Справа № 367/5925/25

                                       Провадження №3/367/2130/2025

ПОСТАНОВА

Іменем України

       01 липня 2025 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Одарюк М.П., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області,  про притягнення до адміністративної відповідальності:

      ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 183, ст. 130, ч. 1,2 ст. 173-2 КУпАП

       за частиною 3 статті 173-2 КУпАП,

у с т а н о в и в:

       Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №853570  від 19 травня 2025 року громадянин ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив домашнє насильство, за що його вже було піддано адміністративному стягненню,  чим скоїв правопорушення, передбачене частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: 19 травня 2025 року о 10 год. 10 хв. в АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно цивільної дружини громадянки ОСОБА_2 , а саме: психологічного характеру, ображав нецензурною лайкою, штовхався та виганяв з будинку.

        ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений шляхом надіслання смс повідомлення у за стосунок Viber на номер телефону, будь-яких заяв та клопотань про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 до суду не надавав.

       У рішенні ЄСПЛ по справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року судом було визначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N50966/99, від 14 жовтня 2003 року). (п.41 Рішення).

       Зважаючи на те, що судом здійснені заходи з повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи були належними, а він мав бути заінтересований для вжиття заходів для явки до суду, то суддя вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю за наявними у справі документами.

       Перевіривши матеріали справи, суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

       Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

       Згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

       Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

       Відповідно до статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

       Саме протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, є одним із основних джерел доказів, має складатися за встановленою формою і містити усі дані, необхідні для вирішення справи.

       За приписами частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

       Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого тягне за собою юридичну відповідальність.

       Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.

       У той же час, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» за № 2229-VIII.

       Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

       Психологічне насильство в сім`ї - насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю.

       Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

       Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

       Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

       Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

       Оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження настання шкоди, тому дії ОСОБА_1 не можна розцінювати як насильство.

      В поясненнях особи, яка визначена поліцейським потерпілою, зазначається про сварку між нею та її цивільним чоловіком ОСОБА_1 у присутності дитини, про те, що чоловік ображав її нецензурною лайкою, штовхався, виганяв з квартири та плюнув їй у лице, при цьому немає жодних посилань на те, яка ж шкода психологічному здоров`ю потерпілій було заподіяно.

       Суд звертає увагу, що чинним КУпАП не передбачено право суду вийти за межі формулювання дій, які становлять чи не становлять склад правопорушення, вказувати на дії або інші обставини справи, за якими протокол не складено. Зазначене призведе до порушення прав особи, що притягається до відповідальності, оскільки суд з органу, що має прийняти рішення у справі, фактично стане суб`єктом складення протоколу.

       Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

       Зважаючи на вказане, суддя дійшов висновку, що наданими матеріалами не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, а тому провадження по адміністративній справі підлягає закриттю.

       Враховуючи викладене та керуючись частиною 3 статті 173-2, статтями 247, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

       Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 853570 від 19 травня 2025 року), закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

       Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя                                                                                        М.П. Одарюк