Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #2193175231

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/5712/25

Пров. №3/766/2960/25

26.06.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді: Рябцевій М.С.,

за участю секретаря: Яковійчук М.Ю.,

прокурора: Гончарова В.В. (в режимі відеоконференції),

адвокат: Літвінова І.В.,

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 (в режимі відеоконфернції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Херсона матеріали справи про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з вищою освітою, який зареєстрований: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , колишнього заступника начальника юридичного управління Херсонської обласної державної адміністрації – начальника відділу загального правового забезпечення та юридичної експертизи,

ВСТАНОВИВ:

1)         ОСОБА_1 , будучи заступником начальника юридичного управління Херсонської обласної державної адміністрації – начальника відділу загального правового забезпечення та юридичної експертизи, та відповідно до п. “в” п. 1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування, несвоєчасно, маючи при цьому фізичні та технічні можливості, без поважних причин, а саме: 24.12.2024 року о 13.32 год., подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік.

       Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

2)        Крім того, ОСОБА_1 , будучи заступником начальника юридичного управління Херсонської обласної державної адміністрації – начальника відділу загального правового забезпечення та юридичної експертизи, тобто суб`єктом декларування відповідно до п. “в” п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, маючи при цьому фізичні та технічні можливості, без поважних причин, а саме: 23.12.2024 року о 17.28 год., подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік (після звільнення).

       Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації (після звільнення) особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

       У судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував факт невчасного подання щорічної декларації за 2021, 2022 роки. Однак, пояснював, що зазначені декларації він подав з запізненням, оскільки перебував на окупаційній території тривалий час, де не мав можливість подати декларації своєчасно. Також просив закрити провадження по справі через закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 38 КпАП.

       Захисник Літвінов І.В. просив провадження по справі закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи в суді строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статею 38 Кодексу.

       Прокурор в судовому засіданні вважав, що матеріали справи про адміністративні правопорушення містять достатні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1ст.172-6 КУпАП. Просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією та притягнути останнього до адміністративної відповідальності, з урахуванням правил ст. 36 КУпАП, наклавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Вважав, що датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу, а саме: 09.04.2025 року, тобто момент зясування всіх необхідних даних, для встановлення ознак складу правопорушення за ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

       Вина ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 47-01/15/25 від 09.04.2025 року, з якого вбачається обставини вчинених ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;

- протоколом про адміністративне правопорушення № 47-01/14/25 від 09.04.2025 року, з якого вбачається обставини вчинених ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;

- роздруківками з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з загальними відомостіями та інформацією щодо подання на декларацій,

- послідовністю дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які вчиняв ОСОБА_1 ,

- лист з УСР в Херсонській області від 17.03.2025 року про втрату документів з особовою справи ОСОБА_1 ,

- наказом керівника апарату обласної державної адміністрації від 13.08.2021 року № 231-ос про призначення з 16.08.2021 року ОСОБА_1 на посаду заступником начальника юридичного управління Херсонської обласної державної адміністрації – начальника відділу загального правового забезпечення та юридичної експертизи;

- наказом начальника обласної військової адміністрації про звільнення ОСОБА_1 від 08.08.2022 року;

- вимогою Національного агентства від 05.03.2025 року № 47-01/23206-25

- службовою запискою Національного агентства з питань запобігання корупції про наявність/відсутність технічних несправностей та перебоїв в роботі Реєстру;

- листом Національної Поліції України Департаменту стратегічних розслідувань від 19.02.2025 року № 964

       Оцінюючи наведені вище докази, суд приходить до висновку, що факти викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження і під час судового розгляду. Досліджені судом докази узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, допущених ОСОБА_1 правопорушеннь, ставити їх під сумнів жодних підстав немає.

       Відповідно до ч. 1ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першоїстатті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

       Відповідно до пункту 2-7розділу ХІІІ Закону України «Про запобігання корупції», особи, які у 2022,2023 роках не подали декларацію особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно достатті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинностіЗакону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

       Статтею 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

       Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, за обставин, викладених в протоколі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

       При вирішення справи, суд не приймає до уваги твердження ОСОБА_1 про поважність причин неподання щорічних декларацій за 2021 та 2022 роки, оскільки матеріалами справи не підтверджуються поважні причини неподання двох щорічних декларацій протягом настільки тривалого строку.

       Згідно з роздруківкою послідовністю дій користувача відомостей «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчиняв ОСОБА_1 , останній створив чернетку вперше 20.09.2023 року, що свідчить про технічну можливість складення та заповнення декларацій.

       Разом з тим, відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені статтею 38 КУпАП.

       Частиною 4 ст. 38 КУпАП передбачено, що Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтею 51 та частинами третьою - шостою статті 164-14, статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

       Так, у протоколах про адміністративне правопорушення від 09.04.2025 року відносно ОСОБА_1 зазначено, що часом виявлення адміністративного правопорушення є дата складання протоколу.

       Суд не погоджується з таким твердженням, виходячи з наступного:

       Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення. Керуючись принципом верховенства права і дотримуючись букви закону варто наголосити, що моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією, є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими особами (посадовою особою чи органом державної влади). При цьому складання протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією – є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов`язаного з корупцією (факт виявлення порушення – це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення). Складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією є окремою процесуальною дією. Сам протокол фактично є суб`єктивний виклад свого бачення уповноваженою особою та фіксація обставин певної події на основі наявних доказів.

       Крім того, відповідно, висновку викладеному у постанові КАС ВС від 28 лютого 2019 року у справі 149/2498/17, початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

       Як вбачається з матеріалів провадження, а саме з листа управління стратегічних розслідувань в Херсонській області від 19.02.2025, що в ході моніторингу встановлено, що колишнім заступником начальника юридичного відділу загального правого забезпечення та юридичної експертизи ОСОБА_1 встановлено несвоєчасно подання щорічних декларацій за 2021, 2022 роки, у зв`язку з чим вони роблять запити щодо вжиття відповідних заходів.

       Тобто, вказаним листом підтверджується, що в ході моніторингу було виявлено факт правопорушення, однак дата проведення моніторингу не зазначена.

       Далі, матеріали справи містять дані Єдиного державного реєстру декларації осіб, повноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відомості щодо послідовності дій користувача Єдиного державного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які вчинив ОСОБА_1 .

       Результат пошуку цієї інформації у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування засвідчив, що днем подання щорічної декларації за 2021 р. на офіційному веб-сайті НАЗК є 24.12.2024 о 13.32 год, а декларації за 2022 рік (при звільненні) 23.12.2024 о 17.26 год.

       Тобто, оскільки ці декларації він мав подати ще в січні 2024, то виявлення подачи декларації в грудні 2024 року є очевидним вчиненням ОСОБА_1 порушенням, яке потребувало проведення негайної перевірки та вжиття заходів реагування.

       Отже, володіючи інформацією про дату подання ОСОБА_1 щорічної декларації, розцінюючи, що ОСОБА_1 повідомив про свій майновий стан на офіційному веб-сайті НАЗК, здійснив заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https://nazk.gov.ua, тобто у передбаченому законом спеціально для контролювання свого майнового стану у відкритому джерелі, належному, до того ж, антикорупційному правоохоронному органу, суд дійшов висновку, що датою виявлення правопорушення слід вважати 23.12.2024 та 24.12.2024.

       Відповідно до ст.62 Конституції України “Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.”

       Це означає, що «сумніви на користь особи» є ключовим принципом презумпції невинуватості, закріпленим у Конституції України (стаття 62) та Кримінальному процесуальному кодексі (стаття 17), та, що якщо у суду виникають сумніви щодо вини особи, ці сумніви мають бути тлумаченні на користь цієї особи. Іншими словами, обвинувачення повинно довести вину особи поза розумним сумнівом, і якщо цього не зроблено, особа має бути виправдана.

       Водночас суд зауважує, що діючим законодавством чітко не визначено, що слід вважати днем виявлення правопорушення.

       Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд вважає за необхідне застосувати практику Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства і джерелом права.

       Так, у справі «Щокін проти України» від 14.10.2010 (заяви № 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини встановив порушення ст. 6 Конвенції і зазначив, що національними органами не було дотримано вимогу законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

       У згаданому рішенні Суд зазначив, що відповідні правові акти явно суперечили один одному. У результаті цього національні органи на свій власний розсуд застосували протилежні підходи щодо співвідношення цих правових актів. На думку Суду, відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (п. 56).

       Отже, у разі, коли національне законодавство припускає неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язанні застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

       З цього питання звертає на себе увагу час обізнаності уповноваженого органу у сфері протидії корупції про недотримання особою певних вимог законодавства, день надання оцінки зібраним доказам за твердженням ініціатора складання протоколу та дати складання як первісного протоколу про адміністративне правопорушення, так і протоколу, який складався вдруге.

       Зволікання з проведенням ефективної адміністративної перевірки та зі складанням протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не може бути підставою для штучного продовження строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

       За таких обставин,суд вважає справедливим зазначити, що датою виявлення даного адміністративного правопорушення слід визнати 23.12.2024 (за протоколом № 47-01/15/25 від 09.04.2025), та 24.12.2024 (за протоколом № 47-01/14/25), саме в цей період було виявлено факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 щорічних декларацій.

       Таким чином, суд вважає посилання уповноваженої особи на складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією на те, що днем виявлення вчиненого правопорушення слід вважати дату надання оцінки зібраним доказам у їх сукупності, та дату отримання ОСОБА_1 письмових пояснень помилковими.

        ОСОБА_1 повідомив про свій майновий стан на офіційному веб-сайті НАЗК, та здійснив заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https://nazk.gov.ua, тобто у передбаченому законом спеціально для контролювання свого майнового стану у відкритому джерелі, належному, до того ж, антикорупційному правоохоронному органу. Суд звертає увагу, що ці докази є відкритими і загальнодоступними, але роздруковані лише в квітні 2025 року.

       Тривалість виконання своїх обов`язків, не може слугувати причиною несвоєчасності притягнення особи до відповідальності.

       Враховуючи, що оскільки лист не містить дати проведення моніторингу суд виходить з вимог Конституції, що всі сумніви трактуються на користь особи, та вважає момент виявлення правопорушення є моментом внесення відомостей до Єдиного державного реєстру декларації, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто 23.12.2024 та 24.12.2024 року відповідно.

       З огляду на викладене, з урахуванням відомостей, які містяться в матеріалах провадження, датою виявлення правопорушення (Протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №47-01/15/25), є 23.12.2024 року. Протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №47-01/14/25), є 24.12.2024 року. Протоколи про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, були складені 09.04.2025 року.

       Тобто, на час розгляду справи у суді, 6-ти місячний строк притягнення особи до відповідальності вже сплив.

       Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

       Тому, не зважаючи на ту обставину, що факти викладені в протоколі про адміністративне правопорушення знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, але суд позбавлений права на притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у зв`язку із закінченням строків, визначених ч. 4 ст. 38 КУпАП, на час складання протоколу про адміністративне павопорушення, тому провадження в справі підлягає закриттю.

       На підставі викладеного, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

       Керуючись ст. ст. 38, ч. 1 ст. 172-6, 247, 251-252, 283, 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

       Об`єднати в одне провадження адміністративні матеріали № 766/5712/25, 766/5715/25 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП, присвоївши адміністративним матеріалам № 766/5712/25.

       Провадження в справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП.

       Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.








СуддяМ. С. Рябцева





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація