У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
02.02.2012 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючої - Симаченко Л. І.,
суддів - Мишинчук Н. С.,Лізанця П. М.,
з участю прокурора - Сирохман Л. І.,
засудженого - ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції на вирок Мукачівського міськрайонного суду від 13 квітня 2011 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Страбичова Мукачівського району Закарпатської області, судимий Мукачівським міськрайонним судом:
- 3 грудня 2002 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі ст. 70 КК України - на три роки позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 104 КК України з випробуванням з іспитовим строком - один рік;
- 4 грудня 2003 року за ч. 1 ст. 122 КК України, на підставі ст. 71 КК України на три роки і шість місяців позбавлення волі;
- 30 квітня 2004 року за ч. 3 ст. 185 КК України на підставі ст. ст. 70, 71 КК України на чотири роки позбавлення волі;
- 21 травня 2007 року за ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України на чотири роки і шість місяців позбавлення волі;
- 20 грудня 2007 року за ч. 3 ст. 185 КК України на чотири роки і вісім місяців позбавлення волі,
засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на чотири роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки і шість місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено чотири роки і шість місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком остаточно ОСОБА_1 призначено п’ять років і шість місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередній – тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 постановлено обчислювати з моменту його затримання - 21 липня 2007 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Верхньокоропецька хлібопекарня» 959 гривень 90 копійок.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні злочинів за наступних обставин:
14 грудня 2006 року, о 2 - й годині, за попередньою змовою із невстановленою слідством особою на ім’я ОСОБА_2, умисно, повторно, таємно проник в приміщення магазину Кооперативного підприємства «Верхньокоропецька хлібопекарня», який знаходиться за адресою: вул. Шенборна, с. В. Коропець, Мукачівський район, звідки викрали товарно – матеріальні цінності на загальну суму 959 гривень 90 копійок.
5 жовтня 2006 року, о 20 - й годині, навпроти будинку № 330 по вул. Центральній в с. Страбичові Мукачівського району, умисно, повторно, застосовуючи насильство, яке полягало у нанесенні одного удару кулаком в обличчя потерпілому ОСОБА_3 та декількох ударів ногами по різних частинах тіла, що не є небезпечним для життя і здоров’я останнього, заволодів належними йому грошима в сумі 620 гривень.
В апеляції засуджений просить вирок скасувати та повернути справу на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що злочини він не вчиняв, досудове та судове слідство проведені неповно, зібрані докази не доводять його винуватості, на досудовому слідстві він себе обмовив в результаті застосування незаконних методів ведення слідства. Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_5 та поняті, які брали участь у відтворенні обстановки та обставин події в приміщенні магазину кооперативного підприємства «Верхньокоропецька хлібопекарня» судом допитані не були. Викладені у вироку висновки про його винуватість дослідженими в суді доказами не підтверджуються: свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не підтвердили показання, що давали на досудовому слідстві; показання потерпілого ОСОБА_3 про обставини вчинення грабіжу є непослідовними; свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не були очевидцями події, є родичами потерпілого і тому їх показання не могли бути прийняті судом до уваги; згідно з висновками експертизи виявлені в магазині КП «Верхньокоропецька хлібопекарня» відбитки пальців рук йому не належать.
Прокурор в апеляції просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що судом не було дано належної оцінки показанням засудженого щодо обставин, при яких він визнав свою винуватість у вчиненні злочину. Постанова прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи щодо дільничного інспектора Мукачівського РВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_6 та слідчого ОСОБА_8 судом не досліджувалась, а службова перевірка щодо працівників СКР Мукачівського РВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_9 та ОСОБА_7 не проводилась і відповідне процесуальне рішення з цього приводу не приймалось.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора про скасування вироку та повернення справи на новий судовий розгляд, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію про скасування вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а апеляційна скарга засудженого - частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок в усякому разі підлягає скасуванню, якщо при розгляді справи були допущені такі порушення кримінально – процесуального закону, які унеможливили постановлення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема які стосуються порушення права підсудного на захист.
З матеріалів справи вбачається, що під час судового розгляду справи засуджений заявив, що на досудовому слідстві в результаті застосування до нього незаконних методів ведення слідства обмовив себе і визнав винуватим у злочинах, які він не вчиняв. Дана заява ОСОБА_1 була направлена для перевірки в прокуратуру Мукачівського району, однак як видно з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 29 квітня 2010 року була перевірена частково. За її результатами у відповідності до вимог ст. ст. 97, 99 КПК України процесуальне рішення було прийнято тільки щодо двох осіб - ОСОБА_6 і ОСОБА_8 замість всіх працівників міліції, на яких вказував засуджений, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7. ( т. 3 а. с. 185, 191 – 193, 236 – 237 ).
Суд не звернув увагу на те, що відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_7 перевірка не проводилась і, обмежившись поверховим допитом засудженого та частковою перевіркою його показань, без дослідження наданих матеріалів щодо ОСОБА_6 і ОСОБА_8 та постанови стосовно них про відмову в порушенні кримінальної справи, послався у вироку на цю постанову як на доказ, що спростовує доводи ОСОБА_1, а на його явку з повинною і показання, які він давав під час досудового слідства як на докази винуватості засудженого. Так, судом під час судового розгляду не досліджувались пояснення та протоколи допиту ОСОБА_1 в якості підозрюваного та обвинуваченого, які містяться у т. 1 на а. с. 37 – 40, 45 – 48, 89 – 91 та у т. 2 на а. с. 11 - 13, 26 – 28, 73 – 75, хоча у вироку є посилання на ці документи. ( т. 3 а. с. 242 ).
Судове слідство по справі проведено поверхово й однобічно. Суд не вжив жодних заходів до виклику в судове засідання свідків, на яких посилався засуджений, чим порушив вимоги ст. ст. 16 – 1, 22 та 257 КПК України щодо змагальності, диспозитивності, безпосередності розгляду справи та всебічного, повного й об’єктивного дослідження всіх її обставин.
Зібрані по справі докази, на які є посилання у вироку як на такі, що доводять винуватість засудженого суд всупереч вимогам ст. 67 КПК України взагалі не дослідив, а решту - оголосив без подальшої перевірки об’єктивності й правдивості їх джерела, суперечливості чи достовірності, повноти або неповноти, наявності чи відсутності логічного зв’язку з іншими доказами. Жодного запитання, пов’язаного з дослідженням доказів від учасників судового розгляду та судді не поступило, хоча деякі з них містили суперечності і потребували перевірки. ( т. 3 а. с. 237 ).
Так, суд не проаналізував дані протоколу огляду місця події - приміщення магазину кооперативного підприємства «Верхньокоропецька хлібопекарня» та висновку судово - дактилоскопічної експертизи від 28 липня 2008 року, згідно з яким вилучені на місці події п’ять слідів пальців рук та один слід долонної поверхні руки залишені не ОСОБА_1, а іншою особою ( особами). На ці обставини звертав увагу підсудний під час судового розгляду, однак вони залишились поза увагою суду. ( т. 1 а. с. 7 – 14, 71 – 74 ).
Зазначені порушення кримінально – процесуального закону свідчать про порушення права на захист засудженого та про неповноту й однобічність судового слідства, які виключили можливість постановлення законного, обгрунтованого і справедливого вироку.
Вирок суду не відповідає вимогам ст. ст. 323, 324, 334 КПК України. Викладені у ньому висновки щодо винуватості та призначення покарання не базуються на перевірених у відповідності до вимог ст. 67 КПК України доказів. У вироку є посилання на докази, які або взагалі не були предметом дослідження, або досліджувались судом першої інстанції не в повному обсязі. Вирок містить перелік письмових доказів, без будь – якого їх аналізу на предмет доведеності винуватості засудженого у вчиненні злочинів за вказаних у судовому рішенні фактичних обставин. Мотивування доводів про те, що саме доводить той чи інший доказ і мотиви, з яких суд одні докази прийняв до уваги, а інші відкинув у вироку відсутні.
Отже, за таких обставин слід визнати даний вирок незаконним та необґрунтованим, а доводи апелянтів в частині його скасування визнати такими, що підлягають задоволенню. Справу необхідно повернути на новий судовий розгляд, під час якого усунути зазначені в ухвалі недоліки, провести повне судове слідство, ретельно перевірити зібрані у справі докази та доводи засудженого, вирішивши у відповідності до вимог кримінально – процесуального закону його клопотання, в тому числі й про допит додаткових свідків та в залежності від встановленого прийняти законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 374 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області
У Х В А Л И В :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Апеляцію прокурора задовольнити.
Вирок Мукачівського міськрайонного суду від 13 квітня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити попередній – тримання під вартою.
Судді: