ. «А-1»було побудовано батьком позивачки ОСОБА_2 що у 50-х роках торішнього століття, який помер у ІНФОРМАЦІЯ_1. З моменту народження позивачка постійно проживала в спірному будинку, спадщину після смерті батька прийняла фактично, оскільки залишилася проживати в будинку та взяла на себе тягар його утримання.

Представник відповідача у судове засідання не з»явився, надав судові заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечував. В письмових поясненнях, наданих судові, представник відповідача послався на те, що рішенням ХL сесії Харківської міської ради від 28.09.2005 року затверджено «Порядок вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом». Цей Порядок поширюється на всі підприємства, установи, організації, а також громадян, які здійснили самочинне будівництво.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, що передбачає юридичну можливість власника панувати над нею, здійснювати щодо неї свою волю, використовувати корисні якості майна та можливість встановлювати, змінювати, припинити юридичну долю майна. Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Позивачкою, яка згідно до будинкової книги зареєстрована та постійно проживає в спірному домоволодінні з 29 листопада 1968 року, за власні кошти була виконана реконструкція існуючих та будівництво нових приміщень житлового будинку та господарських будівель домоволодіння АДРЕСА_1. Реконструкція та будівництво були виконані без розробки проекту та отримання дозволу на початок будівельних робіт, оскільки правовстановлюючі документи на спірне домоволодіння не оформлені. За даними технічної інвентаризації, яка була проведена на замовлення позивача 05 квітня 2011 року, загальна площа приміщень першого поверху №№ 1-2, 1-3, 1-4, 1-6, 1-7 житлового будинку літ. «А-1»складає 44,6 кв. м., з яких житлова площа 18,6 кв. м., допоміжна -26,0 кв. м. Також на території домоволодіння було побудовано : сарай літ. «Б», літню кухню літ. «В», сіні літ. «в», сарай літ. «Г», льох літ. «Е», навіс літ. «Ж», літній душ літ. «И», вбиральню літ. «К», хвіртку № 2, ворота № 4, огорожу № 5, огорожу № 6 / а. с. 11-14/.

Відповідно до технічного висновку щодо стану будівельних конструкцій та можливості збереження житлового будинку та надвірних будівель по АДРЕСА_1, виконаного ТОВ «Харківреконструкція», всі основні будівельні конструкції житлового будинку та надвірних будівель видимих деформацій не мають, знаходяться у задовільному технічному стані, відповідають умовам міцності та стійкості, придатні для подальшої експлуатації за призначенням / а. с. 5-10/.

Як вбачається з довідки КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»житловий будинок літ. «А-1» був за інвентаризований у 1957 році, будинок з надвірними будівлями був збудований самочинно у 1953 році ОСОБА_2, право власності на вказаний будинок оформлено не було, але ОСОБА_2 звертався до КП ХМБТІ з різними питаннями про внесення змін у технічну інвентаризацію як користувач будинку /а. с. 37/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер / а. с. 38/.

На момент його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 529 ЦК України / в редакції 1963 року/, який діяв на момент смерті ОСОБА_2, при спадкуванні за законом спадкоємцями 1 черги є у рівних частках діти, подружжя та батьки померлого.

Заповіту ОСОБА_2 не залишив. Тому спадкоємцями 1 черги за законом після смерті ОСОБА_2 були його дружина ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_1.

Фактично спадщину прийняла дочка померлого -позивачка по справі, оскільки ОСОБА_1 постійно проживала у спірному будинку та зареєстрована в ньому дотепер. Вона вступила в управління та володіння житловим будинком та надвірними будівлями, підтримує його в належному технічному стані, веде господарський нагляд, обробляє земельну ділянку, сплачує податки, несе тягар його утримання, тобто несе усі права та обов»язки власника будинку. Від спадщини ОСОБА_1 не відмовлялася.

ОСОБА_3 спадщину не приймала, як вбачається з наданої судові заяви вона проти визнання права власності на спірний будинок, що розташований в АДРЕСА_1, за її донькою ОСОБА_1 не заперечує / а. с. 32/.

Відповідно до п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України / в редакції 2004 року/ щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов»язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно до ст. 1268 ч.3 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 331 ЦК України передбачено, що право власності на знову створене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Тобто право власності на нову річ виникає в той момент, коли в результаті виготовлення чи створення з»являється об»єкт, який може кваліфікуватись як нова річ. Отже відповідно до ст. 331 ЦК України позивач здобуває право власності на знов створене нерухоме майно з моменту завершення будівництва.

Стаття 376 ЦК України передбачає, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника /користувача/ земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач своїми силами за свої кошти самочинно виконала реконструкцію та будівництво приміщень у житловому будинку та надвірних будівель, ці реконструкція та будівництво не порушує права сторін та інших осіб, з технічної точки зору будівництво негативно не вплинуло на несучі будівельні конструкції в цілому, тому суд вважає можливим визнати за позивачкою право власності на самочинно реконструйовані та збудовані прибудови та будівлі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 317, 319, 321, 331, 375, 376 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ. «А-1», який складається з приміщень 1-2, 1-3, 1-4, 1-6, 1-7 загальною площею 44,6 кв. м., з яких житлова площа 18,6 кв. м., допоміжна -26,0 кв. м. , а також надвірні будівлі - сарай літ. «Б», літню кухню літ. «В», сіні літ. «в», сарай літ. «Г», льох літ. «Е», навіс літ. «Ж», літній душ літ. «И», вбиральню літ. «К», хвіртку № 2, ворота № 4, огорожу № 5, огорожу № 6, які розташовані про АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя В.А.Журавель