Справа №2-338

2007 року

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

11.09.2007року  Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - голови суду, судді П.В.Гришина, при секретарі - Л.О.Ніколенко, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Зачепилівка цивільну справу №2-338/2007 року за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про повернення авансу та відшкодування моральної шкоди та зустрічного позову ОСОБА_2до ОСОБА_1про визнання отриманої грошової суми завдатком, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась громадянка ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про повернення авансу, посилаючись на те, що 04.05.2007 року між нею та відповідачкою була досягнута домовленість щодо придбання житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1і вона передала ОСОБА_2, в якості авансу, гроші в розмірі 1200 доларів США, про що була складена розписка в присутності свідків. Після повернення з попереднього місця проживання з усією сумою грошей та речами позивачка не мала змоги вселитися в будинок по АДРЕСА_1, так як відповідачка ще не звільнила його, та стала ухилятися від продажу будинку або повернення авансу.

Під час попереднього судового засідання відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала і пред'явила зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання отриманої грошової суми завдатком, посилаючись на те, що гроші отримала від ОСОБА_1 в якості забезпечення виконання зобов'язання укласти договір купівлі-продажу будинку, розташованого по АДРЕСА_1 в сел. Зачепилівка.

Зустрічний позов був прийнятий судом до спільного розгляду з первісним позовом.

В судовому засіданні громадянка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали, просять суд задовольнити їх в повному обсязі й пояснили суду, що в травні 2007 року вона домовилася з ОСОБА_2 про продаж будинку, розташованого по АДРЕСА_1 за 7 тис. доларів США, але на момент розмови у ОСОБА_1 при собі було лише 1200 доларів і вони домовилися, що ОСОБА_1 залишає ОСОБА_2 вказану суму як аванс, а вже через 10 днів разом з речами та рештою суми переїжджає до будинку. За ці 10 днів ОСОБА_2 зобов'язалася звільнити будинок від квартирантів та особистих меблів, звільнити сараї та надвірні пристройки для тримання худоби.

Розписку про одержання грошей в сумі 1200 доларів США в рахунок покупки будинку ОСОБА_2 писала власноруч, ці гроші були авансом, а решту суми ОСОБА_1 мала віддати вже після переїзду.

20 травня 2007 року ОСОБА_1 приїхала з рештою суми, з усіма своїми речами та худобою, виїжджаючи з м. Житомира вона попередньо подзвонила до ОСОБА_2 і попередила її про приїзд, але коли вона приїхала, то побачила, що будинок не був

 

звільнений від квартирантів, меблів. ОСОБА_2 попросила ще два дні, щоб повністю звільнити будинок, але це затягнулося на 6 тижнів, протягом яких позивачка змушена була проживати в старому будинку свого сина. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 своєчасно не звільнила будинок ОСОБА_1 відмовилася купувати будинок по АДРЕСА_1 і просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму авансу, в розмірі 6060,00 грн., компенсацію моральної шкоди в сумі 1000,00 грн., судові витрати в розмірі 30,00 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1010,00 грн., а всього 8100,00 грн.

вимоги зустрічного позову про визнання отриманої суми завдатком не визнає.

В судовому засіданні громадянка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали, пояснили суду, що саме громадянка ОСОБА_1 відмовилася придбати будинок по АДРЕСА_1 хоча в присутності свідків передала їй в якості завдатку гроші в сумі 1200 доларів США, що підтверджується розпискою, яку позивачка сама диктувала.

Коли ОСОБА_1 20.05.2007 року приїхала з своїми речами, то в будинку ніяких квартирантів вже не було, вони виїхали відразу, коли ОСОБА_2 отримала завдаток за будинок. Більшість меблів відповідачка продала та безкоштовно пороздавала знайомим, тільки залишила ті меблі, які в неї попросила позивачка. ОСОБА_1 відмовилася купувати будинок, у зв'язку з тим, що відсутня ванна, а сам будинок старий.

ОСОБА_2 впевнена, що отримала завдаток 04.05.2007 року на підтвердження зобов'язання продати будинок саме позивачці. За весь цей час вона так і не продала нікому будинок, він пустує без квартирантів, а позивачка вже придбала собі будинок, тому ОСОБА_2 не погоджується повернути одержану суму завдатку і в своєму зустрічному позові просить суд визнати отриману грошову суму від ОСОБА_1 завдатком і відмовити в задоволенні первісного позову.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5, пояснив суду що він являється сином позивачки і дійсно в травні 2007 року вони разом з матір'ю ходили до ОСОБА_2 дивитися будинок, розташований по АДРЕСА_1. На той час в будинку проживали квартиранти і знаходилися меблі власниці будинку. Будинок сподобався, і він разом з своєю матір'ю ОСОБА_1, ОСОБА_2 та свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пішли до нього додому, щоб написати розписку. ОСОБА_2 сама написала розписку із зазначенням номерів купюр про одержання авансу в сумі 1200 доларів США, а решту суми, за домовленістю, вона б отримала в день переїзду до будинку.

Вранці 20.05.2007 року приїхала мати ОСОБА_5 разом з речами, худобою, будівельними матеріалами і вони відразу ж поїхали до будинку по АДРЕСА_1В той час там вже була ОСОБА_2, ОСОБА_8 і якийсь чоловік, вони виносили речі. В будинку залишилися речі власниці, розвантажувати речі матері не було куди і він запропонував відвезти їх до свого старого будинку, в якому він не проживає. Зі слів матері ОСОБА_5 відомо, що вона телефонувала ОСОБА_2 неодноразово і вимагала повернути аванс за будинок, який та своєчасно не звільнила. З цим питанням ОСОБА_1 зверталася й до міліції.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що вона є невісткою позивачки і була присутня коли та оглядала будинок по АДРЕСА_1 Будинок їй сподобався, ОСОБА_2 попросила за нього 8 тис. доларів США, але ОСОБА_1 попросила зменшити суму. Домовившись про ціну, вони разом ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2 таОСОБА_7. пішли до будинку ОСОБА_5

ОСОБА_2 сама добровільно написала розписку про одержання авансу в сумі 1200 доларів США, так як вона тоді сказала, що має вищу освіту і знає як вірно писати. Решту

 

суми домовилися, що ОСОБА_1 віддасть вже коли приїде з речами. За цей час ОСОБА_2 зобов'язалася звільнити будинок від меблів та квартирантів.

20.05.2007 року ОСОБА_6 була присутня, коли приїхала ОСОБА_1 з своїми речами, худобою, будівельними матеріалами. На подвір'ї будинку, розташованого по АДРЕСА_1 була ОСОБА_2, ОСОБА_8 з матір'ю, якийсь чоловік. Будинок був заставлений меблями, висіли килими. ОСОБА_1 не було куди розвантажувати свої речі.

ОСОБА_6 чула висловлювання ОСОБА_1, яка почала відмовлятися купувати будинок у зв'язку з тим, що відсутня ванна, на стінах будинку було багато тріщин і вона сказала, що хата їй не підходить. ОСОБА_1 просила ОСОБА_2 зменшити ціну за будинок, але та не погодилася і тому ОСОБА_1 поїхала з речами до старого будинку її сина, розташованого по вул. Садова в сел. Зачепилівка. Після того вона дзвонила ОСОБА_2, але та не відповідала.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що його попросив ОСОБА_5 розвантажити речі його матері, яка переїздила з м. Житомира. Коли приїхали до будинку по АДРЕСА_1 почали розвантажувати речі, і коли вже половину розгрузили, ОСОБА_5 сказав, що б їхали в інше місце на вул. Садову і там розвантажували речі у зв'язку з тим, що не було куди ставити речі в будинку.

ОСОБА_9 вказав, що він по кімнатах в будинку по АДРЕСА_1 не ходив, був лише в коридорі і бачив там шафу, яку до їх приїзду намагалися винести з будинку. Про фінансові питання щодо продажу будинку йому нічого невідомо.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що їй давно було відомо, що ОСОБА_5 хоче купити будинок своїй мамі, і коли вона дізналася, що ОСОБА_2 продає свій будинок по АДРЕСА_1, то сказала про це ОСОБА_5

4 травня 2007 року вона була присутня, коли ОСОБА_2 показувала будинок позивачці, в присутності її сина та невістки. Будинок сподобався, вони дійшли згоди щодо ціни й зійшлися на сумі 7 тис. доларів США. Після цього, всі присутні пішли до домоволодіння ОСОБА_5, де ОСОБА_2 сама написала власноруч розписку про одержання завдатку в сумі 1200 доларів США, так як сказала, що має вищу освіту. ОСОБА_8 не пригадує, щоб хтось диктував текст розписки. її зміст ОСОБА_8 не читала, але вона бачила як ОСОБА_2 одержала від ОСОБА_1 1200 доларів США, цю суму сторони називали завдатком. ОСОБА_8 відзначила, що на дачі завдатку наполягла сама позивачка, так як вона боялася, що до того часу коли вона приїде з речами ОСОБА_2 може продати будинок кому-іншому. ОСОБА_1 сказала, що в тому разі, коли вона сама відмовиться купувати даний будинок, то ОСОБА_2 може їй не віддавати вказану суму, але якщо вона продасть будинок кому-іншому, то змушена буде віддати в двічі більшу суму. ОСОБА_2 спочатку не хотіла брати гроші, говорила, що розрахуються коли вже ОСОБА_1 приїде з речами, але позивачка наполягала, так як їй сподобався будинок, і якщо ОСОБА_2 візьме гроші вона буде впевнена в тому, що його вже нікому не продадуть.

До приїзду ОСОБА_1 свідок ОСОБА_8 допомагала звільнити будинок від меблів, 20.05.2007 року в будинку залишилася шафа, яку вони не змогли самі винести, але коли приїхала ОСОБА_1 вона відразу ж почала відмовлятися купувати будинок, ніби-то із-за того, що відсутня ванна, на стінах будинку багато тріщин і хотіла зменшити ціну. ОСОБА_2 не погодилася знижувати ціну за будинок, тоді ОСОБА_1 вимагала повернення грошей, які раніше дала ОСОБА_2 й разом з речами поїхала до старого будинку свого сина.

 

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що 20.05.2007 року вона була присутня в домоволодінні, розташованому по АДРЕСА_1, так як купувала у ОСОБА_2 диван та 2 стули. ОСОБА_10 стала свідком того, що ОСОБА_1 коли приїхала з своїми речами почала відмовлятися від купівлі будинку, у зв'язку з тим, що була відсутня ванна та туалет, погані двері. ОСОБА_1 заявила, що розриває договір купівлі будинку і вимагала від ОСОБА_2 повернення завдатку.

ОСОБА_10 відзначила, що в будинку на той час коли приїхала ОСОБА_1 квартиранти вже не проживали, будинок був вільний для речей ОСОБА_1

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що 20.05.2007 року її разом з сином ОСОБА_12 погукали до АДРЕСА_1Біля двору стояв вантажний автомобіль, ОСОБА_6 теж стояла за забором, а з будинку виходила якась жінка й говорила, що купувати цю хату вона не буде. Коли ОСОБА_11 зайшла до будинку, там були ОСОБА_2, ОСОБА_7. та її мати, які пояснили, що жінка, яка щойно вийшла з двору була покупцем й відмовилася від покупки будинку.

ОСОБА_11 засвідчила в судовому засіданні, що будинок був готовий до продажу. Меблів не було, а шафа стояла на подвір'ї, яку після відмови ОСОБА_1 купувати будинок, вона разом з сином допомогли занести до будинку.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12, дав аналогічні свідчення як і ОСОБА_11, додавши, що він заходив до будинку був у кімнаті і не бачив ніяких меблів та килимів. В будинку стояв лише диван, а шафа була на дворі, яку він допомагав занести до будинку після від'їзду ОСОБА_1

Ніяких розмов та висловлювань з боку ОСОБА_1 він не чув.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що чула від сусідки ОСОБА_2 про отримання завдатку за продаж будинку по АДРЕСА_1 і придбала у тієї декілька меблів та допомагала виносити з цього будинку шафу, стіл, банки та інше.

В травні 2007 року вона бачила біля двору вантажний автомобіль і громадянку ОСОБА_1, яка приїхала разом з сином та невісткою. В будинку в той час перебували громадяни ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11. Слів ОСОБА_1вона не чула.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідив інші матеріали справи:

- позовну заяву ОСОБА_1 з додатками,

- розписку ОСОБА_2,

- копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.06.2007 року,

- договір купівлі-продажу квартири від 09.07.2007 року з додатками,

- зустрічний позов ОСОБА_2 з додатками,

- копію свідоцтва про спадщину від 08.06.2007 року,

- заперечення ОСОБА_2,

- довідку Зачепилівського районного центру зайнятості населення про доходи ОСОБА_2,

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_14,

- відмовний матеріал № 188 2007 року на  __ арк.,

- свідоцтво про право спадщини від 08.06.2007 року,

- витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14.06.2007 року,

- медичну картку хворої ОСОБА_1,

- проїзний документ, виданий на ім'я ОСОБА_1

 

Суд вважає, що спірні правовідносини між сторонами повинні регулюватись згідно вимог:

ст. 202 ч.1 ЦК України "право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків",

ст. 203 ч. З, 4, 5 ЦК України "... Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі... Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом... Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним...",

ст.. 207 ч.2 ЦК України "... Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами)...",

ст.. 509 ч.1,2 ЦК України "Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язується вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно..., сплатити гроші)..., а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язків... Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу...",

ст. 11 ч.2 п.1 ЦК України "... Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є ... договори та інші правочини ... ",

ст. 546 ч.1 ЦК України "Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком...",

ст. 547 ч.1, 2 ЦК України "Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі ... Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним...",

ст. 548 ч.1, 2 "Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом",

ст. 220 ч.1 ЦК України "У разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним...",

ст. 229 ч.1 ЦК України "Якщо особа, яка вчинила правочин, помилися щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним",

ст. 570 ч.1, 2 ЦК України "Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом...",

ст. 657 ЦК України "Договір купівлі-продажу ... житлового будинку (квартири) ... укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації",

ст. 640 ч. 3 ЦК України "Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації",

ст. 215 ч.2 ЦК України "Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

ст. 216 ч.1 ЦК України ".. У разі недійсності правочину кожна сторона зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення... відшкодувати вартість того, що одержано...",

ст. 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Кожна фізична особа .. має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може

 

бути  позбавлений   свого   майна  інакше,     як  в   інтересах  суспільства  і   на  умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права...".

Судом було встановлено, що ОСОБА_2, маючи намір продати будинок, розташований в АДРЕСА_1дійшла домовленості з ОСОБА_1, яка мала намір придбати цей будинок для проживання. Своє вільне волевиявлення вони підтвердили передачею грошових коштів в сумі 1200 доларів США, що підтверджується розпискою ОСОБА_2

В суді ОСОБА_2 пояснила, що розписку писала власноруч, усвідомлюючи, що отримує завдаток, розуміючи термін "завдаток", який був їй відомий з життєвого досвіду, проте в тексті розписки його не вживала, оскільки текст їй диктувала ОСОБА_1

В судовому засіданні зазначений факт не було підтверджено показами присутніми при цьому свідками ОСОБА_8., яка не змогла пригадати цієї обставини, ані показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, які вказали, що ОСОБА_2 при складанні тексту розписку пояснила, що знає як її писати бо має вищу освіту.

Оскільки в тексті розписки зазначено "...отримала суму ... в рахунок покупки будинку ...", то це свідчить про наявність між сторонами правочину купівлі-продажу будинку, укладеного в усній формі, підтвердженням якого може бути зазначена розписка. За умовами такого правочину у однієї із сторін - продавця виникає зобов'язання продати будинок, а у іншої - покупця, зобов'язання оплатити його вартість грошима. Підставою виникнення зазначених зобов'язань може бути лише договір, вчинений у письмовій формі з нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією, що передбачено ст. 657 ЦК України, який є укладеним лише з моменту державної реєстрації.

Так як, в судовому засіданні не було встановлено факт укладання зазначеного договору купівлі-продажу будинку між сторонами, відповідно до законодавства, а лише підтверджено розпискою - усний правочин щодо купівлі-продажу будинку, то він є за законом недійсним - нікчемним, а тому не створює юридичних наслідків - зобов'язань сторін за правилами ст. 216 ЦК України і тому кожна із сторін зобов'язана повернути другій все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Виходячи з цих обставин недійсність основного зобов'язання - усного правочину щодо купівлі-продажу будинку, спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення - у вигляді завдатку за правилами ст. 548 ЦК України, а тому одержані на виконання цього недійсного правочину кошти також підлягають поверненню іншій стороні за правилами ст. 216 ЦК України.

Доводи ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8. про те, що досліджена в судовому засіданні розписка підтверджує зобов'язання сторін по купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_1і є забезпеченням йог виконання спростовується як змістом тексту розписки, в якому відсутній термін "завдаток", так і аналізом змістовності понять і загальноприйнятого значення термінів - "отримала гроші в рахунок покупки будинку" (а не в рахунок забезпечення виконання договору купівлі-продажу).

Досліджений в судовому засіданні відмовний матеріал №188 Зачепилівського РВ ГУМВС України в Харківській області свідчить, що громадянка ОСОБА_1 звертаючись із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності громадянки ОСОБА_2 вимагала повернення їй завдатку в сумі 1200 доларів США, що підтверджується даними нею 04.06.2007 року поясненнями. Аналогічні пояснення, стосовно отриманих в якості завдатку грошей, давала в міліції й ОСОБА_2

Аналізуючи вказану обставину в сукупності з поясненнями сторін, даними в судовому засіданні, показами свідків ОСОБА_8., ОСОБА_6, ОСОБА_5, про те,

 

що в травні 2007 року громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2, маючи намір на купівлю-продаж будинку, розташованого по АДРЕСА_1 в сел. Зачепилівка Зачепилівського району, розуміючи буквальне значення терміну "завдаток", передаючи від покупця продавцю будинку гроші в сумі 1200 доларів США, з метою реального виконання досягнутої домовленості з придбання саме цього будинку, проте на письмове підтвердження своїх дій у тексті розписки внаслідок власного недбальства не вказали, що одержана сума є завдатком. За правилами ст. 229 ЦК України такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

З огляду на вищевикладені обставини, встановлені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що гроші отримані громадянкою ОСОБА_2 в травні 2007 року від ОСОБА_1 необхідно вважати авансом, так як в суді не було доведено, що це є завдаток.

Судом встановлено, що починаючи з 20 травня 2007 року сторони ухилялись від укладання договору купівлі-продажу будинку. Це підтверджується поясненнями ОСОБА_2, ОСОБА_1, свідків ОСОБА_11., ОСОБА_8., постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.06.2007 року.

Таким чином, договір сторін щодо здійснення купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_1 в сел.. Зачепилівка та передача авансу за ним був фактично укладений у формі усного правочину, підтвердженням якого є розписка ОСОБА_2 про одержання грошей. Зазначений правочин, як вже встановлено судом, є нікчемним, а тому за правилами ст.. 216 ЦК України кожна сторона зобов'язана повернути другій все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що громадянка ОСОБА_2 зобов'язана повернути громадянці ОСОБА_1 гроші, одержані в якості авансу, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно діючого законодавства особа несе відповідальність за заподіяння моральної шкоди у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або у випадках, передбачених статтями 280, 611, 1167, 1168 ЦК України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди. Оскільки спірні правовідносини між сторонами ґрунтуються на нікчемному договорі, то позовні вимоги стосовно відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до громадянки ОСОБА_2 про повернення авансу та відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково, а зустрічний позов ОСОБА_2 до громадянки ОСОБА_1 про визнання отриманої грошової суми завдатком не підлягає задоволенню.

Судові витрати, за правилами ст. 88 ЦПК України, понесені позивачкою ОСОБА_1 у зв'язку із зверненням до суду, що були підтверджені в судовому засіданні квитанцією про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1010,00 грн. підлягають стягненню на її користь з відповідачки ОСОБА_2 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір у вигляді державного мита необхідно стягнути зі сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

 

Інших доказів підстав обґрунтування позову та заперечень проти нього суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60 ч.1,3, 131, 212, 213, 214, 215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1до ОСОБА_2

про повернення авансу та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженки та мешканки АДРЕСА_2на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, уродженки с Кишин Олевського району Житомирської області, мешканки АДРЕСА_3

·        аванс в сумі 6060,00 грн.,

·        витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 26,30 грн.,

·        витрати на правову допомогу в сумі 885,30 грн.,

а всього 6971,60 грн. (шість тисяч дев'ятсот сімдесят одну грн. 60 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2на користь держави державне мито в сумі 71,00 грн. (сімдесят одну грн. 00 коп.)

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2до ОСОБА_1про визнання отриманої грошової суми завдатком - відмовити.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 14.08.2007 року після набрання рішенням чинності - скасувати.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Зачепилівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.