ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.06.2006 Справа № А17/33
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Крутовських В.І.
суддів: Дмитренко А.К. ( доповідач), Прокопенко А.Є.
Секретар судового засідання Чоха Є.О.
Представники сторін:
від позивача: Щербатюк В.І. представник, довіреність №63-161 від 01.02.06;
від відповідача: Уланова П.В. гол.держподатінспектор юр.відділу, довіреність №2063/10/08-09-13 від 30.01.06;
від відповідача: Гордієнко Н.П. гол.держподатревізор-інспектор, довіреність №13835/10/08-09-15 від 31.05.06;
розглянувши апеляційну скаргу спеціалазованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2006 р. у справі № А17/33
за позовом відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський лакофарбовий завод", м. Дніпропетровськ
до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
В засіданні оголошувалася перерва з 01.06.06 по 26.06.06 (ст.. 150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.06 суддя Стрелець Т.Г. визнала недійсним податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків від 26.01.06 № 0000351313/3/1827.
Не погоджуючись з постановою суду, спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську просить її скасувати, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права.
Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровський лакофарбовий завод»вважає доводи, викладені у скарзі, безпідставними і просить постанову залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд
В С Т А Н О В И В :
В період з 16.05.2005 по 25.06.2005 працівниками спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську було проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового і валютного законодавства відкритим акціонерним товариством «Дніпропетровський лакофарбовий завод»за період з 01.01.02 по 30.04.05.
За результатами перевірки був складений акт від 05.07.05 № 91-13-314/05743605.
В ході перевірки було встановлено порушення норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у вигляді неправомірного віднесення підприємством до валових витрат коштів на утримання та експлуатацію бази відпочинку «Сонячна».
На підставі вказаного акту перевірки спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків 07.07.05 було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000351313/0/18295, яким відкритому акціонерному товариству «Дніпропетровський лакофарбовий завод»було визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 212 310 грн. 24 коп., у тому числі основний платіж - 121 647 грн. 76 коп. штрафні (фінансові) санкції - 90 662 грн. 48 коп.
Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням і звернувся до відповідача зі скаргою № 64-87 від 13.07.05, за результатами розгляду якої податкове повідомлення-рішення № 0000351313/0/18295 від 07.07.05 р. було залишено без змін, а скарга –без задоволення. Також відповідачем було винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0000351313/1/23683 від 13.09.05.
Позивач подав повторну скаргу до державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області № 63-132 від 16.09.05, за результатами розгляду якої податкові повідомлення-рішення № 0000351313/0/18295 від 07.07.05 р. і № 0000351313/1/23683 від 13.09.05 були скасовані в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств у сумі131 360 грн. 24 коп., у тому числі 70 247 грн. 76 коп. –основний платіж, 61 112 грн. 48 коп. –штрафні (фінансові) санкції, в решті скарга позивача була залишена без задоволення.
Відповідачем було винесено нове податкове повідомлення-рішення №0000351313/2/29767 від 17.11.05, яким позивачеві було визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмір 80 950 грн., у тому числі 51 400 грн. –основний платіж, 29 550 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Не погодившись з вказаним повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу № 36-148 від 22.11.05 до Державної податкової адміністрації України, за результатами розгляду якої податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга без задоволення.
Також відповідачем було винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0000351313/3/1827 від 26.01.2006 р., яким позивачу було визначено суму податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 80 950 грн., у тому числі 51 400 грн. –основний платіж, 29 550 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
З матеріалів справи вбачається наступне.
Відповідно до реєстраційного посвідчення на об’єкти нерухомого майна, що належать юридичним особам, від 13.04.1999 р. Дніпропетровським бюро державної інвентаризації посвідчено, що будівлі і споруди, розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, урочище «Дієвська дача», база відпочинку, «Сонячна», зареєстровані за позивачем на підставі договору купівлі-продажу №320 від 19.04.94 р. і статуту позивача від 20.08.94.
До валових витрат , відповідно до п.п. 5.4.9 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відносяться витрати платника податку на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності таких об’єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі та утримувалися за рахунок такого платника податку на момент набрання чинності цим Законом (крім капітальних затрат, які підлягають амортизації):
- дитячих ясел або садків;
- закладів середньої та середньої професійно-технічної освіти та закладів підвищення кваліфікації працівників такого платника податку;
- дитячих, музичних та художніх шкіл, шкіл мистецтв, у разі якщо вони не надають платних послуг та не займаються іншою комерційною діяльністю;
- закладів охорони здоров'я, пунктiв безоплатного медичного обстеження, профiлактики та допомоги працівникам
- спортивних залiв i площадок, що використовуються безоплатно для фiзичного оздоровлення та психологiчного вiдтворення працiвникiв, клубів i будинкiв культури, в разi якщо вони не використовуються для надання платних послуг та iншої комерцiйної дiяльностi ( крім будинків вiдпочинку, туристичних баз та iнших подiбних закладiв);
- примiщень, що використовуються платником податку для органiзацiї харчування працівників такого платника податку;
- багатоквартирного житлового фонду, включаючи гуртожитки, одноквартирного житлового фонду в сiльськiй мiсцевостi та об'єктiв житлово-комунального господарства, якi перебувають на балансi юридичних осiб, щодо яких платником податку прийнято документально оформлене рiшення про передачу на баланс мiсцевих рад;
- дитячих таборiв вiдпочинку за умови, що вони не здаються в оренду, не використовуються для надання платних послуг або iншої комерцiйної дiяльностi.
Господарським судом зазначається, що база відпочинку використовується позивачем у комерційній дiяльностi i тому не може вважатися об’єктом соцiальної iнфраструктури, оскiльки працівники позивача не отримують путiвки на турбазу безоплатно i за пiльговими умовами.
Але судом першої інстанції не в повному обсязi досліджено докази, та не взято до уваги колективний договір між адмiнiстрацiєю та профспiлковим комiтетом ВАТ “Днiпропетровський завод”, дiючий пiд час перiоду перевiрки.
Відповідно до п. 8.2. роздiлу 8 колективного договору мiж адмiнiстрацiєю та комiтетом ВАТ “Днiпропетровський лакофарбовий завод” на 2001- 2005 роки (прийнятий на Конференції трудового колективу 21.03.2001), забезпечується функціонування, утримання та використання об’єктiв соціально-культурного призначення, у тому числi бази вiдпочинку “Сонячна”. Згiдно з п. 8.7. роздiлу 8 зазначеного договору працiвникам пiдприємства та їх сiм’ям надаються пiльговi путiвки на оздоровлення на базi вiдпочинку, також колективним договором обумовлено надання безоплатних путівок на базу вiдпочинку в окремих випадках.
Даний факт є пiдставою та доказом того, що база вiдпочинку “Сонячна”є об'єктом соціальної iнфраструктури, витрати на утримання, експлуатацiю та забезпечення основної діяльностi якої згiдно пп. 5.4.9. п. 5.4. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку пiдприємств”, не можуть вiдноситися до складу валових витрат, як це було зроблено позивачем.
Таким чином, господарський суд робить безпiдставний висновок про правомiрнiсть вiднесення позивачем до складу валових витрат витрат на утримання і забезпечення бази вiдпочинку у вiдповiдностi з п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно з якими валовi витрати виробництва та обiгу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матерiальнiй або нематерiальнiй формах, здiйснюваних як компенсація вартостi товарiв (робiт, послуг), якi придбаваються (виготовляються) таким платником податку для подальшого використання у власнiй господарськiй дiяльностi, i не бере до уваги дію норм п.п. 5.4.9. п. 5.4. ст. 5 зазначеного Закона.
У постановi господарського суду зазначається, що вiдповiдачем не надано належних i допустимих доказiв правомiрностi застосування до позивача п.п. 5.4.9 п. 5.4 ст. 5 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” і тим самим порушено ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, вiдповiдно до якої в адміністративних справах про протиправність рiшень, дiй чи бездiяльностi суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомiрностi свого рiшення, дії чи бездіяльностi покладається на вiдповiдача, якщо вiн заперечує проти адмiнiстративного позову.
Однак з таким висновком погодитись неможна, тому що відповідачем було наведено достатньо доказів і посилань на норми чинного законодавства.
При викладених обставинах рішення підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.06 у даній справі скасувати.
У позові відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання її у повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий В.І. Крутовських
Суддя А.К.Дмитренко
Суддя А.Є.Прокопенко
з оригіналом згідно
Помічник судді О.В. Поштаренко