УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-5137/2006 р. Головуючий у першій інстанції Савинська І.А.
Категорія- _ Доповідач Левенець Б.Б.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2006 року судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області
в складі:
головуючого - ЛевенцяБ.Б.
суддів - Кварталової А.М., Плавич Н.Д.
при секретарі - Кодінцевій С.В., за участі представника позиваки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 липня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
ВСТАНОВИЛА:
Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому: зазначила, що з 1993 року по 2002 рік
спільно проживала разом із відповідачем, від сумісного проживання має сина. Відповідач не проживає із позивачкою і не приймає участі у витратах на утримання дитини; Враховуючи вищевикладене, просила постановити рішення яким стягувати з відповідача з дня звернення до суду аліменти в розмірі 1 000 грн. щомісячно до повноліття дитини.
Справу розглянуто без участі відповідача.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12 липня 2005 року позовні вимоги задоволено частково, постановлено стягувати із відповідача на користь позивачки аліменти з 16 червня 2005 року в розмірі 422 гривні щомісячно до 24 квітня 2014 року .
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати і справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що був позбавлений можливості прийняти участі в розгляді справи судом першої інстанції.
В судовому засіданні апелянт та його представник підтримали доводи скарги, яку попросили задовольнити, змінити рішення суду першої інстанції і постановити нове яким стягувати аліменти щомісячно з 16 червня 2005 року і до повноліття дитини в розмірі 160 грн. Представник позивачки заперечував проти скарги, яку попросив відхилити.
Позивачка повідомлена належним чином про слухання справи про що в справі є докази (ас. 48) до суду не прибула, за поясненням її представника вважала можливим слухати справу за її відсутність
За таких обставин і зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка позивачки не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, враховуючи наступне.
Згідно вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, тобто коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повно і всебічно з"ясував обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, що були досліджені в судовому засіданні, вирішив справу згідно із законом.
Згідно ст.ст.182, 184 СК України, роз'яснень, що містяться в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів не може бути менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а вказана норма закону набрала чинності із 15.10.05р.
Як видно із свідоцтва про народження відповідач і позивачка мають сина ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с. 16) в період спільного проживання сторін однією сім"єю.
Тому, постановляючи рішення про стягнення з відповідача аліментів суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про обов'язок відповідача сплачувати аліменти на утримання свого неповнолітнього сина на підставі ст.180 СК України. Однак визначаючи розмір аліментів в 422 гривні щомісячно, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ще має тимчасові заробітки і має можливість сплачувати такий розмір аліментів, але судова колегія з таким висновком суду погодитись не може, оскільки він не підтверджений доказами по справі.
Як видно із довідки за останнім місцем роботи відповідача з 01 лютого 2005 року по 09 лютого 2006 року його доход склав загальну суму 3025,92 грн., що в середньому складає 252,16 грн. на місяць, а на час розгляду справи апеляційним судом відповідач не зареєстрований суб"єктом підприємницької діяльності, не працює(а.с
Доказів наявності у відповідача інших доходів, рухомого або нерухомого майна, доказів більших витрат ніж вказані доходи до суд не надано і в судовому засіданні таких не встановлено.
Відповідач вважає можливим сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 150-160 грн. з 16 червня 2005 року, тобто з часу звернення позивачки до суду із відповідним позовом. ОСОБА_5 на утримання якого мають сплачуватись аліменти народився ІНФОРМАЦІЯ_1 на час розгляду справи судом його вік складає більш 10 років(а.с. 16)
З урахуванням вимог ст. 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", розмір аліментів, що має сплачувати відповідач не може бути меншим 30% встановленого законом прожиткового мінімуму дитини відповідного віку і складає з 1 жовтня 2006 року - 160, 80 грн.(536 грн. х 30%).
При цьому колегія суддів, враховує, що у випадку працевлаштування або збільшення доходів(витрат) відповідача, позивачка не позбавлена можливості звернутись до суду із відповідним позовом про збільшення розміру сплачуваних аліментів.
Докази того, що відповідач сплачує аліменти на іншу дитину, до суду не надано не встановлено таких і в судовому засіданні, тому вказані доводи апелянта колегія суддів відхиляє.
Доводи відповідача, що він був позбавлений можливості прийняти участь в розгляді справи в суді першої інстанції через те, що не був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, колегія суддів відхиляє, оскільки такі спростовуються доказами по справі.
За вимог ст. 94 ЦПК України( 1963р.), вимог ч. З ст. 76 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім"ї, які проживають разом з нею
Як видно із повідомлення про вручення судової повістки(а.с.20) 6 липня 2005 року відповідач був повідомлений судом про слухання справи 12 липня 2005 року, коли було постановлене судове рішення. Повідомлення здійснено за 5 діб, як це було передбачено за вимогами ст. 91 ЦПК України(в редакції Закону від 1963р. за яким суд першої інстанції розглядав справу). Твердження відповідача, що судову повістку отримав не він, а його батько, який проживає разом з ним, не спростовують висновків суду першої інстанції про належне повідомлення відповідача, з цим висновком погоджується і колегія суддів. Тому передбачених законом підстав для скасування судового рішення із поверненням справи на новий розгляд до суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258, слід стягнути із відповідача 15 грн. державного мита і 7,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, оскільки такі не сплачеш у встановлений судом строк.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.І п.З, 309 ч.І п.З; ст.314 ч.2; 316, 317, 319, п.1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, судова колегія,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Малиновського суду м. Одеси від 12 липня 2005 року змінити, постановити по справі нове рішення.
Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, 10.04.1970 р.н., уродженця м. Одеса, проживаючого АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_4, на утримання сина ОСОБА_5, аліменти з 16
червня 2005 року щомісячно і до досягнення повноліття в твердій грошовій сумі в розмірі 160 гривень 80 коп. з послідуючою індексацією відповідно до Закону. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 -відмовити
Допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати у вигляді сплати державного мита в сумі 15(п"ятнадцять) грн. на користь держави і 7(сім) гривень 50 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення.
З проголошенням цього рішення, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 липня 2005 року втрачає чинність.
Рішення набирає чинності негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.