ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 р. | № 2-21/9695-2006 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді | Кривди Д.С. –(доповідача у справі), |
суддів : | Жаботиної Г.В., Уліцького А.М., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Скалистівської сільської ради |
на постанову | Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.08.2006 року |
у справі | №2-21/9695-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим |
за позовом | Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища |
до | Скалистівської сільської ради |
про | стягнення 3225,60грн., |
за участю представників сторін від:
позивача: не з’явились
відповідача: не з’явились
прокуратури: не з’явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2006р. (суддя Чонгова С.І.) у задоволенні позову про стягнення збитків заподіяних у зв’язку з порушенням відповідачем природоохоронного законодавства відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.08.2006р. (судді Антонова І.В. –головуючий, Заплава Л.М., Маслова З.Д.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2006р. скасовано; позов задоволено; стягнуто з Скалистівської сільської ради на користь Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища шкоду, спричинену порушенням відповідачем природоохоронного законодавства, в сумі 3225,60грн.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційної інстанції, залишивши без змін рішення місцевого господарського суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.
Учасники процесу не скористалися наданим процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить з встановлених у даній справі обставин.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території відповідача було встановлено, що відповідачем не здійснюється контроль за місцями розміщення відходів, є звалища у несанкціонованих місцях, у зв’язку з чим були заподіяні збитки державі в розмірі 3225,60грн.
На підставі зазначеного природоохоронний прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища про стягнення з Скалистівської сільської ради збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.
У відповідності до ст.76 Закону України “Про місцеве самоврядування в України” органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України.
Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами визначено ст.21 Закону України “Про відходи”. Зі змісту даної норми не вбачається покладення на місцеві ради відповідальності за несанкціоновані місця знаходження відходів.
Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про відходи регламентує ст.43 Закону України “Про відходи”, яка передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України. Тобто, вказана норма відсилає до чинного законодавства.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено ст.1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто, за змістом даної правової норми, підставою для виникнення цивільно–правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст.1166 ЦК України.
Оскільки предметом спору у даній справі є стягнення шкоди у вигляді збитків, завданих відповідачем, то предметом доказування у даній справі є наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення.
Поряд з цим статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Тобто, обов’язок щодо доведення наявності складу цивільного правопорушення, наявність всіх елементів якого є обов’язковою передумовою деліктної відповідальності, покладений на позивача.
Місцевим господарським судом встановлено, що позивач не надав на підтвердження своїх вимог належних доказів, а тому судом правомірно визнано заявлені позовні вимоги необґрунтованими.
Вищевикладене не було враховано апеляційним господарським судом, що призвело про безпідставного скасування рішення місцевого господарського суду.
За таких обставин постанова апеляційного господарського суду є такою, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення місцевого господарського суду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, п.6 ч.1 ст.1119, 11110, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.08.2006 року у справі №2-21/9695-2006 скасувати, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2006 року у цій же справі залишити без змін.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький