АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/1690/235/2012
Головуючий по 1-й інстанції Миронець
Суддя-доповідач: Мілаш С. П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого Мілаша С.П.
Суддів Герасименко В.М., Корсун О.М.
при секретарі Погорілій Ю.І.
за участю прокурора Черниша А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Карлівського району Полтавської області та засудженого ОСОБА_2 на вирок Карлівського районного суду Полтавської області від 12 грудня 2011 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Волкове, Кегичівського району, Харківської області, громадянин України, не одружений, освіта середня, не працюючий, проживаючий: АДРЕСА_1 раніше судимий:
- 19.02.2010 р. Карлівським районним судом за ч.1 ст. 125, ст. 166 КК України на 3 роки обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки відповідно до ст. 75 КК України,-
засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком у вигляді 1 року обмеження волі, що відповідно до ст. 72 КК України складає 6 місяців позбавлення волі та остаточно визначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Згідно вироку суду, ОСОБА_2 засуджений за те, що 16.04.2011 р. з охоронюваної території літнього табору ВАТ «Бурякорадгоспу імені Халтуріна» таємно викрав 0,5 куб. дощок, чим спричинив ВАТ матеріальної шкоди на загальну суму 180 грн. в подальшому з викрадених дощок збудував огорожу в господарстві ОСОБА_3 з якою проживає.
В апеляції з внесеними до неї змінами прокурор просить вирок суду змінити у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч.3 ст. 185 на ч.1 ст. 185 КК України, оскільки матеріали справ не містять даних, які підтверджують вчинення засудженим крадіжки шляхом проникнення у сховище.
В своїй апеляції засуджений ОСОБА_2 оспорює вартість та розмір викраденого майна, вважає, що його дії неправильно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України та просить розібратися в його справі.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора Черниша А.М., який просив перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч.3 на ч.1 ст. 185 КК України, засудженого ОСОБА_2, який не заперечував проти задоволення апеляції прокурора з внесеними до неї змінами та просив пом’якшити йому покарання, провівши часткове судове слідство, дослідивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи принесених апеляцій, вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню.
Висновок місцевого суду щодо вчинення ОСОБА_2 викрадення чужого майна шляхом проникнення у сховище суперечить фактичним обставинам справи та доказам, які наявні у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, під час досудового слідства та судового розгляду справи, достатніх даних, які б підтверджували вчинення ОСОБА_2 таємного викрадення чужого майна шляхом проникнення у сховище, не здобуто.
Відповідно до абз. 7 п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 6.11.209 р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності» під сховищем слід розуміти певне місце чи територію, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які мають засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб ( огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо), а також залізничні цистерни, контейнери, рефрижератори, подібні сховища тощо.
Як вбачається із Договору № 03-01-2010 від 1.01.2011 року, укладеного між ВАТ «Бурякордгоспу цукрокомбінату ім. Халтуріна» з ТОВ «Вітязь СТК» та додатку № 1 до Договору щодо об’єктів, які знаходяться під охороною, територія літнього табору Шевченківського відділу ВАТ «Бурякордгоспу цукрокомбінату ім. Халтуріна», з якої ОСОБА_2 таємно викрав дошки, не зазначена, як така, що охороняється.
Допитані місцевим судом в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ( а.с. 103 – 104), які були присутні при відтворенні обстановки та обставин події вказували, що ніякої охорони на території літнього табору для худоби вони не бачили, що там є лише старий паркан в стадії руйнації.
Із долучених до матеріалів справи фото таблиць ( а.с. 6-8) вбачається, що від літнього табору мається лише фрагмент розібраної огорожі, яка не є перешкодою в доступі до навісу літнього табору, з якого були викрадені дошки.
За таких обставин, у діях ОСОБА_2 відсутня така кваліфікуюча ознака злочину, як проникнення у сховище, а тому його дії підлягають перекваліфікації з ч.3 ст.185 КК України на ч.1 цієї статті.
За дорученням апеляційного суду проведений огляд огорожі, яка збудована з викраденої ОСОБА_2 необрізаної соснової дошки за будинком господарства ОСОБА_3 та протоколом огляду встановлено, що загальний об’єм дощок становить 0, 5 м.куб.
Крім того, в ході часткового судового слідства колегією суддів витребувана довідка з ВАТ «Бурякордгоспу цукрокомбінату ім. Халтуріна» згідно якої вартість викрадених 16.04.2011 р. дощок в кількості 0,5 м.куб. проводилась з урахуванням середньо ринкової вартості на момент вчинення злочину і становила 360 грн. за 1 м.куб., необрізаної соснової дошки.
Погодився з вказаною довідкою в судовому засіданні апеляційної інстанції і засуджений ОСОБА_2
Обираючи міру покарання засудженому, колегія суддів виходить із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КПК України враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставин, що пом’якшують покарання, даних, які характеризують особу винного, зокрема вчинення ним злочину в період іспитового строку, та приходить до висновку, про призначення ОСОБА_2 реальної міри покарання з застосуванням ст. 71 КК України.
Як вбачається, вироком Карлівського районного суду від 19.02.2010 року ОСОБА_2 був засуджений на 3 роки обмеження волі, які відповідно до ст. 72 КК України становлять 1 рік 6 місяців позбавлення волі, а тому колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків і частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком у виді 8 місяців позбавлення волі.
З врахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції помічника прокурора Карлівського району задовольнити та апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Карлівського районного суду Полтавської області від 12 грудня 2011 року відносно ОСОБА_2 – змінити.
Перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_2 з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України частково приєднати не відбуте покарання у виді 8 місяців позбавлення волі та остаточно визначити до відбування 1 рік 8 місяців позбавлення волі.
В іншій частині вирок суду залишити без зміни.
С У Д Д І :
Головуючий: С. П. Мілаш
Судді: