ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 922/3198/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 (головуючий суддя - Склярук О.І., судді: Гетьман Р.А., Хачатрян В.С.)

у справі №922/3198/24

за позовом Приватного підприємства "Будівельна компанія "Мега-С"

до Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради

про стягнення 3 212 105,95 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи

1. Приватне підприємство "Будівельна компанія "Мега-С" (далі також - ПрАТ "БК "Мега-С") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради (далі також - Департамент ЖКГ) про стягнення заборгованості за договором від 30.12.2021 №673 у сумі 3 212 105,95 грн (2 698 131,60 грн - основна заборгованість, 256 025,70 грн - проценти річних, 257 948,65 грн - інфляційні втрати).

2. Господарський суд Харківської області рішенням від 25.11.2024 у справі №922/3198/24 позов задовольнив повністю. Стягнув з Департаменту ЖКГ на користь ПрАТ "БК "Мега-С" заборгованість у сумі 3 212 105,95 грн, з яких: 2 698 131,60 грн - основний борг, 256 025,70 грн - проценти річних, 257 948,65 грн - інфляційні втрати) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 38 545, 27 грн.

3. Не погодившись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Департамент ЖКГ звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.

4. Вказане обґрунтоване тим, що:

(1) наразі на всій території України введено воєнний стан, який діє дотепер;

(2) у зв`язку з початком збройної агресії, 07.11.2022 пошкоджено та суттєво знищено матеріальну технічну базу та адміністративну будівлю №7, майдан Конституції в м. Харкові, де знаходився департамент, що на сьогодні значно ускладнює його роботу та комунікацію;

(3) відповідачу було заблоковано доступ до підсистеми "Електронний суд" в результаті збою доступу до інтернету, з огляду на що про існування оскаржуваного рішення суду він дізнався 27.01.2025.

5. Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 09.04.2025 у справі №922/3198/24 визнав неповажними причини, вказані апелянтом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2024 у цій справі. Апеляційну скаргу скаржника на рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2024 у справі №922/3198/24 залишив без руху. Зобов`язав скаржника усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: надати (надіслати) до Східного апеляційного господарського суду інші підстави поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначивши, що при неусуненні недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною.

6. На виконання вимог вказаної ухвали відповідач (апелянт) подав нове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2024 у справі №922/3198/24, мотивоване тим, що:

(1) наразі на всій території України введено воєнний стан, який діє дотепер;

(2) у зв`язку з початком збройної агресії, 07.11.2022 пошкоджено та суттєво знищено матеріальну технічну базу та адміністративну будівлю №7, майдан Конституції в м. Харкові, де знаходився департамент, що підтверджується відповідними актами та на сьогодні значно ускладнює його роботу та комунікацію;

(3) відповідачу було заблоковано доступ до підсистеми "Електронний суд" в результаті збою доступу до Інтернету, у зв`язку з чим про існування рішення суду він дізнався 27.01.2025;

(4) комп`ютер відповідальної особи знаходився у ремонті з грудня 2024 року по січень 2025 року, що підтверджується відповідними актами.

(5) ці обставини значно ускладнили своєчасне оскарження рішення суду та призвели до пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги.

7. Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 28.04.2025 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2024 у справі №922/3198/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

8. Департамент ЖКГ звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у справі №922/3198/24, а справу передати до Східного апеляційного господарського суду для відкриття апеляційного провадження.

9. Підставою касаційного оскарження скаржник визначає порушення апеляційним судом норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали.

10. Доводи скаржника зводяться до того, що:

(1) оцінюючи доводи скаржника щодо неможливості своєчасно вчинити процесуальну дію та наявності незалежних і об`єктивних на це причин, суд апеляційної інстанції фактично виходив з того, що кожний окремий довід скаржника є необґрунтованим, проте не оцінив поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження в їх сукупності через призму частини третьої статті 256 ГПК, не навів обґрунтованих підстав неможливості поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження;

(2) апеляційний суд не врахував, що:

- предметом спору в цій справі є стягнення матеріальних збитків, тобто, що правовідносини між сторонами не є безспірними;

- відповідач не брав участі у розгляді справи в суді першої інстанції, рішення у справі ухвалено за відсутності відзиву на позов та доказів зі сторони відповідача;

- робота та функціонування Департаменту ЖКГ суттєво ускладнені знищенням та суттєвим пошкодженням матеріально технічної бази та адміністративної будівлі, в якій знаходився департамент;

- тільки після відновлення роботи підсистеми "Електронний суд" відповідач мав можливість ознайомитись з рішенням суду та підготувати належні для апеляційної скарги документи, що також потребувало значного часу з огляду на те, що документи, які раніше знаходились за адресою майдан Конституції, будинок №7, після пошкодження будівлі знаходяться за різними адресами, куди були направлені для подальшої роботи фахівці відповідача.

11. ПрАТ "БК "Мега-С" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін.

12. За твердженнями позивача:

(1) можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження є обмеженою, вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку в зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, адже в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків;

(2) відповідач, який має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд", перевірку доставки ухвал суду першої інстанції про відкриття провадження та призначення розгляду справи по суті до якого здійснив апеляційний суд, мав бути обізнаний про розгляд цієї справи судом першої інстанції та проявити розумну обачність з метою вчасного ознайомлення з процесуальними документами суду, зокрема оскаржуваним рішенням, та його апеляційного оскарження;

(3) Департамент ЖКГ як юридична особа та орган місцевого самоврядування мав можливість використовувати різні технічні засоби, не був позбавлений можливості своєчасно сформувати в установленому порядку електронну довіреність та забезпечити доступ до цієї справи будь-якому іншому представнику, зокрема тому, який з використанням власного КЕП подав касаційну скаргу через підсистему "Електронний суд";

(4) позиція відповідача про відсутність в період з початку грудня 2024 року по 29.01.2025 доступу до підсистеми "Електронний суд" спростовується відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, з яких вбачається отримання ним в цей період процесуальних документів від суду та вчинення процесуальних дій в інших справах;

(5) в оскаржуваній ухвалі апеляційний суд правильно наголосив на відсутності будь-якого належного обґрунтування подання відповідачем апеляційної скарги лише 03.04.2025, тобто із значним пропуском процесуального строку на оскарження вже після ознайомлення із судовим рішенням та відновлення, як він вказує, 29.01.2025 доступу до підсистеми "Електронний суд";

(6) відповідач безпідставно зазначає про потребу значної кількості часу для складання апеляційної скарги у зв`язку з переміщенням за різними адресами первинних документів, адже всі первинні документи щодо укладення та виконання укладеного між сторонами у цій справі договору оприлюднені в мережі Інтернет, так як цей договір було укладено в межах публічної електронної закупівлі. До того ж, копії всіх первинних документів разом з висновком експерта позивач долучив до позовної заяви та направляв у встановленому порядку відповідачу.

Позиція Верховного Суду

13. Предметом касаційного перегляду в цій справі є ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК, мотивована тим, що зазначені заявником як в апеляційній скарзі, так й у клопотанні про поновлення строку, наданому на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, обставини не можна вважати об`єктивно непереборними та пов`язаними з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій щодо апеляційного оскарження судового рішення першої інстанції.

14. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

15. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абзац 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 №4-рн/2019)

16. Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абзац 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 №5-р/2020).

17. Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

18. Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судових рішень ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК, який регламентує порядок здійснення господарського судочинства.

19. Згідно з частиною першою статті 254 ГПК учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

20. За приписами частини першої статті 256 ГПК (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції та складання його повного тексту) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

21. Відповідно до частини другої статті 256 ГПК учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина друга статті 256 ГПК).

22. Як встановив апеляційний суд, повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції складено та підписано 05.12.2024, коли й доставлено копію цього рішення в Електронний кабінет відповідача в підсистемі "Електронний суд", а отже останнім днем строку для подання апеляційної скарги на це судове рішення відповідно до вимог частини першої статті 256 ГПК є 25.12.2024.

23. Проте, з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції Департамент ЖКГ (апелянт) через підсистему "Електронний суд" звернувся до апеляційного суду лише 03.04.2025, тобто з пропуском процесуального строку, встановленого для її подання.

24. Питання поновлення процесуальних строків врегульовано нормами статті 119 ГПК, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

25. З правового аналізу цієї норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню. Відтак, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

26. При цьому Суд зважає, що норми ГПК не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

27. У своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) сформулював правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи "Bellet v. France", "Ilhan v. Turkey", "Пономарьов проти України", "Щокін проти України" та інші).

28. Доступність права на оскарження у зв`язку з пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду ЄСПЛ. Так, у своєму рішенні у справі "Скорик проти України" ЄСПЛ зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право в апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, відповідно до національного правопорядку, а також роль апеляційного суду в них. У справі "Zubac v. Croatia" ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи стосовно доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 Конвенції, наприклад, у тій частині, у якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.

29. Отже, ЄСПЛ роз`яснив, що положення статті 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.

30. З аналізу практики ЄСПЛ убачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: (1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); (2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справа "Устименко проти України"); (3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справа "Brumarescu v. Romania").

31. У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.".

32. Звідси, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення з апеляційною скаргою та підтверджені належними доказами.

33. У розумінні статті 86 ГПК питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

34. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

35. Відповідно до частини третьої статті 256 ГПК строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

36. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі №921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі №926/1037-б/15, від 16.04.2021 у справі №904/3258/14).

37. Визнаючи неповажними причини пропуску відповідачем (апелянтом) строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у межах наведених ним обставин як в апеляційній скарзі (пункт 4 цієї постанови), так й у клопотанні про поновлення вказаного строку, наданому на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (пункт 6 цієї постанови), апеляційний суд вважав, що апелянт не довів об`єктивних та непереборних обставин, що перешкодили б йому подати апеляційну скаргу в установлений законом строк.

38. Виснуючи про наведене, суд апеляційної інстанції виходив з того, що:

(1) відповідач, який зареєстрований у підсистемі "Електронний суд", вчасно отримав процесуальні документи, направлені йому судом першої інстанції, зокрема повний текст оскаржуваного рішення та ухвалу про відкриття провадження у цій справі;

(2) відповідачу не було заблоковано доступ до підсистеми "Електронний суд" (ЄСІТС);

(3) відповідач мав можливість ознайомитись з повним текстом оскаржуваного судового рішення з ЄДРСР.

39. У контексті доводів відповідача (апелянта) стосовно того, що він відновив доступ до підсистеми "Електронний суд" (ЄСІТС) лише наприкінці січня 2025 року при отриманні з ремонту робочого комп`ютера відповідальної особи, апеляційний суд врахував, що відповідач подав апеляційну скаргу лише 03.04.2025, тобто зі значним пропуском процесуального строку на оскарження вже після ознайомлення із судовим рішенням.

40. Посилання відповідача (апелянта) на пошкодження матеріальної технічної бази та адміністративної будівлі №7, майдан Конституції в м. Харкові, де знаходився Департамент ЖКГ, що підтверджується відповідними актами, та на сьогодні значно ускладнює його роботу та комунікацію, суд апеляційної інстанції також не прийняв, так як скаржник суттєво пропустив процесуальний строк на апеляційне оскарження, а наведені ним обставини мали місце 07.11.2022.

41. При цьому апеляційний суд врахував, що апелянт не зазначив, що саме ускладнило подання апеляційної скарги на оскаржуване ним судове рішення після того, як стало відомо про його існування.

42. Скаржник за текстом касаційної скарги вказані мотиви апеляційного суду жодним чином не спростовує, а лише посилається на те, що суд апеляційної інстанції, визнавши кожен окремий довід Департаменту ЖКГ необґрунтованим, не оцінив поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у їх сукупності через призму частини третьої статті 256 ГПК.

43. Суд відхиляє такі доводи скаржника, так як по суті вони зводяться до незгоди з наведеними апеляційним судом мотивами в аспекті відхилення зазначених відповідачем обставин пропуску строку на апеляційне оскарження та жодним чином не доводять, що апеляційний суд не оцінив поважність таких причин пропуску строку в їх сукупності через призму частини третьої статті 256 ГПК, зокрема з огляду на те, що апеляційний суд виходив з того, що наведені відповідачем обставини (очевидно, що всі в сукупності, а не окремі з них) не можна вважати об`єктивно непереборними та пов`язаними з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дій щодо оскарження судового рішення.

44. Посилання скаржника на те, що апеляційний суд не врахував, що: (1) предметом спору в цій справі є стягнення матеріальних збитків, тобто, що правовідносини між сторонами не є безспірними; (2) відповідач не брав участі в розгляді справи в суді першої інстанції, рішення у справі ухвалено за відсутності відзиву на позов та доказів зі сторони відповідача; (3) робота та функціонування Департаменту ЖКГ суттєво ускладнені знищенням та суттєвим пошкодженням матеріально-технічної бази та адміністративної будівлі, в якій знаходився департамент; (4) тільки після відновлення роботи підсистеми "Електронний суд" відповідач мав можливість ознайомитись з рішенням суду першої інстанції та підготувати належні для апеляційної скарги документи, що також потребувало значного часу з огляду на те, що документи, які раніше знаходились за адресою майдан Конституції, будинок №7, м. Харків, після пошкодження будівлі знаходяться за різними адресами, куди були направлені для подальшої роботи фахівці відповідача, Суд також відхиляє з огляду на таке.

45. Як вбачається з матеріалів справи та з тексту рішення суду першої інстанції, предметом спору в цій справі є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором та нарахованих на неї процентів річних та інфляційних втрат, а не збитків, як безпідставно вказує скаржник, який, серед іншого, не доводить, яким чином предмет спору (навіть про стягнення збитків) може бути поважною причиною пропуску (суттєвого пропуску) відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

46. Вирішуючи питання щодо поважності наведених відповідачем причин пропуску такого строку, апеляційний суд очевидно врахував, що відповідач не брав участі в розгляді справи в суді першої інстанції та що рішення у справі ухвалено за відсутності відзиву на позов та доказів зі сторони відповідача, про що безпосередньо свідчить текст оскаржуваної ухвали апеляційного суду, який зазначив, що з тексту рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2024 у цій справі №922/3198/24 вбачається, зокрема, отримання відповідачем, окрім повного тексту оскаржуваного рішення, й попередніх процесуальних документів, процитувавши його частину:

"__З довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яку отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження " від 16.09.2024 по справі №922/3198/24 (суддя Рильова В.В.) було надіслано Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради в його Електронний кабінет. Документ доставлено до Електронного кабінету: 16.09.24 о 20:36.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, датою вручення позивачу ухвали суду від 16.09.2024 у справі №922/3198/24 про відкриття провадження у справі є 17.09.2024, оскільки документ було надіслано 16.09.2024 після 17:00, а останнім днем п`ятнадцятиденного строку на подання відзиву на позовну заяву, є 02.10.2024 (включно).

Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений статтею 251 ГПК України п`ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подало.__".

47. Як зазначалось у пунктах 44, 45 цієї постанови, апеляційний суд також врахував наведені відповідачем обставини в частині того, що ознайомитись з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції та підготувати належні для апеляційної скарги документи він мав можливість лише після відновлення роботи підсистеми "Електронний суд", мотиви відхилення яких скаржник за текстом касаційної скарги не спростовує, зокрема не доводить (1) факт блокування відповідачу доступу до підсистеми "Електронний суд" в результаті збою доступу до інтернету як під час розгляду цієї справи судом першої інстанції, так й після ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції; (2) неможливість визначити іншу відповідальну особу для роботи з підсистемою "Електронний суд" або забезпечити вже визначеній особі доступ до іншої комп`ютерної техніки, відповідно, можливість виконання нею своїх повноважень в частині роботи з підсистемою "Електронний суд", що могло б підтвердити доводи відповідача в частині того, що він не знав про розгляд цієї справи та не отримував направлені йому судом першої інстанції процесуальні документи, в тому числі оскаржуване рішення суду першої інстанції.

48. Посилання скаржника на те, що робота та функціонування Департаменту ЖКГ суттєво ускладнені знищенням та суттєвим пошкодженням матеріально технічної бази та адміністративної будівлі, в якій знаходився департамент, як зазначалось у пункті 46 цієї постанови, апеляційний суд не прийняв, тобто відхилив, що, в свою чергу, не може свідчить про їх неврахування судом, як помилково вказує скаржник.

49. У контексті наведеного, зокрема, зазначених у пункті 46 цієї постанови мотивів, з яких виходив апеляційний суд, відхиляючи вказані доводи відповідача, Суд зважає, що скаржник за текстом касаційної скарги (1) не доводить, яким чином наведені ним обставини, що мали місце 07.11.2022, перешкоджали йому в межах встановленого законом строку або в найкоротший строк після ознайомлення з текстом оскаржуваного рішення суду першої інстанції, що, як зазначає скаржник, відбулось 27.01.2025, вчинити відповідні процесуальні дії щодо його апеляційного оскарження; (2) не обґрунтовує, чому підготовка апеляційної скарги на 7 аркушів (разом з додатками на 31 аркуш), у тому числі, як вказує скаржник, належних документів, які знаходились за різними адресами, потребувала такого значного часу (з 27.01.2025 по 03.04.2025), зокрема в аспекті того, що ознайомившись 03.02.2025 з матеріалами справи на підставі поданого 28.01.2025 клопотання, про що у справі наявна відповідна відмітка, відповідач очевидно знав про долучення позивачем до позовної заяви переважної більшості документів, які відповідач надав до апеляційної скарги, а також у контексті того, що частина таких документів датована після 07.11.2022, тобто після пошкодження адміністративної будівлі, де знаходився відповідач, що виключає обставини перебування таких документів у пошкодженій будівлі та, відповідно, не спростовує можливе перебування таких документів після їх підписання у будівлі, де на момент подання апеляційної скарги безпосередньо знаходився відповідач.

50. Суд зважає, що наведені скаржником обставини відносяться до організаційних питань внутрішньої діяльності відповідача (зокрема в частині визначення уповноваженої особи для роботи в підсистемі "Електронний суд", надання їй доступу до працюючої комп`ютерної техніки, відповідно, забезпечення їй можливості виконувати покладені на неї повноваження з використанням цієї підсистеми, а також щодо організації та зберігання документів), мають суб`єктивний характер, залежать від його волевиявлення та жодним чином не свідчать про існування об`єктивно непереборних та пов`язаних з істотними перешкодами чи труднощами обставин для своєчасного вчинення процесуальних дій щодо оскарження судового рішення, як про це цілком правильно зазначив апеляційний суд.

51. Також Суд враховує, що в межах наведених відповідачем причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд цілком обґрунтовано врахував, що посилання на такі загальновідомі обставини як запровадження воєнного стану, не можна прийняти до уваги, оскільки введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22).

52. За наведених обставин Суд погоджується з висновками апеляційного суду, який, діючи згідно з вимогами ГПК та у межах передбачених процесуальним законом дискреційних повноважень, виснував про наявність правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК, з огляду на те, що наведені заявником обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції визнав неповажними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

54. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

55. Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

56. Перевіривши ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у справі №922/3198/24 про відмову у відкритті апеляційного провадження та встановивши, що відповідні доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного судового рішення чи зміни його мотивувальної частини не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Розподіл судових витрат

57. За загальним правилом статті 129 ГПК, у зв`язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги, судовий збір за її подання покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у справі №922/3198/24 залишили без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

В.І. Студенець