АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 - 4839                                                      Головуючий у І інстанції: Нестеренко Л.О.

2006 р.                                                                       Суддя - доповідач: Боєва В.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2006 р.                                                            м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:   Денисенко Т.С.

Суддів:               Боєвої В.В.

Коваленко А.І. При секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2003 року ОСОБА_2. звернувся до суду з зазначеним позовом. В позові зазначав, що 07 березня 2000 року він придбав квартиру АДРЕСА_1 - відповідно до договору купівлі-продажу між ним та ОСОБА_3. - за згодою його дружини ОСОБА_4.

При оформленні договору ОСОБА_3. зобов'язався звільнити квартиру і виписати всіх прописаних в ній осіб до 21 березня 2000 року. Позивач вказав, що за спільною домовленістю він дав згоду на проживання у спірній квартирі сина ОСОБА_3. - ОСОБА_1. У встановленому законом порядку ним було зареєстровано квартиру в органах БТІ на його ім'я, і він прописався в цій квартирі, робив поточні платежі за комунальну послуги. Восени 2002 року відповідач виїхав зі спірної квартири, однак його батьки, треті особи по справі, подали до суду позов про визнання договору купівлі-продажу спірної квартири недійсним і самоправно зайняли її. На даний час у квартирі проживає відповідач, чим перешкоджає йому поселитися у спірну квартиру та на його розсуд розпоряджатися нею.

Посилаючись на зазначені обставини, просив суд усунути перешкоди у користуванні спірною квартирою та виселити відповідача з цієї квартири.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2006 року позов задоволено.

Виселено ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати справу направити на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтею 308 ЦК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що спірна квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачу, що підтверджується договором купівлі-продажу від 7.03.2000 року між ним та ОСОБА_3. та реєстраційними документами БТІ. У зазначеній квартирі прописано ОСОБА_2.

Судом встановлено, що після покупки квартири в ній залишився проживати син третіх осіб - ОСОБА_1 У 2002 році він виписався з спірної квартири і звільнив її.

Після того, як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до Ленінського районного суду м. Запоріжжя позов до ОСОБА_2. про визнання договору купівлі-продажу спірної квартири недійсним і рішенням вказаного суду від 18.06.2003 року у позові було відмовлено, ОСОБА_1 самоправно, без відома позивача, поселився в ній і проживає до теперішнього часу.

Таким чином, суд зробив правильний висновок про те, що відповідач повинен бути виселений зі спірної квартири без надання іншого жилого приміщення.

Доводи апеляційної скарги про те, що зазначене рішення суду від 18.06.2003 р. оскаржено у касаційному порядку, а у провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя знаходиться позов ОСОБА_3. та ОСОБА_4 до ОСОБА_2. про визнання договору купівлі-продажу недійсним з підстав передбачених ст. 58 ЦК України, не можуть бути підставою для скасування рішення суду та зупинення провадження по справі, оскільки статтею 310 ЦПК України такі підстави не передбачені, а висновки суду першої інстанції на час розгляду справи апеляційною інстанцією у встановленому законом порядку не спростовані.

З урахуванням викладеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2005 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: