Справа № 458/57/25

1-кс/458/198/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2025                                                                         м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

слідчий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження –

сторона обвинувачення:

прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3

сторона яка подала клопотання – заступник начальника – начальник слідчого відділення відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_4

сторона захисту:

підозрювана особа ОСОБА_5 ,

захисник – адвокат ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка Львівської області клопотання заступника начальника – начальника слідчого відділення відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.01.2025 року №12025141340000005 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.27, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до підозрюваної особи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Либохора Турківського району Львівської області, громадянин України, з професійно-технічною освітою, пенсіонер, одружений, не є особою з інвалідністю, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

Стислий опис провадження і суть питання, що вирішується ухвалою.

Згідно вимог ст.ст.127,129 Конституції України правосуддя здійснюють професійні судді і судочинство провадиться суддею одноособово.

Згідно ч.1 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово. Суддя для розгляду конкретного кримінального провадження визначається у порядку, передбаченому ст.35 КПК України.

У відповідності до вимог ч.3 ст.35 КПК України визначено суддю для розгляду питання, яке вирішуються судом.

Згідно з протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 26.06.2025 року відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду клопотання було зареєстровано, після чого передано на розгляд судді ОСОБА_1 .

Клопотання розглядається за ініціативою клопотання заступника начальника – начальника слідчого відділення відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.01.2025 року №12025141340000005 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.27, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до підозрюваної особи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Либохора Турківського району Львівської області, громадянин України, з професійно-технічною освітою, пенсіонер, одружений, не є особою з інвалідністю, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 .

Позиції сторін кримінального провадження.

При розгляді клопотання суд вжив заходи до повідомлення сторін кримінального провадження, а також осіб, які зазначені в ухвалі в дозволений і в передбачений законом порядок шляхом скерування судового виклику.

В судовому засіданні сторона обвинувачення, сторона яка подала клопотання – заступник начальника – начальник слідчого відділення відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_4 подання підтримав з підстав, які наведені у клопотанні, просив задовольнити, пояснив, що саме такий вид запобіжного заходу зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.

В судовому засіданні сторона обвинувачення, прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , подання підтримав, просив задовольнити.

В судовому засіданні сторона захисту - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти доводів клопотання та просив застосувати цілодобовий домашній арешт.

В судовому засіданні сторона захисту, підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти доводів, наведених у копотанні, зазначив, що такого не було, що пише в клопотанні, люди, які були у складі групи, йому не відомі, син попросив заховати кульок, бо його треба буде віддати, а також те, що не знав, що саме в кульку знаходиться, проте повідомив, що виконував усі прохання сина в частині використання транспортного засобу пов`язані з довозкою молодих осіб на марш-кидок, заховування кулька і його очистки від бруду та передачі кулька «Нащадкам Довбуша» в той час, коли син знаходився неподалік, повідомив, що один з його синів знахоидться в Словакії, має закордонний паспорт, зазначив, що в цій ситуації зазнав впливу свого нащадка, просив застосувати цілодобовий домашній арешт.

Дослідивши матеріали клопотання у їх сукупності та взаємозв`язку, перевіривши матеріали клопотання, вислухавши думку учасників процесу стосовно клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання про виходячи з наступних підстав.

В ході досудового розслідування 26.06.2025 о 11.15 год. ОСОБА_5 слідчим за погодженням із процесуальним прокурором повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч. 4 ст. 187, ч.5 ст.27 ч. 3 ст. 289 КК України.

Згідно ч.1-2 статті 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання з метою визначення існування законних підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя повинен: 1) з`ясувати суть кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та обґрунтованість повідомленої підозри; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; 4) обґрунтованість розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Обґрунтовуючи подане клопотання, сторона кримінального провадження вказує, що у провадженні СВ ВнП № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141340000005 від 11 січня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.27 ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем, перебуваючи в громадській організації «Нащадки Довбуша», в яку вступив у 2024 році, не пізніше листопада 2024 року (точний час органом досудового розслідування не встановлено), перебуваючи в складі громадської організації «Нащадки Довбуша» з метою віднайдення грошових коштів для функціонування організації, вирішив створити організовану (злочинну) групу, з членів вищевказаної організації, протиправна діяльність якої полягала у заволодінні майно громадян.

Так, ОСОБА_7 , розуміючи, що вчинення корисливих майнових злочинів, поєднаних з проникненням у інші приміщення в складі стійкої організованої групи є більш ефективним способом незаконної діяльності, усвідомив що йому потрібне стійке об`єднання декількох осіб, яких необхідно зорганізувати для спільної діяльності, керувати їх діями згідно заздалегідь розробленого єдиного плану з чітким розподілом функцій учасників групи, оскільки специфіка вчинення такого роду злочинів полягала у ретельній їх підготовці.

Зокрема, для реалізації злочинного плану необхідне:

1)        планування часу і способу вчинення злочинних дій пов`язаних з викраденням майна громадян в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану на території проживання;

2)        підшукування знарядь та засобів вчинення злочинних дій;

3)        усунення перешкод у вчиненні кримінальних правопорушень, які полягали в забезпеченні добирання до місця вчинення злочинів із вжиттям заходів конспірації;

4)        реалізації викраденого майна та розподіл викрадених грошових коштів між усіма учасниками організованої групи та частину грошових коштів на забезпечення діяльності громадської організації «Нащадки Довбуша».

Маючи авторитет серед осіб, які схильні до вчинення злочинів проти власності, а також лідерські якості, діючи з корисливих мотивів, з метою безперебійного незаконного особистого збагачення, ОСОБА_7 , вирішив утворити та очолити злочинне об`єднання - організовану групу для систематичного скоєння майнових злочинів.

Так, у період не пізніше листопада 2024 року, точний час встановити не представилося можливим, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 залучив до складу стійкого злочинного об`єднання раніше знайомих їм ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 і тим самим створили організовану групу.

Всі учасники організованої групи мали єдиний намір на особисте збагачення, шляхом вчинення злочинів, пов`язаних з таємним викраденням грошових коштів та інших цінностей з нежитлових об`єктів приватної власності, та частину викрадених грошових коштів скеровувати на забезпечення діяльності громадської організації «Нащадки Довбуша», ретельно готувались до вчинення злочинів, здійснювали пошук зручних для скоєння розбійних нападів місць, свідомо обирали зручний період часу їх скоєння, створювали умови для непомітності їх неправомірних дій сторонніми особами та підбирали засоби та знаряддя, за допомогою яких проникали в них, викрадали звідти грошові кошти та інші матеріальні цінності, що перебували у власності фізичних осіб (потерпілих), а викрадені грошові кошти та здобуте злочинним шляхом майно, розподіляли між собою та витрачали на власні потреби.

ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , діючи у складі організованої групи, перебували між собою в міцних внутрішніх зв`язках, дотримувалися правил поведінки кожного з учасників, діяли згідно розробленого та відомого усім учасникам групи єдиного плану. На виконання своєї злочинної мети, учасники групи виконували відведені їм функції та вказівки ОСОБА_7 , як керівника організованої групи.

З метою недопущення викриття протиправної діяльності для підтримання постійного зв`язку і координації спільних дій, телефонні розмови велися між учасниками організованої групи в короткій і прихованій формі, а також через інтернет месенджер «WhatsApp» та з одноразових стартових номерів стартових пакетів.

Окрім цього, учасники організованої групи усвідомлювали та розуміли, що для ефективного вибору місця скоєння злочинів, їх періоду та часу, місця розташування об`єкту, а також інформації про наявність місць зберігання грошових коштів (сховків, сейфів), а також їх суми, необхідні учасники, які б були проінформовані про дані обставини та надавали їм такі відомості, а тому, в окремих випадках залучали невстановлених, на даний час досудовим розслідуванням, осіб, з метою полегшення скоєння злочинів.

Для досягнення злочинної мети, члени групи діяли спільно та узгоджено, у відповідності до розподілених злочинних ролей, згідно з покладеними на кожного функціями, усвідомлювали, що вчиняють злочини спільно, розуміли, що обумовлена злочинна мета може бути досягнута лише в результаті спільної та злагодженої діяльності всіх членів групи.

Відтак, відповідно до розподілених ролей:

Діючи як організатор та виконавець ОСОБА_7 , умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання незаконного прибутку, відвівши собі роль керівника, являючись військовослужбовцем, безпосередньо здійснював організаційно-розпорядчі функції, тобто розробив єдиний злочинний план, який довів до відома всім учасникам групи, спрямований на досягнення єдиного злочинного наміру; здійснював загальне керівництво діями членів організованої групи, узгоджував функції між її учасниками, ролі та обов`язки кожного, направляв їх діяльність на досягнення єдиного злочинного результату; маючи єдиний злочинний умисел з іншими членами організованої групи визначав час і спосіб вчинення злочинних дій, планував дії кожного із учасників організованої групи, надавав вказівки щодо викрадення майна, розподіляв грошові кошти між учасниками організованої групи.

ОСОБА_8 , діючи як співорганізатор та виконавець, здійснював наступне: отримував від керівника організованої групи ОСОБА_7 , інформацію про час і місце вчинення злочинів; передавав вказівки організатора та надавав вказівки, поради виконавцям вчинення злочину, а саме військовослужбовцям ОСОБА_12 і ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , щодо вчинення ними дій під час вчинення кримінальних правопорушень, та їхніх дій після вчинення злочинів, хто яку роль з числа виконавців, виконуватиме безпосередньо під час вчинення злочину.

ОСОБА_9 , діючи як виконавець здійснював наступне: отримував від ОСОБА_7 і ОСОБА_8 інформацію про час і місце вчинення злочину; виконував їхніх вказівки щодо огляду житла потерпілих та подавлення волі потерпілих, утримування потерпілих з метою щоб останні не мали можливості викликати допомогу; вчинення дій відносно потерпілих з метою отримання інформації про місце знаходження грошових коштів, нагляд за потерпілими до завершення всіх дій, необхідних для вчинення кримінального правопорушення.

ОСОБА_11 , діючи як виконавець здійснював наступне: отримував від ОСОБА_7 і ОСОБА_8 інформацію про час і місце вчинення злочину; виконував їхніх вказівки щодо огляду житла потерпілих та подавлення волі потерпілих, утримування потерпілих з метою щоб останні не мали можливості викликати допомогу поки інші виконавці здійснювали відшукування грошових коштів та цінних речей.

ОСОБА_10 , діючи як виконавець здійснював наступне: отримував від ОСОБА_7 і ОСОБА_8 інформацію про час і місце вчинення злочину; з виконував їхніх вказівки щодо огляду житла потерпілих та подавлення волі потерпілих, зв`язував руки та ноги потерпілого клейкою стрічкою, здійснював обшукування житлового будинку щодо виявлення в ньому цінних речей, якими в подальшому заволодів.

ОСОБА_5 , діючи як пособник здійснював наступне: будучи рідним батьком ОСОБА_7 володів інформацією про час і місце вчинення злочину; надав житловий будинок, в якому проживав, для збору всіх учасників; забезпечив, шляхом керування транспортних засобів доставку всіх учасників до місця, звідки останні мали вирушати до житлового будинку потерпілих; очікував поки всі учасники передягнуться в інший одяг, який забрав разом з транспортним засобом до житлового будинку; очікував всіх учасників у житловому будинку після вчинення кримінального правопорушення; переховув та знищив речові докази (одяг, в якому було вчинено злочин) всіх учасників злочинної групи.

Кожен з її учасників усвідомлював, що їхні дії є невід`ємною складовою частиною всього обсягу дій організованої групи при скоєнні злочинів.

Злочини, які вчинялися та які мали намір вчинити організована група, були охоплені єдиним умислом всіх його співучасників, тобто учасники організованої групи усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачали їх суспільно небезпечні наслідки та бажали їх настання, переслідуючи мотиви отримання прибутку.

Визначившись з напрямом протиправної діяльності та відвівши собі функції організатора і керівника групи ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що йому необхідна особа, яка на території Самбірського району Львівської області безпосередньо керуватиме процесом викрадення та заволодіння майна громадян в умовах воєнного стану, для чого він обрав ОСОБА_8 , як співорганізатора, особисто підібрав інших її учасників з числа знайомих та членів громадської організації «Нащадки Довбуша», забезпечуючи при цьому стійкість організованої групи, керованість і тривалість намічених нею злочинних дій, використовуючи для відбору кандидатів їх особисті якості – схильність до вчинення злочинів, умови життя, зв`язки, здатність до підпорядкування, тощо.

Стійкість вказаної організованої групи полягала в існуванні між учасниками групи стабільних відносин, у зв`язку з підготовкою та вчиненням злочинів, постійного мобільного зв`язку між організатором та іншими учасниками групи, керованості і тривалості намічених ними злочинних дій, схильності учасників групи до вчинення злочинів, пов`язаних з вчиненням злочинних дій на території проживання, в умовах воєнного стану, а також те що обрані ним члени організованої групи проживають на даній території знайомі з особливостями регіону та методами діяльності правоохоронних органів.

За час існування організованої групи між її керівником ОСОБА_7 , співорганізатором ОСОБА_8 , та виконавцями ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_5 , існував високий рівень узгодженості дій, взаємодовіра, дотримання правил конспірації, єдиних правила поведінки, а також спеціальні домовленості щодо ведення законспірованих розмов між собою.

Всі учасники організованої ОСОБА_7 , злочинної групи, у період з листопада 2024 до січня 2025 були об`єднані єдиним планом з розподілом функцій та ролей, також були обізнані про дії кожного з них та схвалювали їх, мали єдиний намір, розуміли, що дана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки з урахуванням дії на території України правового режиму «Воєнний стан».

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , 11.01.2025, приблизно о 18 год. 00 хв., керуючись корисливим мотивом, діючи у складі організованої групи осіб спільно із ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 будучи достовірно обізнаними, про введення на всій території України, згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (із відповідними змінами та доповненнями) воєнного стану, термін дії якого неодноразово продовжувався, привізши на автомобілі «Peugeot 307 SW» 2002 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1 усіх учасників організованої групи неподалік житлового будинку АДРЕСА_3 , які в подальшому незаконно проникли на територію подвір`я даного житлового будинку та вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу на даний житловий будинок, а ОСОБА_5 на вищевказаному автомобілі направився за місцем свого проживання та очікував повернення усіх членів організованої групи, оскільки місцем збору після вчинення кримінальних правопорушень, визначено його будинок за адресою: АДРЕСА_2 за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7 , діючи умисно у складі організованої групи спільно із ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , 11.01.2025, приблизно о 18 год. 03 хв. зайшли до житлового будинку АДРЕСА_3 та постукали у вхідні двері. Після чого, коли потерпілий ОСОБА_13 , відчинив вхідні двері житлового будинку, ОСОБА_7 діючи умисно у складі організованої групи осіб спільно із ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 реалізовуючи спільний злочинний умисел на напад з метою заволодіння чужим майном проникли у приміщення житлового будинку ОСОБА_13 при цьому, нанісши йому декілька ударів кулаками по обличчі та ногами по тулубу, а саме ОСОБА_9 , дії якого були відомі та узгоджені з іншими учасниками організованої групи, спричинивши потерпілому згідно висновку експерта легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в підочній ділянці справа, крововилив в ділянку підборіддя, крововилив в тазовій ділянці справа, після чого поваливши останнього на землю де ОСОБА_10 , обв`язав руки та ноги клейкою стрічкою, та ОСОБА_9 , знаходячись в сидячому положенні на потерпілому, погрожуючи йому за допомогою ножа, прикладаючи лезо до шиї потерпілого ОСОБА_13 , в цей час ОСОБА_7 , шляхом прикладання до голови пневматично газо-балонного пістолета «MAKAROV» кал.4.5мм № НОМЕР_2 , тобто застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я, відкрито заволодів ОСОБА_10 , одним мобільним телефоном торгової марки «Apple» серії «iPhone 11» вартістю 6267,00 грн, з силіконовим чохлом прозорого кольору вартістю 60,00 грн, одним мобільним телефоном торгової марки «Samsung» серії «Galaxy» A04» моделі «SM-A045D», вартістю 3237,00 грн, з прозорим чохлом полімерного типу вартістю 48,00 грн, одним планшетом марки «Samsung» лінійки «Galaxy Tab S6 Lite 2024» моделі «SM-P625NZIAEUC» вартістю 9522.00 грн, золотою сережкою 585 проби вартістю 7050 грн, уживаним перстнем виготовленого зі сплаву на основі золота 585 проби масою 2,73г вартістю 10091,75 грн, а ОСОБА_14 одним флеш носієм об`ємом 16 Гб вартістю 225 грн та одним гаманцем вартістю 280 грн, в якому знаходились грошові кошти у сумі 10 000 грн.

Продовжуючи спільний злочинний умисел організованої групи, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 , з відома та за погодженням інших учасників організованої групи, заволоділи ключами від автомобіля марки «Lexus NX 300H» ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 , 2016 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_4 чорного кольору та ключами від приміщення фірми ППБТФ «Чертур», яка належить потерпілій ОСОБА_15 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та покинули приміщення житлового будинку, при цьому ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишились на місці вчинення злочину, з метою забезпечення факту не повідомлення потерпілим про вчинений злочин працівникам поліції.

Далі, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 , на вище вказаному автомобілі поїхали до приміщення офісу ППБТФ «Чертур», де за допомогою ключів, якими попередньо заволоділи, відчинили вхідні двері та проникли у середину, де із сейфу, двері якого відчинили ключами, заволоділи грошовими коштами у розмірі 935 тисяч грн, та покинули місце вчинення злочину спричинивши потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду в особливо великих розмірах на загальну суму 961 354 грн, та потерпілій ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 21 286 грн 75 коп.

Вказує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється пособництві нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбої), вчиненому в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у житло, спрямованому на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчиненого в складі організованої групи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 187 КК України.

Крім цього, ОСОБА_7 діючи умисно у складі організованої групи спільно із ОСОБА_8 , з відома та за погодженням інших учасників організованої групи, у ході розбійного нападу на житловий будинок ОСОБА_13 , в АДРЕСА_3 , із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого, заволоділи ключами від автомобіля марки «Lexus NX 300H» ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 , 216 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_4 чорного кольору вартістю 1110767,40 грн, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 16.07.2021 належить ОСОБА_16 та перебуває у користуванні ОСОБА_13 , після чого, реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння даним транспортним засобом, вартість якого у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, покинули приміщення житлового будинку та незаконно заволоділи вище вказаним автомобілем, який знаходився на території подвір`я і поїхали ним до приміщення офісу ППБТФ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Після чого, приїхавши до приміщення офісу, вийшли із автомобіля, та проникли у середину, де заволоділи грошовими коштами у сумі 935 тисяч грн, та повернувшись до автомобіля, проїхали ним до майдану Шевченка в м. Турка Самбірського району Львівської області і залишили його неподалік житлового будинку № 1 вказаної вулиці.

Всі учасники організованої групи після вчинення кримінальних правопорушень зійшлись за адресою проживання ОСОБА_5 , а саме АДРЕСА_2 , де останній зібрав речі, в яких члени організованої групи вчинили злочини та знищив їх. Окрім цього, на подвір`ї проживання ОСОБА_5 приховав викрадені грошові кошти та речі, виконавши свої обов`язки відповідно до розподілу ролей.

Вказує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у пособництві незаконного заволодінні транспортним засобом, вартість якого у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, поєднаного із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого вчиненого в складі організованої групи тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 289 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 17.01.2025, у ході якого він повідомив про обставини вчинення ним спільно із ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 даних кримінальних правопорушень; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_17 від 17.01.2025, у ході якого він повідомив про обставини вчинення ним спільно із ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 даних кримінальних правопорушень; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_9 від 17.01.2025, у ході якого він повідомив про обставини вчинення ним спільно із ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 та ОСОБА_10 даних кримінальних правопорушень; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_11 від 17.01.2025, у ході якого він повідомив про обставини вчинення ним спільно із ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ОСОБА_5 , даних кримінальних правопорушень;        протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_10 від 17.01.2025, у ході якого він повідомив про обставини вчинення ним спільно із ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_17 . ОСОБА_5 , даних кримінальних правопорушень;протоколами проведення негласних слідчо розшукових дій, де встановлено що ОСОБА_5 , було відомо про вчинення кримінального правопорушення; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 своїми діями вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

За такого, доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, про яку повідомлено ОСОБА_5 , відхиляються, оскільки обґрунтованість такої підозри підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_5 із кримінальними правопорушеннями, які йому інкримінуються, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі кримінальні правопорушення, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_13 та свідків у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених п.1-3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. У разі визнання винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна і це може спонукати підозрюваного до втечі, підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків, офіційно не працевлаштований, немає офіційного джерела доходів, неодружений, тобто особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_5 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_5 покинути територію України.

Слідчим суддею береться до уваги, що з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжува, та військовозобов`язаним чоловікам (віком від 18 до 60 років) заборонено покидати територію України.

Разом з тим, враховуючи вік підозрюваного, що вказує на відсутність у нього перешкод щодо перетину державного кордону навіть в умовах воєнного стану.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо існування ризику можливого вчинення ОСОБА_5 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду, оскільки на день обрання запобіжного заходу він має 67 років.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст.615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п.16 ч.1 ст.7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч.11 ст.615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч.11 ст.615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Оскільки ОСОБА_5 проживає із потерпілими ОСОБА_13 та ОСОБА_13 та свідками у даному кримінальному провадженні в межах одного населеного пункту, достовірно знає про їхнє місце проживання, що може використати у своїх цілях з метою ухилення від кримінальної відповідальності шляхом спонукання на зміну показань, оскільки йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить ще той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України), такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку суду відносно нього.

Враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_5 , іншими підозрюваними, а також іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, зважаючи на його роль у інкримінованих правопорушеннях, використовуючи свої зв`язки, авторитет, приязні стосунки з такими собами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), безпосередньо або опосередковано через інших осіб може впливати на свідків/інших підозрюваних у Кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань/відмови від дачі показань задля уникнення/мінімізації можливої кримінальної відповідальності.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Даний ризик підтверджується тим, що на даний час не встановлено місцезнаходження повної суми грошових коштів у сумі 935 тисяч грн, якими незаконно заволоділи у потерпілих, а також ніж, знаряддя кримінального правопорушення.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

Даний ризик підтверджується тим, що у підозрюваного відсутнє постійне місце роботи, а отже законне джерело доходу, що може спричинити зміну його місця проживання, пошук заробітку, в тому числі незаконного.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав слідчий у клопотанні, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у пособництві нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбої), вчиненому в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у житло, спрямованому на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчиненого в складі організованої групи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 187 КК України, а також у пособництві незаконного заволодіння транспортним засобом, вартість якого у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, поєднаного із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого вчиненого в складі організованої групи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 289 КК України.

Кримінальні правопорушення, передбаченеі ч. 4 ст. 187 та ч. 3 ст. 289 КК України, є особливо тяжкими злочинами, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна та, відповідно позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Приймаючи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від 8 до 15 років з конфіскацією майна, застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, є недостатнім для запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею, серед іншого, приймається до уваги особиста ситуація підозрюваного, проте, зважаючи, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у пособництві нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбої), вчиненому в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у житло, спрямованому на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчиненого в складі організованої групи, а також у пособництві незаконного заволодіння транспортним засобом, вартість якого у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, поєднаного із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого вчиненого в складі організованої групи, зважаючи на ризики, наявність яких встановлена слідчим суддею, застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у тому числі застави до її фактичного внесення, не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Так як судом встановлено наявність, наданими стороною обвинувачення, обставини, які свідчать про наявність всіх трьох обставин, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 ст.194 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваної особи ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на вищевказане, керуючись вимогами ст.ст.32,131,132,176-178,182-183,193-194,196-197,369,372,395 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника – начальника слідчого відділення відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону  ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.01.2025 року №12025141340000005 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.27, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до підозрюваної особи ОСОБА_5 – задовольнити .

Застосувати щодо підозрюваної особи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк досудового розслідування, тобто до 17.07.2025 року включно, без визначення розміру застави.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 26.06.2025 року з 11.20 год.

Строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою починається з моменту застосування, тобто з дня постановлення ухвали та до 17.07.2025 року включно.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали доручити батальйону конвойної служби ГУ НП у Львівській області.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурорів Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12025141340000005 від 11.01.2025 року.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_5 , його захиснику адвокату ОСОБА_6 .

Копію ухвали скерувати Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», а також на електронну адресу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону для відома.

Інформацію щодо справи, що розглядається учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua; https://tk.lv.court.gov.ua/.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним ОСОБА_5 – з моменту вручення йому копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повне судове рішення (ухвала) оголошено 30.06.2025 о 17 год 45 хв.

Слідчий суддя                                                                 ОСОБА_1