Справа № 555/3105/24

Номер провадження 2-о/555/28/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2025 року

Березнівський районний суд Рівненської області в складі :

головуючого судді - Старовецької Ю.В.

при секретарі - Григорієвій В.М.

заявника – ОСОБА_1

представника заявника – адвоката Оніщук М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про встановлення факту спільного проживання з чоловіком та перебування на його утриманні,-

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернулась із заявою про встановлення факту спільного проживання з чоловіком та перебування на його утриманні.

ОСОБА_1 в обґрунтування вимог позовної заяви вказує, що перебувала у шлюбі з громадянином ОСОБА_2 з 17.06.1978 року, постійно проживали разом. ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік заявниці ОСОБА_2 помер в м.Березне Рівненської області. Заявниця зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , а її покійний чоловік був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 . Чому такі розбіжності в нумерації будинків заявниці невідомо, однак, це був один житловий будинок, номер будинку був АДРЕСА_3 , хоча рішення про нумерацію будинків не має. Згідно технічного паспорта від 15.09.1989 року на будинок по АДРЕСА_1 він значиться під номером АДРЕСА_1 . Згідно будинкової книги від 1964 року даний будинок був під номером 19. В будинковій книзі під записом №26 значаться відомості щодо реєстрації покійного чоловіка заявниці, а саме: ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_4 . За адресою місця реєстрації заявниці вони проживали з чоловіком всі роки. Розмір пенсії ОСОБА_2 був вищим за розмір пенсії заявниці, оскільки померлий був інвалідом першої групи, захворювання було пов`язане з наслідками аварії на ЧАЕС, тому заявниця знаходилась на його утриманні. Після смерті чоловіка заявниця звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про перехід на пенсію, у зв`язку із втратою годувальника.

Однак рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 02.10.2023 року №956010130153 відмовлено у проведенні перерахунку у зв`язку з переходом на пенсію в разі втрати годувальника, оскільки при зверненні за перерахунком пенсії ОСОБА_1 не було надано документів, що підтверджують факт спільного проживання чи перебування на утриманні.

У зв`язку зі смертю чоловіка заявниці вона має право на отримання пенсії у разі втрати годувальника, однак для отримання пенсії їй потрібно підтвердити факт постійного проживання разом з чоловіком за однією адресою на момент його смерті.

У зв`язку із наведеним, просить встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с.Поліське Березнівського району Рівненської області з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Березне Рівненської області за адресою: АДРЕСА_1 та факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с.Поліське Березнівського району Рівненської області на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Березне Рівненської області.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

03.01.2025 року заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.

Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення процесуальних дій, в тому числі забезпечення позову, забезпечення доказів, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.

Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні дала пояснення згідно заяви, зазначивши, що перебувала в шлюбі із чоловіком з 1978 року, проживала разом в будинку чоловіку, який спочатку мав адресу: АДРЕСА_5 . В цьому будинку проживає і зараз. У 1996 році чоловіку призначили пенсію по інвалідності І групи, внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на ЧАЕС. На момент смерті чоловіка заявниця не працювала.

Представник заявниці – адвокат Оніщук М.А. письмовою заявою підтримала заявлені вимоги в повному обсязі, заяву просить задовольнити.

Представник заінтересованої особи – Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у судове засідання не прибув, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 від 17.06.1978 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 уклали шлюб 17.06.1978 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 24.07.1996 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 49 років.

Згідно довідки серії МСЕ №136627, ОСОБА_2 , 1947 року народження встановлено першу групу інвалідності з 07.06.1996 року, внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на ЧАЕС.

Із посвідчення дружини померлого громадянина з числа потерпілих першої категорії, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою №019727 виданого 08.05.2002 року, ОСОБА_1 має право на пільги і компенсації, передбачені ст.20 п.5,7,8,11,12,20,23,27 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно Технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою АДРЕСА_5 , складеного 15.09.1989 року, власниками будинку є ОСОБА_4 , ОСОБА_1 .

Відповідно до Будинкової книги громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_6 , розпочатої 1964 року, де міститься запис за №30 особи, що проживає в будинку: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прописана з 18.07.1978 року.

Крім того, згідно запису Будинкової книги громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_6 , розпочатої 1964 року, особа, що проживає в будинку: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прописана по АДРЕСА_1 з 21.03.1997 року.

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 , виданого 20.11.2006 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 отримує пенсію.

Згідно Рішення про відмову у перерахунку пенсії управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.10.2023 року за №956010130153, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації заявника: АДРЕСА_7 , відмовлено у перерахунку пенсії за наступних обставин. Відповідно до пункту 2.3 про затвердження Порядку подання т оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із змінами (далі - Порядок) до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника надається документ про перебування членів сім`ї на утриманні померлого годувальника. Відповідно до пункту 2.11 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2 22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. До заяви від 25.09.2023 документу про перебування членів сім`ї па утриманні померлого годувальника не надано. Адреса місця проживання померлого годувальника, згідно протоколу призначення пенсії 131/1 від 12.06.1996 значиться АДРЕСА_2 , а заявниці, згідно паспорту, АДРЕСА_1 . Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити в перерахунку ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю права.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засідання підтвердила обставини вказані у заяві, зазначивши, що тривалий час знайома з родиною ОСОБА_1 , яка проживала за адресою АДРЕСА_8 , а потім вулицю перейменовано на ОСОБА_6 . Номер будинку також змінився, оскільки змінилась довжина вулиці, кількість будинків з її початку, тому номер будинку став інший. ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 завжди жили разом, окремо ніколи не проживали. На момент смерті чоловіка, заявниця ніде не працювала.

Свідок ОСОБА_7 (донька заявниці) в судовому засіданні підтвердила обставини зазначені у заяві, додавши, що пам`ятає номер будинку АДРЕСА_9 .

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.п.1,6, ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народженням цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

У відповідності до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 20 червня 2019 року в справі № 632/580/17 виснував, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Тобто якщо виникнення цивільного права залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

У постанові від 18 січня 2024 року в справі №560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що до юрисдикції цивільних судів справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам право подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до ЇЇ пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Аналогічні висновки зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постановах від 05 червня 2024 року в справі № 557/1535/23(провадження № 61-1723св24), від 24 квітня 2024 року в справі № 694/2318/23 (провадження № 61-2911св24), від 08 травня 2024 року в справі № 214/4921/23 (провадження № 61-15863св23) та інших.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

У статті 36 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначено умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

За вимогами цієї статті пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім' і особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, -незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846, визначено, які документи надаються до заяви про призначення пенсії в зв`язку з втратою годувальника такі документи.

До заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.

Також надається, зокрема, документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Тобто у будь-якому випадку переживший з подружжя, який виявив бажання отримувати пенсію у зв`язку з втратою годувальника зобов`язаний подати документи на підтвердження перебування його на утриманні померлого годувальника. У пункті 2.11 зазначеного Порядку закріплено, що у разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку. Чинне законодавство не містить обов`язкового позасудового порядку підтвердження вказаного юридичного факту.

Заявниця звертається до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання та її перебування на утриманні чоловіка до смерті останнього, оскільки ГУ ПФУ відмовило їй у призначенні пенсії в разі втрати годувальника з підстав відсутності повного пакету документів, що підтверджують факт спільного проживання чи перебування на утриманні.

Таким чином, необхідність встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні чоловіка до смерті останнього необхідно заявниці для призначенні пенсії в разі втрати годувальника, і саме у зв`язку з тим, що заявниця не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує такий факт, вона звертається до суду в порядку окремого провадження разом із заявою про встановлення факту і подала докази на підтвердження того.

В зв`язку з викладеним в даних правовідносинах не існує спору про право, а саме право на перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме про перехід на пенсію по втраті годувальника.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 11.09.2024 року у справі №336/1098/24.

Також, розмір пенсії заявниці є значно меншим, ніж розмір пенсії, яку отримував її померлий чоловік. При цьому, в даному випадку, отримання дружиною померлого пенсії не є підставою для відмови у встановленні факту перебування її на утриманні чоловіка. Хоча заявниця і отримувала пенсію, але її розмір був менший від розміру пенсії покійного чоловіка, а тому вочевидь допомога чоловіка була постійним і основним джерелом її засобів до існування.

Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

З огляду на зазначене, оскільки допомога, яка надавалась покійним чоловіком була для заявниці хоч і не єдиним, проте постійним і основним джерелом засобів до існування.

Така позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року №592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі №210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі №520/6518/17.

На підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що вимоги заяви ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, так як в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт про встановлення якого просить заявниця, а тому заява підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 5,6,137,141,200,263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про встановлення факту спільного проживання з чоловіком та перебування на його утриманні задовольнити.

Встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с.Поліське Березнівського району Рівненської області з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Березне Рівненської області за адресою: АДРЕСА_1 та факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с.Поліське Березнівського району Рівненської області на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Березне Рівненської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Старовецька Ю. В.