Справа №  1-169/11

Провадження №11/0390/133/12 Головуючий у 1 інстанції:Гончарук О.Н.

Категорія:ч. 2 ст. 286 КК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 березня 2012 року місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого –судді Борсука П.П.,

суддів –Міліщука С.Л., Матата О.В.,

з участю прокурора –Кухтей-Хилюк Л.В.,

засудженого –ОСОБА_1,

захисника –ОСОБА_2,

представника потерпілої ОСОБА_3 –ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Камінь-Каширського районного суду від 28 грудня 2011 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Хотешів Камінь-Каширського району, житель АДРЕСА_1, громадянин України, з повною вищою освітою, неодруженого, працівник загальноосвітньої школи І –ІІІ  ступенів села Підцир’я  Камінь-Каширського району, не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів на строк 2 (два) роки.

Постановлено строк відбуття призначеного покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу засудженому залишено у вигляді підписки про невиїзд.

Вирішено питання про речові докази та судові витрати відповідно до ст. ст.  81, 93 КПК України.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 25 серпня 2011 року біля 07 години 30 хвилин, керуючи автомобілем марки «Фольксваген Пассат», реєстраційний номер НОМЕР_1, на вулиці Воля міста Каміня-Каширського,  в порушення п. п. а, б п.2.9, п.13.3 Правил дорожнього руху України, перебуваючи в стомленому та в стані алкогольного сп’яніння, не вибравши безпечного інтервалу, вчинив наїзд на потерпілу ОСОБА_5, яка вела велосипед і рухалась у попутному напрямку правим краєм дороги, внаслідок чого остання від отриманих тілесних ушкоджень померла.

У поданій апеляції засуджений вважає призначене йому покарання надто суворим, без урахування усіх обставин, що його пом’якшують. Вказує, що він визнав вину у вчиненому, щиро розкаявся, позитивно характеризується, відшкодував потерпілим завдану шкоду, які не наполягали на суворому покаранні. Просить апеляційний суд врахувати ці обставини та звільнити його від відбування призначеного судом першої інстанції покарання із застосуванням ст.  75 КК України.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, пояснення засудженого, його захисника, представника потерпілої, які просили апеляцію задовольнити, міркування прокурора на підтримання судового рішення, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчинення злочину. Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілої відповідає доказам, які суд всебічно, повно й об’єктивно дослідив. Кваліфікація його дій за ч. 2 ст.286 КК України є правильною і ніким не оспорюється.

Посилання ОСОБА_1 у своїй апеляції на невідповідність призначеного йому покарання ступеню тяжкості злочинів та особі засудженого, що призвело до призначення  суворого покарання безпідставні.

Як вбачається із вироку, суд першої інстанції, при призначенні покарання ОСОБА_1 у відповідності до ст.ст. 50, 65 КК України, врахував не лише тяжкість вчиненого ним злочину, а й наявність обставини, які обтяжуює покарання –вчинення злочину перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння. Вміст алкоголю в організмі засудженого становив 3,5 проміля.

Враховано і обставину, яка пом’якшує покарання –добровільне відшкодування завданих збитків, дані про особу засудженого, який за місцем працевлаштування характеризується виключно позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Доводи ОСОБА_1 про те, що судом при призначенні покарання не враховано таку обставину, як щире каяття не переконливі. Під щирим каяттям слід розуміти критичну оцінку особою своєї злочинної поведінки шляхом визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність. Як вбачається з матеріалів справи  ОСОБА_1 протягом досудового та  майже всього судового слідства стверджував, що наїзду не міг уникнути, оскільки потерпіла рухаючись велосипедом несподівано повернула ліворуч і опинилась перед ним під кутом 30-40 градусів. І тільки в кінці судового слідства  визнав себе винним посилаючись на те, що не пам’ятав обставин наїзду із-за стану сп’яніння та втомленості.

Колегія суддів не може врахувати і позицію представника потерпілої ОСОБА_3 про підтримання апеляції засудженого. При розгляді справи в суді першої інстанції представник потерпілої щодо призначення міри покарання ОСОБА_1 покладався на розсуд суду. Сама ж потерпіла  в суді першої інстанції та на апеляційному розгляді справи присутня не була. Як ствердив сам же представник потерпілої при апеляційному розгляді справи, з часу винесення вироку і до апеляційного розгляду з потерпілою ОСОБА_3, позицію щодо міри покарання засудженому не узгоджував. А тому відповідно до ст. 52 КПК України, представник потерпілої не вправі використовувати свої повноваження на шкоду особи, яку він представляє.

З врахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про можливість застосування до ОСОБА_1  покарання у виді позбавлення волі на строк ближче до мінімального, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Покарання призначене ОСОБА_1 є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, як ним самим, так і іншими особами, і таким, що не можна визнати невиправдано суворими, як про це зазначено в апеляції

Підстав для зміни вироку і звільнення засудженого від відбування покарання з іспитовим строком колегія суддів, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постановлений щодо нього вирок Камінь-Каширського районного суду від 28 грудня 2011 року –без зміни.

Головуючий

Судді