УХВАЛА  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 жовтня 2006 року Колегія суддів Судової палати по кримінальним справам Апеляційного

суду Донецької області у складі:

головуючого                                                  Меленчука B.C.

судців                                                             Костромітіна B.C., Рибака В.Й.

3 участю прокурора                                      Галані І.В.

засудженого  ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі кримінальну справу за апе­ляцією засудженого  ОСОБА_2 на вирок Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 31 липня 2006 року

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 31 липня 2006 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Маріуполя Донецької області,громадянин України, не працюючий, не судимий, проживаючий в АДРЕСА_1

засуджений за частиною 1 статті 164 КК України до 2 років обмеження волі.

Вироком суду засуджений ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він відповід­но до рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 1 червня 1993 року зобов'язаний до сплати аліментів на користь потерпілої ОСОБА_2 на утримання непов­нолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2  у розмірі % частини з усіх видів заробітку, але не менш 25% мінімальної заробітної плати щомісячно, починаючи з 18 травня 1993 року і до її повноліття.

Однак, починаючи з 17 травня 2005 року засуджений ніде не працює, аліменти не сплачував, в зв'язку з чим на 5 липня 2006 року склалася заборгованість по аліментам 13 мі­сяців 18 днів, що у грошовому висловлені складає 4026 гривень 09 копійок, а з урахуванням минулої невиплаченої заборгованості у сумі 5759 гривень 75 копійок, загальна сума заборго­ваності складає 9785 гривень 84 копійки.

Засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи кваліфікацію його дій та доведеність ви­ни, подав апеляцію, в якій просить вирок суду першої інстанції змінити і пом'якшити пока­рання.

Заслухавши доповідача, пояснення і останнє слово засудженого ОСОБА_2 та думку його захисника про задоволення апеляції, міркування прокурора про залишення апе­ляції засудженого без задоволення, перевіривши матеріали справи і, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає задоволенню з таких під­став.

Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції відповідно до вимог статей 22,

Справа № 11-573/2006                                                                                                                     Головуючий у 1 інстанції Лагода В. О.

Категорія 164 ч 1 КК України                                                                                                           Доповідач Меленчук B.C.

257 КПК України в межах можливого достатньо повно, об'єктивно і всебічно розглянув справу по суті.

При цьому, суд першої інстанції з'ясував усі обставини і дослідив усі докази по справі, проаналізувавши і, давши їм належну оцінку, вирішив питання про їх допустимість та цілком обґрунтовано поклав у основу обвинувального вироку, дійшовши вірного висновку про правильність кваліфікації дій і доведеності вини засудженого.

Такий висновок суду першої інстанції є законним і обґрунтований, постановлений на фактичних обставинах справи.

З урахуванням обставин справи, характеру і ступеню вчиненого злочину, даних про особу, пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд призначив засудженому по­карання.

Між тим, в ході апеляційного розгляду справи було встановлено, що засуджений працює, за місцем роботи подав заяву про стягнення аліментів у розмірі 50%, проживає з ма­тір'ю, яка має захворювання ніг з порушенням функції ходьби, в зв'язку з чим потребує до­помоги, відшкодував більш третини заборгованості по аліментам, потерпіла не наполягає на суворій мірі покарання.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає можливим, міру покарання засу­дженому пом'якшити, призначивши покарання з випробуванням.

Керуючись статтями 362,365,366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 31 липня 2006 року відносно ОСОБА_1  змінити, вважати його засудженим за частиною 1 статті 164 КК України до 2 років обмеження волі.

На підставі статей 75,76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від від­бування покарання з випробуванням на 2 роки, якщо протягом цього терміну не вчинить но­вого злочину і виконає покладені вироком суду обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце мешкання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, періодично зьявлятися у ці органи на реєстрацію і повідомляти ці органи про зміну місця мешкання та роботи.

В решті вирок залишити без зміни.

СУДДІ

B.C. Костромітін

B.C. Меленчук

В.И. Рибак