РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року справа № 580/5140/25

   м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо ненарахування та невиплати з 01.01.2025 ОСОБА_1 пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2025 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та виплатити ОСОБА_1 основну пенсію у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених сум.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що є особою з інвалідністю ІІ групи, захворювання пов`язане з наслідками аварії на ЧАЕС та отримує пенсію по інвалідності відповідно до   Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. З огляду на рішення Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)/2021 від 07.04.2021 вважає, що відповідно до положень   статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, має право на отримання пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та згідно із   ст. 50 зазначеного Закону. Однак відповідач протиправно відмовив у такому перерахунку, тому за захистом своїх прав звернувся до суду.

Відповідач проти позову заперечив. 19.05.2025 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 29.06.2021 на виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021 Верховна Рада України прийняла   Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб” № 1584-IX, який набрав чинності 01.07.2021. Згідно з пунктом 2 частини 1 вказаного   Закону   частину 3   статті 54 Закону № 796-XII   викладено в новій редакції, згідно з якою в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень. За вказаних обставин, вважає відповідач, підстави для застосування норми ч. 3   ст. 54 Закону № 796-XII, яка б передбачала виплату позивачу пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відсутні.

Ухвалою від 13.05.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

З`ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.

Позивач є потерпілим від Чорнобильської катасторфи (1 категорії), має інвалідність ІІ групи (захворювання пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС), отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до ст. 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 04.04.2025, в якій просив перерахувати пенсію позивача відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Головне управління листом від 02.05.2025 № 4758-4064/Б-02/8-2300/25 повідомило позивача про відсутність підстав для виплати позивачу пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у нарахуванні та виплаті пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій відповідно до ст. 54 Закону № 796-XII, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до   статті 19 Конституції України   органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені   Конституцією   та законами України.

Згідно із   ст. 46 Конституції України   громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовідносини щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення врегульовані Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.01.1991 №796-ХІІ (далі Закон №796-ХІІ).

Статтею 1 Закону №796-ХІІ   встановлено мету та основні завдання цього   Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Відповідно до   ст. 49 Закону №796-XII   пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно зі   статтею 54 Закону №796-XII   у редакції до 01 січня 2015 року, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям - інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

У подальшому, 28.12.2014 прийнято   Закон України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” №76-VIII, яким передбачено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань”.

Отже   Законом України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” №76-VIII   право визначати мінімальні розміри пенсій по інвалідності що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи надано Кабінету Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 у справі №3-333/2018 (4498/18) визнано такою, що не відповідає   Конституції України   (є неконституційною), частину третю   статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796XII   у редакції   Закону України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2014 року № 76-VIII   щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Конституційний Суд України вирішив, що частина 3   статті 54 Закону №796-XII   у редакції   Закону №76-VIII   щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

За рішенням Конституційного Суду України Верховній Раді України належало протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення привести нормативне регулювання, встановлене   статтею 54 Закону №796-XII   у редакції   Закону №76-VIII   щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із   Конституцією України   та цим Рішенням (від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021).

29.06.2021 Верховною Радою України на виконання   Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(II)/2021 прийнято   Закон №1584-ІХ, який набрав чинності 01.07.2021, відповідно до якого, зокрема: частину 3   статті 54 Закону №796-XII   викладено в такій редакції:

“В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:

для I групи інвалідності - 6000 гривень;

для II групи інвалідності - 4800 гривень;

для III групи інвалідності - 3700 гривень;

для дітей з інвалідністю - 3700 гривень”.

У подальшому Конституційний Суд України прийняв рішення від 03.04.2024 у справі №3-18/2023, у якому   констатував, що   Верховна Рада України Законом №1584-IX   повторно запровадила правове регулювання з тим самим недоліком, а саме визначила у частині 3   статті 54 Закону №796-XII   мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах менших, ніж їх було гарантовано   Законом №796-XII   у редакції   Закону №230/96-ВР.

Рішенням від 03.04.2024 у справі №3-18/2023 Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає   Конституції України   (є неконституційною),   частину третю   статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи   від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами (пункт 1);   частина третя   статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи   від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнана неконституційною, утрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України „Про введення воєнного стану в Україні   від 24 лютого 2022 року   № 64/2022   зі змінами.

Отже, у зв`язку з визнанням неконституційною частини 3 статті 54 Закону №796-ХІІ зі змінами при визначенні мінімального розміру мінімальних пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи,   застосуванню підлягає частина 3 статті 54 Закону №796-ХІІ в редакції, яка діяла до 01.01.2015 року, яка передбачає мінімальний розмір пенсії по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям - інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що позивач, як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, має право на отримання пенсії у розмірі, визначеному   статтею 54 Закону №796-ХІІ, у редакції   Закону №230/96-ВР, тобто у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України “Про Державний бюджет України на відповідний рік”, а тому дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії у зазначеному розмірі є протиправними.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі № 460/20412/23, від 12 травня 2024 року у справі № 400/12117/21, від 10 вересня 2024 року у справі № 240/34675/23, від 11 вересня 2024 року у справах № 240/590/24, № 240/739/24, від 12 вересня 2024 року у справі № 240/1024/24, від 02 жовтня 2024 року у справах від № 400/5534/23, № 240/955/24, № 240/1092/24, № 240/1067/24, № 240/34883/23 та інших.

Крім того, така ж правова позиція була додатково підкріплена й Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10.12.2024 у справі №240/1121/24, яка не знайшла підстав для відступлення від наведеного вище правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у згаданих постановах Верховного Суду.

Щодо строку, з якого має бути проведений перерахунок пенсії, суд зазначає, що позивач просить зобов`язати відповідача здійснити такий перерахунок з 01.01.2025.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

З огляду на приписи частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог, тобто з 01.01.2025.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи   статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені   Конституцією   та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належать задоволенню.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до   Закону України “Про судовий збір”   та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями   9,   14,   73-77,   139,   242   246,   255,   295,   297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності ІІ групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити перерахунок та виплату з 01.01.2025 пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений   статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Алла РУДЕНКО