Справа № 442/2320/25

Провадження №2-о/452/107/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2025 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кущ Т.М.,

при секретарі судового засідання Роман Л.І.,

за участі:

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника - адвоката Іванова О.О.,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі Самбірського міськрайонного суду Львівської області заяву заявника ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Кущ Т.М. у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах дітей - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа - ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

На підставі частини 6 статті 259 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в судовому засіданні 27 червня 2025 року проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

26 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області із заявою про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_2 , посилаючись на те, що останній систематично вчиняє відносно неї та їхніх неповнолітніх дітей домашнє насильство.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 березня 2025 року цивільну справу за вищевказаною заявою передано для розгляду за підсудністю до Самбірського міськрайонного суду Львівської області.

15 квітня 2025 року зазначена справа надійшла на адресу Самбірського міськрайонного суду Львівської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2025 року дану справу передано судді Кущ Т.М..

Відповідно до ч.3 ст.294 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Пред`явлена заява ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської областівід 17 квітня 2025 року була залишена без руху, оскільки заявником порушені вимоги, передбачені ЦПК України.

Згідно ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської областівід 07 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 було визнано неподаною та повернуто заявнику.

Разом з тим, згідно постанови Львівського апеляційного суду від 05 червня 2025 року ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 травня 2025 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Справа надійшла до суду 26 червня 2025 року та того ж дня передано судді Кущ Т.М..

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 26 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження за даною заявою, судове засідання призначено на 27 червня 2025 року об 11 год. 00 хв..

В судовому засіданні заявником ОСОБА_1 було подано письмову заяву про відвід головуючому судді Кущ Т.М. з посиланням на те, що суддя при розгляді даної заяви виявила надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та позбавленою метою, залишаючи заяву про видачу обмежувального припису без руху та в подальшому повернувши її заявнику, про що було зазначено в постанові Львівського апеляційного суду від 05 червня 2025 року. Крім того, заявник зазначила, що 11 червня 2025 року нею було подано скаргу на дії судді до Вищої ради правосуддя, відтак, на переконання ОСОБА_1 , головуючий суддя Кущ Т.М. при розгляді її заяви про видачу обмежувального припису буде необ`єктивною та упередженою, усвідомлюючи, що на неї подана скарга з проханням притягнути останню до відповідальності.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно.

Оскільки заявником ОСОБА_1 заявлено відвід у судовому засіданні, тобто пізніше ніж за три дні до судового засідання, суд не передає вказану заяву на розгляд іншому судді.

Суд, вивчивши заяву про відвід, заслухавши думку заявника ОСОБА_1 та її представника - адвоката Іванова О.О., які підтримали дану заяву, кожен окремо, та заінтересовану особу - ОСОБА_2 , який не зміг висловити чіткої позиції щодо заявленого головуючому у справі відводу, дійшов висновку, що така заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) зокрема, якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з вимогами чч.2,3 ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У відповідності до положень п.1.1. Бангалорських принципів поведінки судді від 19 травня 2006 року, що схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, які адресовані суддям для використання, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно із оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

За приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який

вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися як суб`активними, так і об`єктивними критеріями.

За змістом суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається серед аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії) від 24 лютого 1993 року, п.п. 27,28 та 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії (№33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого королівства від 10 червня 1996 року, п.38).

У контексті об`єктивного критерію окремо Європейський суд з прав людини відзначає поведінку суддів, а саме, необхідно визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п.п.49,50,52 рішення Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі Білуха проти України).

Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Тобто, якщо говорити у ракурсі безсторонності суду, то слід враховувати те, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Посилання заявника на існування упередженість та необ`єктивності судді з підстав постановлення останньою ухвали, яку було скасовано судом апеляційного інстанції, не доводить упередженості та необ`єктивності судді при розгляді справи. Доводи ОСОБА_1 ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються жодним доказом. Крім того, з предмета та меж розгляду в цій справі не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на необ`єктивність та упередженість судді, якому заявлено відвід, стосовно однієї зі сторін у справі.

Суд зазначає, що будь-яка скарга на дії судді не може розцінюватися як втручання або тиск на суддю, оскільки таке звернення є невід`ємним конституційним правом. Чинним законодавством не передбачено жодних обмежень права будь-якої особи на звернення до Вищої ради правосуддя зі скаргою стосовно судді, зокрема, і обмежень щодо звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до закінчення судового розгляду справи.

Подання скарги на суддю є правом особи, що, за загальним правилом, не створює конфлікту інтересів та не спричиняє тиску на суд. А факт направлення скарги до Вищої ради правосуддя щодо вчинення, на

думку заявника,суддею Кущ Т.М. дисциплінарного проступку сам по собі, без відповідного рішення, прийнятого за результатами її розгляду, не тягне за собою жодних юридичних наслідків.

Жодна з підстав, на які посилаєтьсяОСОБА_1 , не підпадає під підстави для відводу судді, передбачені ст.36 ЦПК України, відтак, суд вважає, що заявницею не доведено конкретних фактів та наслідків цих фактів (обставин), які можуть вплинути на об`єктивність і упередженість розгляду даної справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді.

На підставі викладеного, керуючись стст.36,40 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Кущ Т.М. у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах дітей - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа - ОСОБА_2 , - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Т.М. Кущ