Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

05 квітня 2012 року                                                                                            м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :      

                                Головуючого судді  : Гордійчук С.О.

                    суддів : Хилевича С.В., Шеремет А.М.

                    секретар судового засідання : Приходько Л.В.                    

          розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду від 10 лютого 2012 року в цивільній справі за позовом ПАТ Українська страхова компанія „Гарант-Авто” до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування.

          Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,                                

                                                         в с т а н о в и л а  :

          Рішенням Сарненського районного суду від 10 лютого 2012 року  позовні вимоги ПАТ Українська страхова компанія „Гарант-Авто” до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування задоволено частково.

          Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Українська страхова компанія „Гарант-Авто” 5194 грн. 06 коп. виплаченого страхового відшкодування, 325 грн. витрат на проведення авто товарознавчого дослідження та 175 грн., 19 коп. судових витрат.

          В позові до ОСОБА_2 відмовлено.

          В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 вказує на його незаконність в частині задоволених позовних вимог, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права. Суд не врахував, що його цивільна відповідальність за збитки, завданні належним йому транспортним засобом, перед третіми особами, застрахована на підставі страхового полісу від 19.09.2007 року укладеного між ним та ВАТ НАСК „Оранта”. Крім того, за заявою потерпілого ОСОБА_4 ВАТ НАСК „Оранта” 17.11.2008 року перерахувала страхове відшкодування в сумі 6979 грн.21 коп. на належний йому рахунок. Вважає, що відповідачем по даній справі повинне бути ВАТ НАСК „Оранта”.

          Просить рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до нього.

          Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Стягуючи з ОСОБА_1, як власника транспортного засобу, виплачене страхове відшкодування суд першої інстанції виходив з того, що до страхової компанії яка виплатила страхове відшкодування переходить, в межах цієї суми, право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.

Справа № 22-651/2012 рік                                                                     Головуючий суддя 1 інстанції  Товстила І.В.

                                                                                                              Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

          Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом першої інстанції, що 30 листопада 2007 року між ВАТ „УСК”Дженералі Гарант”, правонаступником якого є ПАТ Українська страхова компанія „Гарант-Авто” та ОСОБА_4 був укладений договір страхування автомобіля „Chery Amulet”, номерний знак НОМЕР_1., відповідно до умов якого ВАТ „УСК”Дженералі Гарант” зобов'язалося відшкодувати ОСОБА_4 будь-яке

пошкодження або знищення автомобіля, його окремих складових частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

28.08.2008 року на вулиці Бєлгородській в м. Сарни Рівненської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля, належного ОСОБА_4, та транспортного засобу „ПАЗ”, що належить ОСОБА_1, номерний знак  НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 під час виконання трудових обов’язків укладених із ПП ОСОБА_1

Відповідно до постанови Сарненського районного суду від 01.09.2008 року винним у порушенні Правил дорожнього руху було визнано ОСОБА_2

Згідно з умовами договору страхування позивач сплатив ОСОБА_4 страхове відшкодування у розмірі 5194 грн. 06 коп. та 325 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження.

19 вересня 2007 року між ВАТ НАСК „Оранта” та ОСОБА_1 був укладений договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, відповідно до якого ВАТ НАСК „Оранта” зобов'язалося відшкодувати збитки третій особі, які можуть бути нанесені з вини страхувальника, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

          17.11.2008 року ВАТ НАСК „Оранта” перерахувала страхове відшкодування в сумі 6979 грн.21 коп. на належний ОСОБА_4 рахунок.

Статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За таких обставин, відповідальним за завдані позивачу збитки є ВАТ НАСК "Оранта" відповідно до положень Закону України "Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності від 19 вересня 2007 року. Проте із позовними вимогами до ВАТ НАСК "Оранта" позивач до суду не звертався.

          Враховуючи наведене апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не може нести відповідальність в порядку регресу, передбаченому ст. 1191 ЦК України, а тому позовні вимоги заявлені до нього є безпідставними.

          Керуючись ст. ст. 307, 309,316 ЦПК України, ст..993, 1191 ЦК України колегія суддів,

                                            в и р і ш и л а :          

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

          Рішення Сарненського районного суду від 10 лютого 2012 року в частині стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу з ОСОБА_1 скасувати.

          В задоволенні позовної заяви ПАТ Українська страхова компанія „Гарант-Авто” до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування відмовити.

          В решті рішення залишити без зміни.

          Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.      

Головуючий :                                             Судді: