/

Головуючий 1 інстанції Омелюх В.М. Доповідач Петренко І.О.

А

Справа № 22ц-3319\2006 Категорія    27

УХВАЛА

ЗО серпня 2006 року

Колегія    суддів    судової    палати Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді

суддів

при секретарі

по    цивільним    справам    апеляційного    суду

Лаченкової О.В.

Петренко І.О. Болтунової Л.М. Худолій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2006 року за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення та зустрічному позову ОСОБА_2 доОСОБА_1 про визнання недійсним усного безоплатного договору найму житла , а наймача таким , що втратив право користування житловим приміщенням та знаття з реєстрації ,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду 2 грудні 2004 року з позовом і просив суд постановити рішення , яким вселити його до буд. АДРЕСА_1 , що належитьОСОБА_2 Він вказував на те , що з серпня 1991 року він проживав у вказаному будинку однією сім"єю з відповідачкою , з січня 1994 року був зареєстрований у ньому. 2 листопада 2004 року відповідачка силою позбавила його права на проживання у вказаному будинку , позбавивши його права користування житловим приміщенням , розташованим за вище вказаною адресою.

Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2005 року ,яким в задоволенні позову ОСОБА_1. було відмовлено , було скасовано ухвалою колегії суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2005 року.

У вересні 2005 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою , і просила постановити рішення , яким визнати усний безоплатний договір найму житла не дійсним , а ОСОБА_1. , як наймача , таким , що втратив право користування житловим приміщенням в буд.. АДРЕСА_1 на те , що у квітні 1990 року вона придбала у власність житловий будинок АДРЕСА_1 , в якому стали проживати вона , донька ОСОБА_3. та онук ОСОБА_4. З листопада 1991 року за згодою членів сім"ї було дозволено тимчасове проживання в даному житловому будинку в окремій кімнаті без укладення договору найму житлового приміщення та без стягнення плати за користування приміщенням відповідачу ОСОБА_1 і з ним було укладено усну угоду про те , що він звільнить це приміщення на першу вимогу позивачки. У січні 1994 року відповідач без згоди позивачки оформив прописку в її будинку. Членом сім'ї відповідач ніколи не був , спільного господарства з ним позивачка не вела , але він виконував деякі ремонтні роботи та роботи по господарству як плату за проживання та харчування по усній домовленості. З 2004 року ОСОБА_1. став зловживати спиртними напоями , влаштовував скандали , а 9 листопада 2004 року вчинив бійку з ОСОБА_2 , спричинив їй тілесні ушкодження, в зв"язку з чим вона змушена була звертатись з заявою до Солонянського РВ   . 2 листопада 2004 року ОСОБА_1. добровільну залишив будинок

позивачки , хоча пізніше просив знову дозволити йому проживати в будинку у якості тимчасового мешканця , на що позивачка не погодилась , в зв"язку з чим ОСОБА_1. звернувся з позовом до суду. Позивачка вважає , що його проживання у будинку протягом 13 років не тягне за собою придбання права на постійне у ньому мешкання , в зв"язку з чим слід відповідача зняти з реєстрації в буд.. АДРЕСА_1

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2006 року позов ОСОБА_1. задоволено , а в задоволенні позову ОСОБА_2. відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду і просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вислухавши учасників процесу , що з'явилися до судового засіданні , вивчивши матеріали справи , законність та обґрунтованість рішення суду та доводи апеляційної скарги ,колегія суддів вважає , що апеляційну скаргу слід відхилити , а рішення суду залишити без змін за наступними підставами.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Постановлюючи оскаржуване рішення суд виходив із того , що позивач проживав в буд. АДРЕСА_1 позивач за головним позовом з 1991 року по листопад 2004 року і був зареєстрованим в ньому з 1994 року , про що відповідачці було відомо з 1994 року . ОСОБА_1. користувався більшою в будинку кімнатою , в якій знаходились речі спільного з відповідачкою користування , квартирну платну з нього власниця будинку не стягувала . Позивач приймав участь в веденні підсобного та присадибного господарства , а відповідачка придбала продукти харчування для спільного харчування . Виходячи з наведеного суд дійшов правильного висновку про те , що на момент виникнення правових відносин у сторін ОСОБА_1. набув право користування житловим приміщенням відповідно до положень ст.ст. 64, 150 Житлового кодексу України і змушений був залишити спірне приміщення після конфлікту між сторонами по справі 2 листопада 2004 року , після чого ОСОБА_2 перешкоджала його поверененню до місця проживання.

При викладених обставинах , колегія суддів вважає , що розглядаючи справу , суд першої інстанції повно і всебічно дослідив та оцінив конкретні обставини по справі, надані сторонами докази , правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон , який їх регулює та дійшов до висновку про необхідність вселення ОСОБА_1 до буд.. АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели , чи могли призвести до неправильного вирішення справи , оскільки відповідно до вимог ст.. 213 ЦПК України суд постановив обґрунтоване рішення відповідно до наданих сторонами доказів.

Керуючись СТ..СТ. 307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України , колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України .