КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/14402/25Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/824/4441/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

особи, яка подала скаргу ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали судового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 16 березня 2025 року.

На дане рішення суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, вважаючи її незаконною.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги ОСОБА_6 посилається на те, що за вимогами ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення,зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Крім цього, за вимогами частини 4 вказаної норми слідчий, прокурор,інша особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву та повідомлення.

Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

За доводами апеляційної скарги, слідчий або прокурор позбавлені можливості встановлювати наявність складу кримінального правопорушення в розумінні ст.2 КК України на стадії прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Як вважає апелянт, слідчим суддею порушено визначений у ст.26 КПК України принцип диспозитивності, оскільки на розгляд слідчого судді було винесено лише питання щодо невнесення в ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, а тому скарга підлягала задоволенню у повному обсязі.

Також, як зазначає ОСОБА_6 , слідчим суддею не враховано практику Київського апеляційного суду в аналогічних справах.

Таким чином, як вважає апелянт, ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою через неповноту судового розгляду, невідповідність суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

За наслідкам апеляційного розгляду просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу в повному обсязі.

Також просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року з тих підстав, що судове засідання проведено без його участі, та про прийняте судом рішення йому стало відомо лише 30.05.2025 року після отримання її копії на електронну пошту.

Колегія суддів визнає обґрунтованими доводи клопотання про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки наведені у клопотанні обставини підтверджуються матеріалами справи. З цих підстав суд задовольняє клопотання ОСОБА_6 та поновлює строк на апеляційне оскарження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_6 на підтримку поданої апеляційної скарги,вивчивши матеріали судового провадження, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, 16 березня 2025 року ОСОБА_6 звернувся до Офісу Генерального прокурора із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно судді Голосіївського районного суду м.Києва ОСОБА_7 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ст. 364, ст. 374 КК України.

Не отримавши даних щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за його заявою від 16 березня 2025 року, ОСОБА_6 25 березня 2025 року звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м.Києва зі скаргою набездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 16 березня 2025 року.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 16 березня 2025 року.

Прийняте рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що ОСОБА_6 в поданій заяві просить внести відомості щодо вчинення суддею Голосіївського районного суду м. Києва кримінального правопорушення, зміст якої по суті грунтується на незгоді з прийнятим процесуальним рішенням судді, що прямо суперечить ст. 126 Конституції України, Закону України «Про статус суддів та судоустрій» та не відповідає практиці ЄСПЛ та не може бути достатньою підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

За приписами ч.1 та ч.5 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

До реєстру вносяться відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені визначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, в тому числі бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до положень ч.1 ст.306 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Наведеними правовими нормами визначено порядок оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно висновку, викладеному у Постанові Великої палати Верховного суду від 10 січня 2019 року у справі №818/1526/18, за правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК України заявник має право оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк. Саме у межах цієї процедури слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

В заяві про вчинення кримінального правопорушення, поданої ОСОБА_6 до Офісу Генерального прокурора, заявник зазначає про наявність в діях судді Голосіївського районного суду м.Києва ОСОБА_7 складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.364 та ст.374 КК України.

У зв`язку з тим, що відомості за його заявою не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, ОСОБА_6 в порядку ст.303 КПК України звернувся зі скаргою до слідчого судді, в якій просив зобов`язати уповноважену особу Офісу Генерального прокурора внести доЄдиного реєстру досудових розслідувань відомості за поданою ним заявою та розпочати досудове розслідування.

Як слушно зазначає слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, підставами вважати заяву чи повідомлення про кримінальне правопорушення такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в них об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення.

Відповідно до Рішення Ради суддів України від 21.06.2013 №Л 2 27 незгода учасника судового процесу у справі з прийнятим судовим рішенням не може бути приводом до реєстрації заяви, повідомлення про вчинене суддею кримінальне правопорушення. Рада суддів України переконана, що ініціювання кримінального переслідування судді у згаданому контексті є способом незаконного впливу на суд.

При цьому, аналіз положень ст.214 КПК України свідчить про те, що закон не передбачає обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.

Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.

Підставами вважати, що в заяві (повідомленні) містяться відомості саме про злочин, є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Системний аналіз норм Кримінального процесуального кодексу України свідчить про те, що закон передбачає можливість попереднього вивчення та аналізу слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності в ній даних, які можуть об`єктивно свідчити про кримінальне правопорушення.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_6 слідчий суддя виходив з того, що його заява про вчинення кримінального правопорушення не містить викладу обставин про вчинення кримінального правопорушення, які б могли об`єктивно свідчити, що подана заявником заява про кримінальне правопорушення містить достатні відомості про реальність конкретної події кримінального правопорушення та є суспільно небезпечним, а тому в уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, не виникало обов`язку внести відомості до ЄРДР.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано та на законних підставах відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому суд першої інстанції вказав, що зобов`язання внесення відомостей до ЄРДР за заявою такого роду, де фактично заявником висловлюється незгода з прийнятим процесуальним рішенням судді, прямо суперечить ст. 126 Конституції України, Закону України «Про статус суддів та судоустрій» та не відповідає практиці ЄСПЛ.

Оскільки рішення слідчого судді про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 є законним, обґрунтованим і вмотивованим, колегія суддів оскаржувану ухвалу залишає без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.303, 304, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року, якоюзалишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 16 березня 2025 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді:

________________ ________________ _______________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4