Справа № 1-73/11

Провадження №11/0390/170/2012 Головуючий в 1 інстанції Квятковський М.С.

Категорія:ч.2 ст.121, ч.1 ст.296 КК України Доповідач : Польовий М. І.

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

16.03.2012  рокумісто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого –судді Польового М.І.

суддів  Силки Г.І., Оксентюка В.Н.

при секретарі Лінік Т.В.

з участю прокурора Плечій О.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Луцького міськрайонного суду від 22 березня 2011 року, яким ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець с.Сокиричі Ківерцівського району Волинської області, проживаючий по АДРЕСА_1, розлучений, працюючий слюсарем у приватного підприємця, не судимий в порядку ст.89 КК України, -

засуджений:

- за ч.2 ст.121 КК України на сім років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.296 КК України на три роки обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом  часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_3 призначено покарання сім років три місяці позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишено у виді тримання під вартою і строк відбування покарання постановлено рахувати з 22 серпня 2010 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 9242 грн. матеріальної шкоди та 40000 грн. моральної шкоди, а всього 49242 грн.

Питання про речові докази та судові витрати вирішено відповідно до ст.ст.81, 93 КПК України.

ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він 14 серпня 2010 року в м.Луцьку по проспекту Відродження, 1-а після бійки, що виникла між ОСОБА_6 та раніше йому незнайомим ОСОБА_7, коли останній від отриманих травм впав на землю, порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість та винятковий цинізм, безпричинно напав на потерпілого ОСОБА_7 та наніс йому ударів руками, ногами та підібраною на місці події дерев’яною палицею по голові та тулубу.

Через незначний проміжок часу ОСОБА_3 знову повернувся до лежачого на землі потерпілого ОСОБА_7 та наніс йому удари по голові дерев’яною палицею, продовжуючи свої хуліганські дії, не звертаючи уваги на прохання свідків події цього не робити.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, які згідно висновків судово-медичної експертизи віднесені до категорії тяжких, ІНФОРМАЦІЯ_2 року потерпілий ОСОБА_7 помер у лікарні.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини справи та правильності кваліфікації дій, просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочинів та особі засудженого. Посилається на неврахування судом тяжкості та наслідків вчинених ОСОБА_3 злочинів, що засуджений вчинив два умисних злочини один із яких відноситься до категорії тяжких, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні постійно змінював показання, намагаючись уникнути відповідальності, що потерпілі наполягали на суворому покаранні. З таких підстав прокурор просить постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання: за ч.1 ст.296 КК України –4 роки обмеження волі; за ч.2 ст.121 КК України – 10 років позбавлення волі. За сукупністю злочинів на підставі ст.70 КК України остаточно призначити ОСОБА_3 покарання 10 років позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляції, прокурора та потерпілих, які апеляцію підтримали, засудженого та захисників, які апеляцію заперечили, дослідивши матеріали справи, частково провівши судове слідство, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція підлягає до часткового задоволення.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, за яких його засуджено, грунтується на зібраних і перевірених в судовому засіданні доказах, що в апеляції не оспорюється.

Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч.2 ст.121, ч.1 ст.296 КК України є вірною.

Разом з тим суд допустився порушення кримінального права, призначаючи покарання, що згідно зі ст.367 КПК України є підставою для скасування вироку.

Відповідно до ст.ст.50, 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.  При цьому воно має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нового злочину.

Визнавши винним ОСОБА_3 за ч.2 ст.121 та ч.1 ст.296 КК України, суд першої інстанції порушив вимоги вищевказаного закону і призначив за ч.2 ст.121 КК України та за сукупністю злочинів таке покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості злочинів і особі винного.

Як убачається з вироку, призначаючи ОСОБА_3 за ч.2 ст.121 КК України мінімальне покарання, передбачене санкцією даного закону, суд не навів переконливих доказів свого рішення.

В повній мірі суд не врахував суспільну небезпечність вчиненого злочину. Крім того, хоча й послався на наявність обтяжуючої покарання обставини –вчинення злочину щодо особи, що перебувала в безпорадному стані, однак фактично не врахував її.

Щодо призначеного ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.296 КК України, то воно відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України.

За таких обставин вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_3 в частині призначеного покарання підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом свого вироку.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, колегія суддів враховує те, що підсудний вчинив два злочини, один із яких відноситься до тяжких, що злочин було вчинено щодо особи, яка перебувала в безпорадному стані, що збитки потерпілій не відшкодовано.

Врахуванню підлягає і особа ОСОБА_3, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а також те, що вчиненню злочинів передувала протиправна поведінка потерпілого.

Керуючись ст.ст.365, 366, 378 КПК України, колегія суддів, -

З А С У Д И Л А :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Луцького міськрайонного суду від 22 березня 2011 року щодо ОСОБА_3 в частині призначеного покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_3 покарання:

- за ч.2 ст.121 КК України 8 (вісім) років 3 (три) місяці позбавлення волі;

- за ч.1 ст.296 КК України 3 (три) роки обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, із розрахунку, що на підставі ст.72 КК України одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання 8 (вісім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

В решті вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Волинської області протягом одного місяця з моменту проголошення, а засудженим –у той же строк з моменту вручення копії вироку.

          Головуючий                     

          Судді