АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3371/2006 Головуючий 1 інстанції - Самоткан Н.Г.
Категорія-17/19 Доповідач - Петренко І.О.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2006 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Петренко І.О.
суддів Болтунової Л.М., Лаченкової О.В.
при секретарі Чергенець С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2005 року позивач звернувся до суду і просив рішенням суду стягнути з відповідача на свою користь 52400 грн. моральної шкоди в зв'язку з втратою працездатності від профзахворювання. Він вказував на те, що працював на шахті „Самарська" ВАТ „Павлоградвугілля" з 28 лютого 1983 року по 04 липня 1996 року, у важких та небезпечних умовах. При освідченні позивача МСЕК 14 квітня 2003 року встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 60 % і його визнано інвалідом Ш групи від профзахворювання -пиловий бронхіт, радікулопатія. В судовому засіданні позивачем буди надані документи про те , що він був освідчений МСЕК 5 квітня 2005 року , згідно висновків якої рішення попередньої МСЕК були відмінені і позивачу встановлено 65% втрати професійної працездатності.
Позивач є особою застрахованою відповідно до закону України „Про загальнообов"язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відповідно до вимог ст. 21, 28 якого відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду, спричинену професійним захворюванням, в тому числі і виплатити страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому у розмірі, передбаченому ст. 34 п. З того ж закону, тобто 52400 грн.(262х200=52400).
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнавав, оскільки суду не було надано доказів наявності моральної шкоди спричиненої позивачу, що повинно бути підтверджено відповідними висновками медичних органів.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2005 року позовні вимоги задоволені частково і на відшкодування моральної шкоди з відповідача стягнуто 43160 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати та направити справу до суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених вимог та наданих сторонами доказів, колегія суддів вважає можливим задовольнити апеляційну скаргу частково, а рішення суду змінити, знизивши суму стягнутих з відповідача на користь позивача сум.
Так, встановлено, що позивач працював на підземних роботах на підприємствах, де мали місце несприятливі та шкідливі для здоров'я умови праці (а.с.16-19). Рішенням МСЕК від 5 квітня 2005 року йому, позивачу, встановлена стійка втрата професійної придатності у розмірі 65%.
В наслідок отриманих травм на виробництві та професійного захворювання позивач змушений прикладати додаткові зусилля для впорядкування свого життя, постійно проходити курс лікування, зазнавати фізичну біль (а.с. 5,8,10,39).
При викладених обставинах суд обґрунтовано та згідно до вимог ст.ст. 21 , 28 закону України „ Про загальнообов"язкове страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" стягнув з відповідача суми на відшкодування моральної шкоди.
Але розмір моральної шкоди суд визначив без врахування характеру і обсягу страждань, яких зазнав позивач. Тому колегія суддів вважає можливим виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також розміру встановленої МСЕК втрати професійної придатності позивача встановити розмір суми, яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 20000 грн. Доводи наведені в апеляційній скарзі про відсутність медичних висновків про наявність факту спричинення позивачу моральної шкоди, що може бути підставою для відмови в задоволенні позову, спростовуються висновками рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9\2004 року.
Решта доводів наведених в апеляційній скарзі для вирішення даної справи суттєвого значення не мають, оскільки не обґрунтовані вимогами законодавства.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити та постановити нове рішення про стягнення вище вказаних сум.
Керуючись ст.ст. 303,307,309, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці -задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2005 року - змінити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20000 грн. В позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді /підписи/
З оригіналом згідно: суддя
І.О.Петренко