УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року

м. Київ

справа № 334/8800/24

провадження № 51-1057 ск 25

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 23 травня 2025 року,

встановив:

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність Дніпровської окружної прокуратури.

Запорізький апеляційний суд ухвалою від 23 травня 2025 року повернув апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді особі, яка її подала.

ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції, просить її скасувати та зобов`язати відкрити провадження.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї документи, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VII,I здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом (ст. 129 Конституції України та ст. 50 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).

Повага до суду і його рішень зміцнюють державність, правопорядок і законність, та ведуть до справді правової держави.

Вимоги, яким повинна відповідати апеляційна скарга, визначені ст. 396 КПК. Крім того, загальними вимогами до мови документа є ясність викладу, точність опису, свобода від суперечностей, переконливість, лаконічність, етикет ділових паперів та мовний етикет.

Як убачається зі змісту ухвали апеляційного суду, ОСОБА_4 використав у тексті апеляційної скарги неприпустимі та образливі висловлювання на адресу як слідчого судді, так і на адресу апарату Запорізького апеляційного суду.

Апеляційний суд, посилаючись на правові висновки, викладені у постановах Касаційного кримінального суду Верховного суду від 24 березня 2021 року у справі № 937/1059/20, від 24 березня 2021 року у справі № 937/1056/20, від 29 липня 2021 року у справі № 264/6844/20, від 16 січня 2024 року у справі № 991/7073/23, зазначив, що використання ОСОБА_4 таких висловлювань вказує на зловживання ним правом на подання апеляційної скарги.

Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду, що зазначені в апеляційній скарзі висловлювання на адресу суддів та апарату суду є образливими, а апеляційна скарга, що містить такі висловлювання є неприйнятною. Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Заяви та скарги що подаються до суду мають відповідати вимогам діючого законодавства. В тексті цих документів не можна використовувати образливі та лайливі слова, символи, зокрема для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду. В протилежному випадку це свідчить про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку автора документу. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства, та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами.

Кримінальний процесуальний закон України не містить відповідного окремого положення, яке визначає випадки та наслідки такого зловживання. Водночас, заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства. А відтак, використання апелянтом у тексті скарги неприпустимих та образливих висловлювань, вказує на таке зловживання. Враховуючи викладене, скарга або заява з якої вбачається зловживання процесуальними правами є неприйнятною та підлягає поверненню.

При цьому, суд апеляційної інстанції також зазначив, що вказане позбавляє можливості апеляційний суд залишити апеляційну скаргу без руху для усунення недоліків, оскільки ч. 1 ст. 399 КПК прямо передбачено, що таке процесуальне рішення як залишення скарги без руху, застосовується до апеляційних скарг на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, особливості ж апеляційної перевірки ухвал слідчих суддів (зокрема, відсутність стадії відкриття апеляційного провадження, обмежені строки щодо розгляду апеляційної скарги, невідкладність у вирішенні питань про відновлення порушених прав і свобод заінтересованих осіб), унеможливлюють прийняття такого рішення щодо апеляційних скарг на такі ухвали. Отже, положення ст. 398 КПК, частин 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК не можуть бути застосовані до апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів.

Таким чином, отримавши апеляційну скаргу ОСОБА_4 , з образливим змістом у її тексті на адресу як слідчого судді, так і на адресу апарату Запорізького апеляційного суду, встановивши відсутність процесуальної можливості залишення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді без руху, апеляційний суд дійшов правильного висновку про її повернення. Рішення цього суду відповідає вимогам статей 370, 399 КПК.

Обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та копії судового рішення вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї копій судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 23 травня 2025 року.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3