Справа №22- 3398 Категорія - 2

Головуючий 1 інстанції   Головій В.О. Доповідач Лаченкова О.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           06   вересня   2006   року     Колегія   суддів   судової   палати   з   цивільних   справ

апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О. суддів-Лаченкової О.В., Болтуновом Л.М., при секретарі -Чергенець С.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2006 року, по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності

встановила:

В січні 2005 року в суд з позовом звернувся ОСОБА_3 до ОСОБА_1 з позовом про визнання права власності, посилаючись на те, що з відповідачкою вони проживали разом та мали спільне господарство з 1991 року. За час спільного життя, за рахунок спільних коштів вони 07.06.1995 року придбали земельну ділянку яка розташована за адресою місто Павлоград, вул. АДРЕСА_1, площею 561 кв.м., вартістю 302 грн. Ця земельна ділянка записана на ім'я ОСОБА_1. На земельній ділянці знаходяться тимчасові будівлі, а саме літня кухня - А, сарай - Б, огорожа - 1-6, трубчатий колодязь - 7. 23.06.1995 року він прописався за вказаною адресою та в 1996 році вони зареєстрували шлюб якій був розірваний у травні 2005 року.

Позивач вважає, що земельна ділянка та тимчасові будівлі є їх з відповідачкою спільною власністю та прохає суд визнати за ним право власності на 1/2 частину земельної ділянки та тимчасових будівель. Також позивач вважає, що строк позовної давності для звернення в суд ним не пропущений у зв'язку з тим, що проживати з відповідачкою однією сім'єю вони перестали весною 2005 року, а шлюб розірвано 04.07.2005 року.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що це майно належить тільки їй тому що придбано до реєстрації шлюбу з позивачем і зареєстроване за нею, а також вважає, що позивач пропустив строк позовної давності.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_3. задоволені повністю. За позивачем визнано право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 561 кв.м, та 1/2г частину тимчасових будівель.  

В апеляційній скарзі представник відповідачки ставить питання про скасування рішення суду, та ухвалення нового рішення, яким у позові ОСОБА_3. відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи І обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково.

Задовольняючи .позовні вимоги ОСОБА_3. і визнаючи право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 561 кв.м, та 1/2 частину тимчасових будівель, районний суд виходив з того.що спірне майно є спільною частковою власністю подружжя.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази .

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що в 1995 році між сторонами була досягнута домовленість на придбання спірного майна у спільну часткову власність,для подальшого сумісного користування цім майном.Свої частки сторони не визначали оскільки в 1996 році зареєстрували шлюб і жили однією сім'єю і мали рівні права у користуванні цим майном

Крім того, як вбачається з протоколу судового засідання (а.с.24-26),на придбання земельної ділянки та тимчасових споруд сторони кожний вклали свої гроші-позивач 4000 доларів США, а позивачка 3000 доларів США.

Отже суд законно і обгрунтовано.виходячи з дійсних обставин по справі визнав за ОСОБА_3. право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 561 кв.м, та 1/2 частину тимчасових будівель.

Однак постановляючи рішення,районний суд невірно керувався нормамі^нового Сімейного Кодексу України та Цивільного Кодексу України,оскільки спірні правовідносини виникли до набрання їх чинності дому суд першої інстанції повинен був керуватись нормами   ЦК України(1963 р.), а саме ст.115 ЦК України.

Таким чином, колегія суддів вважає рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2006 року необхідно скасувати на підставі п.4 ч. 1 ст.309 ЦПК України винести нове рішення .

Керуючись ст.ст.304, ч.І ст. 307, 309, 313,ч.1 ст.314,316,317,319 ЦПК України колегія суддів,-

ухвалила :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 -ОСОБА_2-задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2006 року-скасувати.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 561 кв.м.,розташовану за адресою Дніпропетровська область м.Павлоград, вулиця АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності та 1/2 частину тимчасових будівель : літня кухня-А,сарай-Б,туалет-В,огорожа 1-6,трубчатий колодязь-7,розташованих за адресою Дніпропетровська область м.Павлоград,вулиця АДРЕСА_1.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.

Судді колегії".