АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «03»квітня 2012р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Черновський О. К.
суддів: Дембіцької О.О., Підгорної С.П.
секретар Сабадаш Ю.С.
за участю прокурора Левчука О.С.
за участю адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2, на вирок Садгірського районного суду м. Чернівці від 30 листопада 2011 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, уродженець м. Чернівці, без постійного місця проживання та без реєстрації, з загальною середньою освітою. Розлучений, не працюючий, раніше судимий:
Садгірським районним судом м. Чернівці 21.07.1995 року по ч.1 ст.140, 46-1 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі з відстрочкою виконання покарання на 1 рік;
Сторожинецьким районним судом Чернівецької області, 02.04.1996 року по ч.3 ст.140, 43 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;
Новоселицьким районним судом Чернівецької області, 30.10.2001 року по ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, 70 КК України до 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;
Заставнівським районним судом Чернівецької області, 26.06.2007 року по ч.1 ст.162 КК України до 1 (одного року) обмеження волі;
Вижницьким районним судом Чернівецької області, 22.10.2007 року по ч.2 ст.185,71 КК України до 2 (двох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі;
- засуджений за ст. 152 ч.1КК України на 5 (п’ять) років позбавлення волі;
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишено попередню у виді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислено з 01.05.2011 року.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно вироку суду, засуджений ОСОБА_2, 14.02.2011 року близько 10:00 год.,перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, та знаючи про те, що ОСОБА_3 1933р.н. є особою похилого віку і в першій половині дня знаходиться дома одна, прийшов до неї додому по АДРЕСА_2. В подальшому у засудженого виник умисел на вступ з ОСОБА_3 у статеві зносини, реалізуючи даний умисел ОСОБА_2,
Справа № 11/2490/68/2012 Головуючий у І інстанції Байцар Л.В.
Категорія ст. 152 ч.1 КК України Доповідач Черновський О.К.
використовуючи похилий вік потерпілої, заштовхав останню в приміщення жилої кімнати, де застосував до потерпілої фізичне насильство, проти її волі, подолавши опір потерпілої та утримуючи її за руки, стискаючи шию, вступив з нею в статеві зносини природнім способом.
Не погоджуючись з вироком суду, засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просить скасувати вирок районного суду, виправдати його за ст. 152 ч.1 КК України та перекваліфікувати його дії на ст.125ч.1 КК України. Вважає, що вирок районного суду є незаконним та необґрунтованим, тому підлягає скасуванню, а справа підлягає закриттю із-за недоведеності його участі у вчиненому злочині. Винним себе не визнає, оскільки доводить те, що зґвалтування він не здійснював, а лише штовхнув потерпілу за її нав’язливе ставлення до нього, від чого остання вдарилась до спинки дивану, після чого впала на підлогу. Вважає, що ті покази, які він дав на досудовому слідстві, дані ним під психологічним тиском з боку працівників міліції. Зазначає, що суд не належно взяв до уваги висновки судово-медичних експертиз, згідно яких на вилучених у потерпілої покривалі, плавках, тампонах та мазках слідів сперми та крові не виявлено. Так на думку апелянта районний суд не звернув належної уваги на висновок експерта № 078 згідно якого здійснення ним статевого акту природнім шляхом слід вважати невірогідним.
В запереченні на апеляцію ОСОБА_2 старший помічник прокурора О.С. Левчук просить вирок Садгірського районного суду м. Чернівці від 30 листопада 2011 року щодо засудженого ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляцію засудженого без задоволення. Вважає, що подана ОСОБА_2 апеляція є необґрунтована, незаконна та не підлягає задоволенню.
Зазначає, що судом при винесенні вироку враховані всі обставини справи, особа засудженого, докази, які зібрані під час досудового слідства та які знайшли своє підтвердження під час судового слідства. Належним чином дана оцінка показам засудженого ОСОБА_2, його характеризуючи даним, показам потерпілої та свідкам.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_2, який підтримав в повному обсязі свою апеляцію, думку адвоката, прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, допитавши засудженого ОСОБА_2 в процесі проведеного часткового судового слідства, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Районний суд вірно встановив фактичні обставини справи і прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину, передбаченого ст.152ч.1 КК України, з врахуванням тих доводів, які наведені у вироку суду.
Не дивлячись на те, що ОСОБА_2 свою вину не визнав, його вина у вчиненому злочині, передбаченому ст.152 ч.1КК України, підтверджується: - показами потерпілої ОСОБА_3 даними в судовому засіданні, яка пояснила, що по сусідству з нею проживає ОСОБА_2, з яким вона раніше не спілкувалась, 14.02.2011 року, коли вона була вдома одна та готувала їсти, зайшов засуджений, якому вона запропонувала поїсти. Після того, як він поїв, він зненацька взяв її за халат та відчинив двері до кімнати, де штовхнув на диван. В цей час вона кричала та дряпала ОСОБА_2, останній закривав їй рот руками та насильно утримував, однак, подолавши її опір, в подальшому він її зґвалтував. Приблизно о 14 год. вона почула як повернувся зі школи її онук.(а.с.216);
- свідок ОСОБА_4, в судовому засіданні, пояснив, що він проживає разом із батьком та бабусею ОСОБА_3, так 14.02.2011 року приблизно о 14-00 год. прийшов з навчання з ЗОШ №37 та зайшовши в кухню, почув як його бабуся плаче в кімнаті. Зайшовши до кімнати, він побачив ОСОБА_2, який в той час поправляв коврики на підлозі. Бабуся весь час сильно плакала, через деякий час підсудний підвівся, одягнувся та вийшов з будинку. Після цього бабуся попросила його покликати батька.(а.с.218);
- свідок ОСОБА_5, в судовому засіданні показав, що він є сином потерпілої, у нього є син ОСОБА_4, що проживає разом з ним, який 14.02.2011 року подзвонив йому на мобільний телефон і попросив прийти додому, так як з бабусею щось сталося і вона постійно плаче. Коли він прийшов додому, потерпіла сказала йому, що ОСОБА_2 її зґвалтував.(а.с.217);
- з показів свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні, видно, що вона є донькою потерпілої, 14.02.2011 року вона була на роботі, близько 14-ої год. їй подзвонив племінник ОСОБА_4 та сказав, що з бабусею щось трапилось. Вона одразу пішла додому і від матері дізналася, що ОСОБА_2, який раніше проживав по сусідству, зґвалтував її.(а.с.217)
Вина ОСОБА_2 також підтверджується його показами даними на досудовому слідстві, згідно яких 01.05.2011року допитаний в якості обвинуваченого із застосуванням відеозапису ОСОБА_2 показав, що він проживає в Старих Бросківцях, Сторожинецького району. Раніше проживав в АДРЕСА_1. 11.02.2011 року він приїхав в м. Чернівці, по приїзду зустрівся з товаришем ОСОБА_7, з яким три дні до 14.02.2011 року пив горілку. В цей день він випив приблизно один літр горілки і пішов до сусідки ОСОБА_3 позичити гроші на дорогу та поїсти. Прийшовши до неї сказав, що голодний, на що потерпіла запропонувала поїсти. Він, поївши, силою завів її до кімнати, що межує з кухнею, де стягнувши частково з неї одяг, вступив з нею в статеві зносини. Статевий акт тривав 10 хвилин. Потім одягнувся і коли прийшов онук ОСОБА_3, пішов з їхнього будинку. Крім того вина засудженого підтверджується протоколом очної ставки проведеної між засудженим та потерпілою, в ході якої він повністю підтвердив свої показання, що давав на досудовому слідстві, а ОСОБА_3 підтвердила свої показання.(а.с.127)
З висновку експерта №500 від 18.04.2011 року вбачається, що при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці обох кистей, в лобній ділянці по центру, на кінчику носа, по внутрішній поверхні обох стегон та обох гомілок, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, (а.с. 85);
Згідно висновку цитологічної експертизи №64 від 20.05.2011 року на недопалку цигарки, що була виявлена та вилучена по місцю проживання ОСОБА_3 виявлена слина, походження якої не виключається від ОСОБА_2 (а.с. 75);
Згідно висновку амбулаторної психіатричної експертизи №295 від 19.05.2011 року засуджений ОСОБА_2 психічними хворобами не страждає і є осудним.
Згідно висновку наркологічної експертизи №396 від 12.05.2011 року, засуджений ОСОБА_2 страждає хронічним алкоголізмом, але не потребує примусового лікування від алкоголізму.
Судова колегія вважає, що дії ОСОБА_2 кваліфіковані вірно за ч.1 ст.152 КК України, як зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування.
Посилання апелянта на висновок експерта № 078 про невірогідність здійснення ним статевого акту природнім шляхом, не виключає склад злочину передбаченого ст.152 ч. 1 КК України, оскільки в судовому засіданні експерт Лазебник, який був головою комісії під час проведення комісійної судово-медичної експертизи по факту визначення стану здоров’я засудженого на предмет можливості його вступу в статеві відносини природнім шляхом, вказав, що реакція на медикаментозний препарат «Каверджект»у засудженого є негативна, проте він не виключає можливості здійснення засудженим статевого акту природнім шляхом. Крім того експерт пояснив, що такої статистики, яка б підтверджувала правильність проби не існує, він не виключає помилки при здійсненні експертизи, тому для того, щоб зробити достовірну пробу на «Каверджект»потрібен стаціонар закритого типу та постійні проби. ( а.с. 218)
Крім того на основі проведеної перевірки, щодо застосування до засудженого працівниками Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області недозволених методів дізнання та слідства, постановою прокурора Садгірського району м. Чернівці від 28 березня 2012 року в порушенні кримінальної справи відносно слідчого СВ Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_7 відмовлено у зв’язку з відсутністю в його діях ознак складів злочинів передбаченого ст.ст. 365,366 КК України.
При вирішенні питання про призначення засудженому виду та міри покарання суд у відповідності до вимог ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, зокрема те, що він раніше судимий, перебуває на обліку в наркологічному диспансері, по місцю проживання характеризується посередньо.
Районний суд вірно відніс до обставин, що обтяжують засудженому покарання - вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Враховуючи вищезазначені обставини, судова колегія вважає, що призначене районним судом ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для задоволення апеляції засудженого, зміни вироку, не вбачає.
Враховуючи вище наведене, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Садгірського районного суду м. Чернівці від 30 листопада 2011 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.
Головуючий О.К. Черновський
Судді С.П. Підгорна
О.О. Дембіцька