Судове рішення #2194253
9/198

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2008 р.

          Справа № 9/198.


За позовом   Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства "Арго"      

до  Товариство з обмеженою відповідальністю "АМС Ист"          

про стягнення заборгованості


Суддя  Чорногуз Михайло Георгійович

представники:

від позивача:           Будак К.О. довіреність № 1238 від 1 жовтня 2007 року                                        

від відповідача:  не з’явився

В С Т А Н О В И В:


Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства «Арго» звернулося із позовною заявою про стягнення із відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АМС Ист» (РФ, Московська область, м. Митіщі, вул. Силікатна, буд. 15 оф. 29) заборгованості за Контрактом №27/03/07 від 27 березня 2006 року в загальній сумі – 1 724 458, 63 доларів США та відшкодування державного мита в сумі – 5050 доларів США та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі – 118грн.

Позивач заявою від 8 квітня 2007 року повідомив,про часткове погашення боргу та звернувся із заявою  про збільшення та уточнення позовних вимог, у зв'язку із збільшенням суми основного боргу Відповідача перед Позивачем за рахунками - інвойсами з суми 1 695 747,90 доларів США (борг, по заявленим, як неоплачені інвойси, станом на 30.01.2008р.) на суму 3 122 034,94 доларів США , що виникла в період з 5 липня 2007 року по 22 лютого 2008 року включно. Заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 24 квітня 2008 року, представник позивача позовні вимоги підтримав та надав акт звірки взаєморозрахунків.

Відповідач належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, проте явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Проте повідомленням відповідач просив розглянути справу у відсутності представника відповідача. Актом звірки взаєморозрахунків відповідач підтвердив наявність заборгованості.

Нез’явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та акт звірки взаємних розрахунків, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив наступне.

27 березня 2006 року між ТОВ «АМС Ист» (Росія) та ТзОВ ВКТ «Арго», був укладений Контракт № 27/03/06, згідно з яким позивач - продавав, а відповідач купував жерстебанку, (в подальшому - продукцію), у кількості, згідно замовлень та Специфікацій на кожну партію.

Згідно додаткової угоди від 16 серпня 2007 року про доповнення до п.8.2.,8.3 Контракту № 27/03/07 від 27.03.2007р., спір між двома Сторонами підлягає розгляду у Арбітражному (Господарському) Суді за місцем знаходження позивача. Правом, що регулює Контракт є право України. У випадку виникнення спорів, де позивачем є ТзОВ ВКТ «Арго», спір підлягає вирішенню у Господарському суді Чернівецької області. В пункті 6.2. Контракту зазначено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за Контрактом, Сторони несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства України.

Відповідно до п. п. 5.1., 5.2. вищевказаного Контракту, відповідач зобов'язався проводити оплату по кожній отриманій партії Продукції шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТзОВ ВКТ «Арго»,  у строк до 40 календарних днів з моменту відвантаження її зі складу постачальника.

Відповідач отримав продукцію, що підтверджується копіями СМR (товаротранспортних накладних з штемпелем Відповідача про отримання вантажу) та вантажно-митних декларацій, але не дотримався строків по оплаті, вказаних у п.5.2 Контракту, тобто прострочив оплату у 40-денний термін.

8 жовтня 2007 року, ТзОВ ВКТ «Арго» звернулося із заявою про стягнення із відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АМС Ист» заборгованості за Контрактом №27/03/07 від 27 березня 2007 року в загальній сумі – 1724458,63 доларів США та відшкодування державного мита в сумі – 5049,50 доларів США та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі – 118 грн.

Позивач заявою від 21 листопада 2007 року збільшив позовні вимоги та просить стягнути заборгованість в сумі 2 099 188,52 дол. США ( в тому числі за період червня-жовтня 2007 року). Державним митом заява про збільшення позовних вимог забезпечена, оскільки позивачем сплачено максимальну суму державного мита.Заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 31 січня 2008 року, позовні вимоги підтримав і та надав підписаний обома сторонами акт звірки заборгованості, згідно якого станом на 30 січня 2008 заборгованість складає 1 695 747, 92 дол. США

Представник позивача в судовому засіданні 29 лютого 2008 року, позовні вимоги підтримав і та надав підписаний обома сторонами акт звірки заборгованості, згідно якого заборгованість складає 1 695 747, 92 дол. США .

Позивач заявою від 8 квітня 2007 року повідомив, Відповідач після подання позовної заяви до суду, а також після подання заяви про збільшення позовних вимог від 21.11.07р., частково сплатив суму боргу по заявленим, як неоплачені, рахункам (інвойсам), саме: перерахував Позивачеві 08.11.2007р.- 90 000,00 доларів США, 09.11.2007р - 15 000,00 доларів США, 28.11.2007р.-140 000,00 доларів США, 29.11.2007р. -40 000,00 доларів США, 07.12.2007р. -200 000,00 доларів США, 11.12.2007р. - 20 000,00 доларів США, 13.02.2008р. -100 000,00 доларів США., 04.02.2008р. - 110 000 доларів США, 11.03.2008р. - 100 000 доларів США, 01.04.2008р. - 80 000 доларів США., що підтверджується довідкою, виданою ВАТ «Державний експортно-імпортний банк», ф-я м. Чернівці, про стан надходження валютної виручки на поточний рахунок ТзОВ ВКТ «Арго».

В зв'язку з тим, що за тим же Контрактом №27/03/06 від 27.03.2007р. Позивач у жовтні 2007р. - лютому 2008р. продовжував відвантаження Продукції по інших рахунках (інвойсах), а Відповідач прострочив оплату за неї та не розрахувався у терміни, передбачені Контрактом (п.5.2. Контракту - «оплата здійснюється у строк до 40 календарних днів з моменту відвантаження Продукції зі складу ПОСТАЧАЛЬНИКА»), у Відповідача змінилась, збільшившись сума заборгованості перед Позивачем.

ТзОВ ВКТ «Арго» звернулось із заявою про збільшення та уточнення позовних вимог, у зв'язку із збільшенням суми основного боргу Відповідача перед Позивачем за рахунками - інвойсами з суми 1 695 747,90 доларів США (борг, по заявленим, як неоплачені інвойси, станом на 30.01.2008р.) на суму 3 122 034,94 доларів США , що виникла в період з 5 липня 2007 року по 22 лютого 2008 року включно.

В процесі розгляду справи відповідач частково погашав заборгованість. Вказане підтверджується актами звірки взаємних розрахунків підписаним обома сторонами.

Станом на 24 квітня 2008 року заборгованість відповідача на суму 3 122 034,94 доларів США не погашена. Позов в цій частині підлягає задоволенню.

Приймаючи дану справу до свого провадження суд виходив з наступного. Положеннями Господарського процесуального кодексу не передбачено визначення договірної підсудності справ господарським судам.

При цьому правовідно сини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні регулюються положеннями закону «Про зовнішньоекономічну діяльність», а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іно земцем, особою без громадянства або іноземною особою), зокрема і питан ня підсудності судам України справ з іноземним елементом, визначені законом «Про міжнародне приватне право».

Згідно зі ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам або передбачено міжнародними договорами.

Статтею 76 закону «Про міжнародне приватне право» визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з інозем ним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони пе редбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам, крім випадків, передбаче них у ст.77 цього закону, якою визначено випадки виключної підсудності у справах з іноземним елементом. Дані правовідносини не підпадають під випадки, передбачені у статті 77 цього Закону, щодо виключної підсудності.

10 листопада 1994 року Верховною Радою України ратифіковано Конвенцію про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, яка набула чинності для України 14 квітня 1995 року і застосовується у відносинах України з Російською Федерацією  ( надалі Конвеція).

Пунктом 3 ст. 1 Конвенції зазначено : «Положення цієї Конвенції застосовуються також до юридичних осіб, створених у відповідності із законодавством Договірних Сторін.»

Відповідно до статті 13 цієї Конвенції документи, які на території однієї Договірної сторони видані або засвідчені компетентною установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах її компетенції та за встановленою формою та скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях всіх інших Договірних Сторін без будь-якого спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї договірної сторони розглядаються як офіційні документи, користуються й на території всіх інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.

Статтею 21 вищевказаної Конвенції передбачено, що суди Сторін, що домовляються, можуть розглядати справи у випадках, коли є письмова домовленість сторін про передачу спору цим судам, що досягнута до початку розгляду справи (у п. 8.2. Контракту № 27/03/07 від 27.03.2007р. компетентним для розгляду спорів між Сторонами зазначено Арбітражний (Господарський) Суд за місцем знаходження позивача.)

За таких обставин спір належить розглядати в господарському суді Чернівецької області.

Крім того суд виходить з того, що існує реальна небезпека порушення прав та законних інтересів позивача. Оскільки відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. №185/94-ВР перевищення 90-деного терміну зарахування виручки у іноземній валюті на валютні рахунки резидентів за експортними договорами, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття судом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Отже, в зв'язку з тим, що відповідач порушив свої зобов'язання по оплаті, чим були перевищені терміни по надходженню виручки на розрахунковий рахунок ТзОВ ВКТ „Арго” в іноземній валюті, за кожен календарний день прострочення, при відсутності звернення до суду позивачеві могла бути нарахована пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки .

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ; ст.1, 13, 21 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах», прийнятою 22.01.1993 року ст. 43, 75, 76, 77 Закону України «Про міжнародне приватне право» №2709-ІV від 23.06.2005р. п.1 ст.612, 692, Цивільного Кодексу України; ст. 216, 218 Господарського Кодексу України, ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» п.п.6.2., 6.3, 8.2,8.3 Контракту №27/03/07 від 10.03.2006 року, враховуючи практику Верховного Суду України (Постанова судової палати в господарських спорах від 17 квітня 2007 року позов ТзОВ “Antares”) та керуючись ст. ст.1, 12. 33, 44, 49, 78, п. 1? ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

      

В И Р І Ш И В:


1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з активів: Товариства з обмеженою відповідальністю «АМС Ист» Юридична адреса: 141008, Російська Федерація, Московська обл. м. Митіщі, вул. Силікатна, буд. 15 оф. 29, Поштова адреса: 141013, Російська Федерація, Московська обл. м. Митіщі, вул. Силікатна, дом.15, оф.29 ІНН 7717583140; КПП 502901001 ОГРН 5077746249202, ОКПО 99632900, ОКВЕД51.1 Банк клієнта : ЗАО «Нефтепромбанк» Розрахунковий рахунок 40702810200008653001 Кореспондентський рахунок 30101810800000000272 БИК банка 044585272 Intermediary bank (56A) DEUTSCHE BANK TRUST COMPANY AMERICAS New York US SWIFT CODE: BKTRUS33 Beneficiary bank (57A) ROSEVROBANK JSCB Moscow RU SWIFT CODE: COMKRUMM Валютний рахунок 40702840500008653001 (Долари США) 40702978100008653001 (Євро)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство «Арго» Юридична адреса: Хотинський р-н,с. Шилівці, вул. Мира, 33 р/р 260070171571 в Укрексимбанку м. Чернівці МФО 356271 ЗКПО 22836526 ІПН 2283652241111

- заборгованість по Контракту № 27/03/07 від 27.03.2007р., .) на суму 3 122 034,94 доларів США , що виникла в період з 5 липня 2007 року по 22 лютого 2008 року включно.

- відшкодування державного мита в сумі 5 050 доларів США ( 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з урахуванням курсу грошової одиниці НБУ (5,05 грн. за 1 долар США на день сплати держмита).

- відшкодування витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн. ( 23,37 дол. США згідно курсу НБУ).

3. В решті позовних вимог – припинити провадження у справі

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання до Львівського апеляційного суду через Господарський суд Чернівецької області, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.



Суддя                                               М.Г. Чорногуз.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація