ЄУН: 323/446/22

Провадження №: 1-кп/336/303/2025

У Х В А Л А

іменем України

30 червня 2025 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021087310000071 від 21 травня 2021 року стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Оріхів Запорізької області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 190 КК України,

за участі:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

законного представника обвинуваченого – ОСОБА_6

встановив:

18 лютого 2022 року до Оріхівського районного суду Запорізької області надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021087310000071 від 21 травня 2021 року відносно ОСОБА_3 , за ч. 1 ст. 190 КК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 лютого 2022 року вказане кримінальне провадження розподілено судді ОСОБА_7 .

Ухвалою судді від 21 лютого 2022 року призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 10 травня 2022 року № 29/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Оріхівського районного суду Запорізької області у зв`язку з неможливістю здійснення правосуддя під час воєнного стану до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя.

04 квітня 2023 року з Оріхівського районного суду Запорізької області до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшло кримінальне провадження ЄУН 336/446/22 за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021087310000071 від 21 травня 2021 року відносно ОСОБА_3 , за ч. 1 ст. 190 КК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 квітня 2023 року вказане кримінальне провадження розподілено судді ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 05 квітня 2023 року призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до клопотання, , що на початку квітня 2021 року в денну пору доби, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийшов до ОСОБА_8 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 зловживаючи довірою останнього заволодів велосипедом марки «Україна» чоловічого типу, чорного кольору та до теперішнього часу не повернув. Після чого, ОСОБА_3 залишив місце скоєння кримінального проступку та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 1710/21 від 21.05.2021 вартість велосипеда марки «Україна» чорного кольору, чоловічого типу, станом на 01.04.2021, становить 1188 грн (одна тисяча сто вісімдесят вісім гривень).

28 травня 2021 року винесено постанову про зміну порядку досудового розслідування по кримінальному провадженню за підозрою ОСОБА_3 , і продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК України про застосування примусових заходів медичного характеру.

Згідно з висновком первинної комісійної амбулаторної судово- психіатричної експертизи №146 від 02 червня 2021 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявляє ознаки психічного розладу у вигляді легкої розумової відсталості (в ступені помірно вираженої дебільності, згідно МКХ-ІХ) ускладненої психічними й поведінковими розладами, внаслідок сполученого вживання алкоголю, синдром залежності.

За результатом досудового розслідування до суду скеровано клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 .

У судовому засіданні прокурор просив закрити провадження у справі у зв`язку з декриміналізацією закону, який встановлював відповідальність за вчинення крадіжки, шахрайства розмір якої не перевищує 2270 грн.

Обвинувачений, законний представник та захисник не заперечували проти закриття кримінального провадження.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.

За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

09.08.2024 набув сили Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Зокрема, указаним законом викладено нову редакцію статті 51 КУпАП, де частинами 1, 2 визначено, що дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати є викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ для відповідного року.

При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року складає 2270 грн., тобто розмір податкової соціальної пільги дорівнює 1135 грн. Тому граничний розмір вартості майна на момент вчинення правопорушення (квітень 2021 року), яке може потягнути за собою кримінальну відповідальність для особи складає 1135*2 = 2270 грн.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 479-2 КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно ч.2 ст.4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Європейський суд з прав людини вважає, що ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м`якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі Скоппола проти Італії).

Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Аналізуючи наведені положення законів, слід дійти висновку, що відбулась втрата чинності закону, шляхом прийняття нового закону і відповідно визначення нових меж між адміністративним правопорушенням та кримінальним правопорушенням. Бо наразі не є кримінально карним діянням - викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, вартість якого становить до 2270 грн 00 коп. (часткова декриміналізація) на час вчинення кримінального проступку у 2021 році.

Суд вважає, що оскільки Законом №3886-ІХ підвищилась межа вартості викраденого майна, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, шахрайство, то вказані обставини є у даному випадку підставою для закриття кримінального провадження за п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відповідно до ухвали слідчого судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 24 травня 2021 року, у справі 323/1191/21, накладено арешт на велосипед марки «Україна» чорного кольору, який підлягає скасуванню.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати на залучення експерта відсутні.

Керуючись, ст. ст. 284 - 286, 288, 314, 369-372 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Кримінальне провадження ЄУН 323/446/22, провадження № 1-кп/336/303/2025 (ЄРДР № 12021087310000071 від 21 травня 2021 року) стосовно ОСОБА_3 зв ч. 1 ст. 190 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч.1 ст.284 КПК України, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 24 травня 2021 року, у справі 323/1191/21, на велосипед марки «Україна» чорного кольору - скасувати.

Речові докази: велосипед марки «Україна» чорного кольору – повернути потерпілому за належністю.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя: